Рішення № 14975191, 12.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.11 Справа № 1/5009/1287/11

Суддя О.І. Немченко

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Атомспорт»(71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська, б. 9, кв. 31)

до відповідача Дочірнього підприємства «Енергодартеплоенергомонтаж»(юридична адреса: 71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська, б. 41, кв. 91; поштова адреса: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 379)

про стягнення 17894 грн. 97 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація Атомспорт»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Енергодартеплоенергомонтаж»17894 грн. 97 коп.

Позовна заява подана на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 610-612 та 623 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 174, 193, 218, 224, гл. 26 Цивільного кодексу України і обґрунтовано наявністю простроченої основної заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 11362 грн. 50 коп. за господарськими відносинами з договору поставки, що виникли на підставі довіреності, видаткових накладних та виставлених рахунків-фактур. Враховуючи прострочену заборгованість, відповідачем позивачу нараховано 1165 грн. 59 коп. річних та 5366 грн. 88 коп. інфляційних втрат.

18.03.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 12.04.2011 р.

На виконання ухвали суду, 12.04.2011 р. до суду від сторін надійшов акт звірки взаємних розрахунків від 06.10.2011 р., згідно якого, заборгованість відповідача перед позивачем складає 11 362 грн. 50 коп.

В судове засідання 12.04.2011 р. представники сторін не зявилися.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином. Згідно до п. 3.6 розяснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Про належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень на адреси позивача та відповідача, які містяться в матеріалах справи.

До того ж, неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У 2008 році волевиявленням сторін у справі було досягнуто згоди щодо реалізації позивачем відповідачу бензину та дизельного палива, шляхом продажу талонів на ПММ, які відповідач в подальшому надавав для відпуску ПММ.

Так, у вересні 2008 року позивачем відповідачу через ОСОБА_1 на підставі довіреності ЯОЦ № 008342 від 01.09.2008 р., було продано талони на ПММ згідно видаткових накладних: № РН-0000790 від 02.09.2008 р. на суму 10520,00 грн.; № РН-0000809 від 08.09.2008 р. на суму 5345,00 грн.; № РН-0000822 від 11.09.2008 р. на суму 4385,00 грн.; № РН-0000843 від 18.09.2008 р. на суму 4370,00 грн.; № РН-0000851 від 22.09.2008 р. на суму 3607,50 грн.

На оплату проданої продукції позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури: №СФ-0000802 від 02.09.2008 р. на суму 10520,00 грн. з терміном сплати 02.09.2008р., який отримано відповідачем 02.09.2008р.; №СФ-0000817 від 08.09.2008р. на суму 5345,00 грн. з терміном сплати 08.09.2008р., який отримано відповідачем 08.09.2008р.; №СФ-0000835 від 11.09.2008р. на суму 4385,00 грн. з терміном сплати 11.09.2008р., який отримано відповідачем 11.09.2008р.; №СФ-0000856 від 18.09.2008р. на суму 4370,00 грн. з терміном сплати 18.09.2008р., який отримано відповідачем 18.09.2008 р.; №СФ-0000864 від 22.09.2008р. на суму 3607,50 грн. з терміном сплати 22.09.2008р., який отримано відповідачем 22. 09.2008 р.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобовязань перед позивачем щодо оплати отриманого товару, позивачем 02.06.2009р. було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 75 із зазначенням суми заборгованості за відпущений товар в розмірі 24507грн.50коп. (з урахуванням сальдо розрахунків за вказаними накладними та раніше здійснених поставок). Претензія отримана відповідачем 02.06.2009 р. за вх. № 168.

Після отримання претензії, відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем.

27.09.2010 р. уповноваженими представниками позивача та відповідача було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого, з урахуванням здійснених відповідачем проплат за раніше поставлений товар, за відповідачем рахується основна заборгованість перед позивачем в розмірі 11362,50 грн.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, 09.11.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 2 на суму основної заборгованості станом на 08.11. 2010 р. у розмірі 11362,50 грн. та з пропозицією в термін до 5-ти днів, з дня отримання претензії, погасити заборгованість в повному обсязі, з урахуванням встановленого індексу інфляції та додаткового самостійного розрахування процентів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки підприємства, що вказані у претензії. Відповідачем отримано претензію 09.11.2010 р. за вх. № 140.

Після отримання претензії відповідачем відповіді позивачу не надано, заборгованість не погашено.

Стягнення з відповідача на користь позивача 11362 грн. 50 коп. основного боргу, 1165 грн. 59 коп. річних та 5366 грн. 88 коп. інфляційних втрат було предметом цього позову.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 вказаного кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, між сторонами склалися господарські відносини, згідно яких, на підставі довіреності ЯОЦ № 008342 від 01.09.2008 р. та накладних: № РН-0000790 від 02.09.2008 р. на суму 10520 грн. 00 коп.; № РН-0000809 від 08.09.2008 р. на суму 5345 , 00 грн.; № РН-0000822 від 11.09.2008 р. на суму 4385,00 грн.; № РН-0000843 від 18.09.2008 р. на суму 4370,00 грн.; № РН-0000851 від 22.09.2008 р. на суму 3607,50 грн., позивачем було поставлено, а відповідачем отримано талони на бензин та дизпаливо.

На оплату проданої продукції позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури: №СФ-0000802 від 02.09.2008 р. на суму 10520,00 грн. з терміном сплати 02.09.2008р., який отримано відповідачем 02.09.2008р.; №СФ-0000817 від 08.09.2008р. на суму 5345,00 грн. з терміном сплати 08.09.2008р., який отримано відповідачем 08.09.2008р.; №СФ-0000835 від 11.09.2008р. на суму 4385,00 грн. з терміном сплати 11.09.2008р., який отримано відповідачем 11.09.2008р.; №СФ-0000856 від 18.09.2008р. на суму 4370,00 грн. з терміном сплати 18.09.2008р., який отримано відповідачем 18.09.2008 р.; №СФ-0000864 від 22.09.2008р. на суму 3607,50 грн. з терміном сплати 22. 09.2008р., який отримано 22. 09.2008 р.

Відповідачем своєчасно та у повному обсязі виставлені позивачем рахунки оплачені не були.

Так, за поставлений 02.09.2008 р. за видатковою накладною № РН-0000790, товар, відповідач провів частковий розрахунок на суму 8720 грн. 00 коп., перерахувавши грошові кошти у сумі 12000грн.00коп. згідно платіжного доручення № 668 від 11.09.2008 р. з призначенням платежу оплата за талони на бензин, дизпаливо, згідно рахунку СФ-0000302, 702 від 02.09.2008р. Сума в розмірі 3280 грн. 00 коп. була зарахована в рахунок оплати раніше поставленого товару.

02.06.2009 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 75 із зазначенням суми заборгованості за відпущений товар в розмірі 24507,50 грн. (з урахуванням сальдо розрахунків за вказаними накладними та раніше здійснених поставок). Претензія отримана відповідачем 02.06.2009 р. за вх. № 168.

Після отримання претензії, відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем: 5000,00 грн. згідно до платіжного доручення №478 від 26.11.2009 р. з призначенням платежу: оплата за талони на бензин, дизпаливо згідно рахунка від 02.09.2008 р.; 1000,00 грн. згідно платіжного доручення № 289 від 14.04.2010 р. з призначенням платежу: оплата за талони на бензин, дизпаливо згідно рахунку №СФ-0000817 від 08.09.2008р.; 2145,00 грн. згідно платіжного доручення № 501 від 03.06.2010р з призначенням платежу: оплата за талони на бензин, дизпаливо, згідно рахунку №СФ-0000817 від 03.09 2008 р.

Оплата за даними платіжними дорученнями частково відносилась на погашення заборгованості за раніше поставлений товар.

27.09.2010 р. уповноваженими представниками позивача та відповідача було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого, з урахуванням здійснених відповідачем проплат за раніше поставлений товар, за відповідачем рахується основна заборгованість перед позивачем в розмірі 11362 грн. 50 коп. Зазначена сума заборгованості підтверджена і в акті звірки взаємних розрахунків від 06.04.2011 р.

09.11.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 2 на суму основної заборгованості станом на 08.11. 2010 р. у розмірі 11362грн.50коп. з пропозицією в термін до 5-ти днів, з дня отримання претензії, погасити заборгованість в повному обсязі, з урахуванням встановленого індексу інфляції та додаткового самостійного розрахування процентів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки підприємства, що вказані у претензії. Відповідачем отримано претензію 09.11.2010 р. за вх. № 140, однак заборгованість не погашено.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належними доказами виконання зобовязань перед відповідачем щодо поставки товару та факт наявності простроченої і непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 11362 грн. 50 коп. за отриманий товар.

Доказів виконання відповідачем зобовязань перед позивачем щодо оплати отриманого від позивача товару у сумі 11362 грн. 50 коп. суду не надано.

Враховуючи не надання сторонами доказів оплати відповідачем позивачу 11362 грн. 50 коп. простроченої заборгованості, суд дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума основного боргу до теперішнього часу відповідачем не сплачена.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11362 грн. 50 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1165 грн. 59 коп. 3 % річних та 5366 грн. 88 коп. втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, останній просить стягнути з відповідача 1165 грн. 59 коп. 3 % річних та 5366 грн. 88 коп. втрат від інфляції, з урахуванням термінів оплати та часткових проплат суми основного боргу.

Судом перевірені здійснені позивачем розрахунки сум втрат від інфляції та 3% річних, враховано терміни сплати за кожним рахунком-фактурою, та беручи до уваги дати та суми часткових проплат, встановлено, що суми 3 % річних та втрат від інфляції, заявлені позивачем до стягнення є меншими, ніж встановлено судом, у звязку з чим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню у заявленому до стягненні розмірі.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1165 грн. 59 коп. 3 % річних та 5366 грн. 88 коп. втрат від інфляції.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 11362 грн. 50 коп. основного боргу, 1165 грн. 59 коп. 3 % річних та 5366 грн. 88 коп. втрат від інфляції

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (178 грн. 95 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Енергодартеплоенергомонтаж»(юридична адреса: 71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська, б. 41, кв. 91 (поштова адреса: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 379, код 33466296, з усіх рахунків, встановлених державним виконавцем при виконанні рішення суду ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Атомспорт»(71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська, б. 9, кв. 31, р/р № 26000301176030 у філ. ПАТ ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313355, код 24520069) 11362 (одинадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 50 коп. основного боргу, 1165 (одна тисяча сто шістдесят пять) грн. 59 коп. 3 % річних та 5366 (пять тисяч триста шістдесят шість) грн. 88 коп. втрат від інфляції, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «15»квітня 2011 року.