Рішення № 14975229, 07.04.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 р.

Справа № 9/25-16/11

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

при секретарі судового засідання Манів-Головецька О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія",

вул. Січових Стрільців, 78, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: ТзОВ "Бонус"

вул. 550-річчя Угриніва, с.Угринів, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77423

адреса для листування:

ТзОВ "Бонус"

вул.Донцова, 13/6

м. Івано-Франківськ,76000

про визнання будівництва самочинним та його знесення

За участю представників сторін:

Від відповідача: Рибалов В.О. - директор ТзОВ "Бонус",

(довіреність № б/н від 28.02.11р.), (паспорт серія - № СС363602 від 16.10.97р.)

Хоптій М.В., довіреність № б/н від 28.02.11р.:

Від позивача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія" звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання будівництва, яке здійснює Відповідач, ТзОВ "Бонус" самочинним та про знесення об"єкта самочинного будівництва.

Рішенням господарського суду від 26.04.2010року у справі 9/25 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2010року у даній справі, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2010року залишено без змін.

Однак , Постановою Вищого господарського суду від 24.01.2011року, винесеного у справі №9/25, вказані рішення судів були скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, суд встановив, що Позивач, є власником будівель і споруд колишньої обласної друкарні, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С. Стрільців, 78.

Відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради №685-18/2005 від 08.09.2005року, було створено товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька інвестиційна компанія", до статутного фонду якого увійшли будівлі обласної друкарні за адресою : м.Івано-Франківськ , вул. Січових стрільців, 78.

Свідоцтво на право власності Позивачу було видано, 05.09.2006р., відповідно до якого опис об"єкта включає в себе друкарню, адмінкорпус, А, А1, 6260,3 кв.м.; склад, Б, Б1, 728,4 кв.м.; склад В, 583,4 кв.м.

Частина складу "Б1", площею 87,3 кв.м, попереднім власником майна обласної друкарні, було передано в оренду Відповідачу, ТзОВ "Бонус" для надання послуг по ремонту та обслуговуванню автотранспорту на підставі договору від 20.10.2004 року.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради за 3133-6/2006 від 10.11.2006р. комунальне підприємство "Івано-Франківська обласна друкарня" було ліквідовано.

Однак , без погодження з новим власником будівель, Відповідач розпочав будівництво, назване реконструкцією автомайстерні під офісні приміщення.

Підставою для проведення будівництва стали рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за №510 від 29.10.2008р. та дозвіл на виконання будівельних робіт №107 , виданий інспекцією ДАБК, 05.12.2008р.

Однак, 30.10.2009р. закінчив дію договір оренди приміщень, укладений 20.10.2004р., між Івано-Франківською обласною друкарнею та ТзОВ "Бонус". Крім цього, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2009р. винесеного у справі №17/9, відповідача виселено з приміщення друкарні загальною площею 87,3 кв.м., яка знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Січових стрільців, 78.

Таким чином, Позивач вважає, що Відповідач більше не орендує приміщення, а отже реконструкцію приміщень, які йому не належать здійснює не правомірно.

Крім цього, Позивач є власником об"єкта, що реконструюється Відповідачем, і проти такої реконструкції заперечує.

Через те, що Відповідач здійснює протиправну реконструкцію належних Позивачу приміщень, останній позбавлений можливості здійснювати заплановану перебудову самостійно.

Позивач вважає, що Відповідачем порушено його право як власника майна , а тому відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи викладені обставини, Позивач в позовній заяві та в пояснення до позовної заяви просить суд визнати будівництво , що здійснюється відповідачем за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С. Стрільців, 78 - самочинним та дозволити знести об"єкт самочинного будівництва за рахунок Відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві і в поясненнях до позовної заяви та просить суд позов задоволити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними і необгрунтованими.

Свої заперечення стосовно позовних вимог виклав у відзиві на позов та в додаткових поясненнях до відзиву.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що на підставі договору на оренду приміщення, укладеного 20 жовтня 2004р., між Івано-Франківською обласною друкарнею та товариством з обмеженою відповідальністю "Бонус", останньому були передані у строкове платне користування приміщення в будинку №78 по вул. Січових Стрільців в м.Івано-Франківську, загальною площею 87,3 кв.м. для надання послуг по ремонту та обслуговуванню автотранспорту. Термін дії дозволу закінчувався 31.10.2009р.

30.06.2005 року, Відповідач звернувся з листом до директора Івано-Франківської обласної друкарні про надання дозволу на початок реконструкції та ремонту орендованого нежитлового приміщення "Б1" за адресою вул. Січових Стрільців, 78.

Такий дозвіл був наданий директором друкарні, що підтверджується його підписом на вказаному листі.

На підставі наданого дозволу на реконструкцію та ремонт орендованих приміщень, Відповідачем проведена добудова офісних приміщень над орендованими приміщеннями та зареєстровано своє право власності на добудовані приміщення.

Відповідно до довідки про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Відповідачу належать офісні приміщення розташовані за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців 78 "д".

Крім цього , своїм листом від 27.03.2006р., директор Івано-Франківської обласної друкарні не заперечував, що до примикання до складу та орендованих Відповідачем приміщень, будови офісних приміщень товариством з обмеженою відповідальністю "Бонус".

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за № 338 від 22.06.2007р. Відповідачу, ТзОВ "Бонус" був наданий дозвіл на реконструкцію автомайстерні під офісні приміщення загальною площею 260,5 кв.м. в межах орендованої земельної ділянки на вул. Січових Стрільців 78.

29.10.2008р., виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення за №510, яким дозволено товариству з обмеженою відповідальністю "Бонус" реконструкцію автомайстерні під офісні приміщення в межах орендованої земельної ділянки на вул. Січових Стрільців, загальною площею 1079,09 кв.м.

В 2008 році, Відповідачем розроблено та погоджено робочий проект реконструкції майстерні під офісні приміщення, а 05.12.2008р., отримано дозвіл на виконання будівельних робіт за №107.

Таким чином, розпочате Відповідачем будівництво офісних приміщень не може бути визнано самочинним, оскільки необхідні дозвільні документи були Відповідачем одержані та виготовлено робочий проект , який згідно складеного висновку комплексної державної експертизи визнано таким, що відповідає технічно-екологічним показникам.

20.09.2010року, між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Бонус" укладено договір №392 оренди земельної ділянки площею 0,0580 (га) для реконструкції автомайстерні під офісні приміщення, кадастровий номер 2610100000060030196, яка знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців, 78-е.

Враховуючи викладені обставини, Відповідач просить суд в позові відмовити, оскільки ним не порушено жодного права Позивача , а будівництво проводиться у законний спосіб.

В процесі розгляду справи, Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі 39/25-16/11 до вирішення по суті Івано-Франківським міським судом спору у справі №2а-3805/2010 за позовом ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія" до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , ТзОВ "Бонус" про визнання та скасування рішень.

Однак , в наданій Відповідачем копії ухвали Івано-Франківського міського суду від 15.07.2010р. не вказано, які саме рішення виконкому Івано-Франківської міської ради оскаржується, суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання.

В судовому засідані, 23.03.2011р., представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладеня розгляду в зв"язку з необхідністю надання додаткових доказів , які мають суттєве значення для вирішення спору.

Вказане клопотання було задоволено, а в судовому засіданні оголошена перерва до 07.04.2011року на 10 год., про що повідомлено представників сторін під розписку.

Після закінчення перерви розгляд справи продовжився, однак представник позивача в судове засідання не з"явився, подав суду клопотання про витребування додаткових доказів у Відповідача, та відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані клопотання суд не вбачає підстав для їх задоволення , приймаючи до уваги наступне:

Відповідно до вимог ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Строк розгляду спору у даній справі закінчується 10.04.2011р.

Лише у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Однак жодна із сторін не подала суду мотивованого клопотання про продовження строку розгляду спору , а тому у суда не має підстав розглянути спір поза строком, визначеним ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, обов"язок доказування і подання доказів покладається на сторін та інших учасників судового засідання.

Статтею 38 ГПК України передбачено право сторони звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів , однак вказане клопотання повинно бути мотивованим.

В своєму клопотанні Відповідач просить суд витребувати Договір оренди землі, укладений між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Бонус", згідно якого останньому було передано в оплатне тимчасове користування земельну ділянку по вул. Січових Стрільців, 78 в м. Івано-Франківську та план схему розташування даної земельної ділянки.

Однак, в матеріалах справи міститься копія Договору оренди землі №392 від 20.09.2010р., укладений між зазначеними вище сторонами , а тому не має підстав для його витребування.

Крім цього, клопотання про витребування доказів не є мотивованим, оскільки не вказано, які саме обставини може підтвердити цей доказ.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що неприбуття в судове засідання представника позивача не може бути підставою для відкладення розгляду справи, та наявність у справі достатніх доказів для вирішення спору по суті, суд вважає, що подані Позивачем клопотання слід відхилити.

Дослідивши в судовому засіданні доводи представників сторін та подані ними докази в обгрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що в позові слід відмовити з огляду на наступні обставини:

Відповідно до ч.1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Аналогічне положення закріплене в статті 16 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 25 вказаного закону передбачено, що орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради за №133-6/2006 від 10.11.2006р. здійснено відчуження частки майна ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія", що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області і становить 51 відсоток статутного фонду цього товариства, та ліквідовано обласне комунальне підприємство "Івано-Франківська обласна друкарня".

На підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 01.06.2006р. за №152, товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька інвестиційна компанія", 05.09.2006р., видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого друкарня, адмінкорпус, А, А1, 6260,3 кв.м.; склад, Б, Б1, 728,4 кв.м.; склад В, 583,4 кв.м., належать товариству на праві приватної власності в будинку по вул. Січових Стрільців, 78 в м. Івано-Франківську.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу. У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

За погодженням із попереднім власником майна обласної друкарні, Відповідач провів добудову офісних приміщень над орендованим ним нежитловим приміщенням, площею 87,3 кв.м., переданим йому в строкове платне користування на підставі договору на оренду приміщення від 20.10.2004р.

В матеріалах справи наявна копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.08.2007р., відповідно до якого, офісні приміщення по вул. Січових Стрільців, 78 "Д" в м. Івано-Франківську належать на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Бонус".

Щодо посилання Позивача на те, що Відповідач проводить реконструкцію орендованих приміщень з добудовою офісних приміщень самочинно, то тут слід послатись на наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 376 УК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 4 ст.376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У даному випадку власником земельної ділянки, на якій знаходиться об"єкт будівництва Відповідача, є Івано-Франківська міська рада.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про планування і забудову територій" , планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 29.10.2008р. за №510, Відповідачу дозволено реконструкцію автомайстерні під офісні приміщення в межах орендованої земельної ділянки по вул. С.Стрільців, 78, загальною площею 1079,09кв.м. (дозвіл на проектно-пошукові роботи - рішення виконкому міської ради від 25.05.2007р. № 261 п.1.10; реєстрація договору оренди земельної ділянки №04629429400483 від 13.12.2006р.).

За наслідками перевірки проектно-технічної документації на будівництво, Відповідачу надано позитивний висновок комплексної державної експертизи №74.84.0-1223 від 09.07.2007р.

Згідно з дозволом на виконання будівельних робіт №107 від 05.12.2008р., виданого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, Відповідачу дозволено проводити реконструкцію автомайстерні під офісні приміщення в межах орендованої земельної ділянки по вул. Січових Стрільців, 78.

Крім цього, 20.09.2010року, між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Бонус" був укладений договір оренди землі №392, на підставі якого останньому надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0580 га для реконструкції автомайстерні під офісні приміщення з присвоєнням кадастрового номера 2610100000060030196, яка знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців, 78"е".

Таким чином, Івано-Франківська міська рада, як власник земельної ділянки реалізувала своє право щодо надання дозволу на здійснення реконструкції автомайстерні з добудовою офісних приміщень на власній земельній ділянці.

Отже, виходячи з приписів ч.4 ст. 376 ЦК України, заперечувати проти проведення такої реконструкції має право лише власник ( користувач) земельної ділянки.

Позивач не являється в даному випадку ні власником ні орендарем земельної ділянки на якій Відповідач проводить будівництво офісних приміщень.

В своїх письмових поясненнях від 28.02.2011р. Позивач вважає, що здійснюючи будівництво офісних приміщень, Відповідач порушив його право як власника майна, та послався на положення ст. 321 ЦК України, якою визначено, що право власності є порушеним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійсненні.

Однак, захист порушеного права власності відбувається у порядку та спосіб, визначений законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту порушеного права визначені у ст. 16 ЦК України , до яких зокрема відноситься: визнання права; визнання правочину недійсним та інші.

Однак, Позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови від позову.

Визнання будівництва самочинним не може бути способом захисту порушеного права власності на майно.

Крім цього, судом не встановлені підстави для визнання будівництва будівлі, яку здійснює Відповідач, як самочинне будівництво.

З врахуванням викладеного, суд вважає що вимоги Позивача є безпідставними та необгрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, слід залишити за Позивачем.

Однак, зважаючи на заяву Відповідача про стягнення з Позивача витрат на послуги адвоката в сумі 15000,00грн., що підтверджуються документально, та зважаючи на характер і результат вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви в розумних межах та обмеження розміру вказаних витрат до 1000,00грн.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 15, 16, 376 ЦК України, ст. 123 ЗК України, ст. 16, 25 Закону України "Про оренду землі", ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 10 Закону України "Про планування і забудову територій", керуючись ст. 33, 38, 49, 69, ст. 82, -85 Господарського процесуального кодексу країни, суд

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька інвестиційна компанія" до Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонус" про визнання будівництва самочинним та його знесення - відмовити.

Стягнути з Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька інвестиційна компанія" ( вул. Січових Стрільців, 78, м.Івано-Франківськ, код 34078394) на користь Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонус" ( вул. 550-річчя Угриніва, с.Угринів, Тисменицького району, Івано-Франківськоїобласті, адреса для листування: вул.Донцова, 13/6, Івано-Франківськ, код 24684204) 1000,00грн.(одна тисяча гривень) витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Калашник В. О.

Повне рішення складено 19.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Попович В. В. 19.04.11