Рішення № 14975139, 24.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 24/222/10

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит”, м. Київ, в особі Філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ”, м. Запоріжжя

про стягнення 2 984 782,35грн.

суддя Азізбекян Т.А.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Петріванова Ю.О. довіреність № 3814 від 08.10.2010р.

від відповідача: Антонюк А.О. довіреність № 64 від 13.08.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

16.06.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” (Банк) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ” (ТОВ “ВІТЯЗЬ”) про стягнення з відповідача 2 785 902,63 грн. заборгованості за договором про не відновлювальну кредитну лінію № 365-01-06 від 29.12.2006р., яка складається з: заборгованість за кредитом - 2 499 773,87 грн., заборгованість за процентами - 260 302,08 грн., заборгованість по несплаченій комісії - 14 464,28 грн., пені по не сплаченим процентам та кредиту - 11 362,40 грн.

Ухвалою від 18.06.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/222/10, судове засідання призначено на 30.07.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 30.07.2010р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 13.08.2010р.

Ухвалою від 13.08.2010р., в порядку ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено на 06.09.2010р.

Ухвалою від 06.09.2010. провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва про визнання недійсним договору № 365-01-06 від 29.12.2006р.

Ухвалою від 12.12.2010р. провадження у справі № 24/222/10 поновлено з 31.01.2011р., розгляд справи призначено на 31.01.2011р.

Ухвалою від 31.01.2011р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 10.02.2011р.

В судовому засіданні 10.02.2011р. позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог у зв’язку з тим, що після припинення провадження по справі в вересні 2010р. провадилися подальші нарахування, відповідачем сплачувалися певні кошти на погашення заборгованості. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 2 499 773,87 грн., заборгованість за процентами - 449 899,44 грн., заборгованість по несплаченій комісії - 19 412,17 грн., пені по не сплаченим процентам та кредиту у розмірі 15 696,87 грн.

Заява надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим прийнята судом та задоволена.

Крім того, відповідачем надано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 10.02.2011р. строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладений на 01.03.2010р.

В судовому засіданні 01.03.2011р. оголошено перерву до 24.03.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 24.03.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз’яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, пояснив наступне. 29.12.2006р. між сторонами укладений договір про невідновлювальну кредитну лінію № 365- 01-06, за умовами якого, Банк відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 800 000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії кошти та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 19,0% річних. Строк повернення кредиту - до 20.12.2011р. Додатковими угодами до договору про не відновлювальну кредитну лінію № 365- 01-06 було внесено зміни до окремих пунктів кредитного договору. Відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання. За прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати процентів, відповідачу нарахована пеня по не сплаченим процентам та кредиту. Маючи за мету продовження кредитних відносин, Банк неодноразово направляв на адресу відповідача листи-претензії щодо погашення заборгованості, однак всі вони залишились без відповіді та задоволення. Враховуючи, що відповідач неодноразово допускав порушення умов укладеного кредитного договору, в частині сплати процентів та суми кредиту, Банк, відповідно до п.6.1 кредитного договору, звернувся до відповідача з вимогою дострокового повернення кредитних коштів, сплаті нарахованих відсотків та пені. Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 533, 572, 589, 590, 591, 610-612 ЦК України, ст. 345, 346, 348 ГК України, ст.ст.1, 11,12,33,39 Закону України “Про іпотеку”, позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі в сумі 2 984 782,35 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2006р. між Банком “Фінанси та Кредит”, ТОВ (Банк) правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” та товариством з обмеженою відповідальністю “Витязь” (Позичальник) укладений договір про невідновлювальну кредитну лінію № 365- 01-06, за умовами якого (п. 1.1.) Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 800 000,00 грн., а Позичальник зобов’язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку погашення кредитної лінії (додаток № 1 до даного договору) з кінцевим строком погашення до 20.12.2011р. та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 19,0 % річних (а за користування кредитними коштами з моменту, який вказаний в підпункті “б”, “в” п. 3.1. даного договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

28.09.2007р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про невідновлювальну кредитну лінію № 365- 01-06, якою змінено окремі пункти договору, зокрема, п. 3.1, відповідно до якого Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту за процентними ставками у випадку порушення від 28.09.2007р. до договору) - 24 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання по кредиту за період часу з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більш кінцевого строку погашення кредиту, встановлено в п. 1.1. договору; 38 % річних за період з 20 грудня 2011р. до дня фактичного погашення основної заборгованості.

Відповідно до п. 2.5. договору про невідновлювальну кредитну лінію № 365- 01-06 від 29.12.2006р. (в редакції додаткової угоду № 2 від 18.01.2008р.) Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за управління кредитною лінією в розмірі 1 800,00 грн. щомісячно.

Також, 21.03.2008р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до договору про невідновлювальну кредитну лінію № 365- 01-06, згідно якої сторони узгодили викласти деякі пункти кредитного договору в іншій редакції.

Так, п. 1.1. кредитного договору збільшено розмір кредитних ресурсів за кредитною лінією до 2 700 000,00 грн. та змінено процентну ставку за користування кредитними ресурсами: за період з 29.12.2006р. по 20.03.2008р. –19 % річних ; за період з 21.03.2008р. по 20.12.2011р. - 18,3 % річних.

В п. 2.5 кредитного договору введено обов'язок Позичальника сплатити Банку комісійну винагороду: за розрахунково-касове обслуговування при проведенні кредитних операцій в розмірі 594, 00 грн. одноразово; за управління кредитною лінією - в розмірі 2 700,00 грн. щомісячно.

Пунктом 3.1 кредитного договору змінено порядок сплати Банку процентів за користування кредитними коштами: за період з 29.12.2006р. по 20.03.2008р. –19 % річних; за період з 21.03.2008р. по день повернення кредиту –18,5 % річних; у випадку порушення Позичальником строків погашення відповідно до графіку (додаток № 1 до додаткової угоди №3 від 21.03.2008р. до кредитного договору) - 27,45 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання з моменту непогашення суми кредиту до дня фактичної сплати цієї суми заборгованості; 27,45 % річних за період з 20.12.2011р. по день фактичного погашення кредитної заборгованості.

Пунктом п. 4.1 змінено цільове використання кредитних коштів.

Сторони також домовилися доповнити кредитний договір п. 2.9. та п. 5.7 стосовно обов'язкового страхування іпотечного майна, яким забезпечується виконання зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, 23.09.2008р. укладено Додаткову угоду № 4 до договору № 365- 01-06, якою в п. 3.1 кредитного договору змінено порядок сплати Банку процентів за користування кредитними коштами: за період з 29.12.2006р. по 20.03.2008р. - 19 % річних; за період з 21.03.2008р. по 23.09.2008р. - 18,5 % річних; за період з 23.09.2008р. по 20.12.2011р. - 20% річних; у випадку порушення Позичальником строків погашення відповідно до графіку (додаток № 1 до додаткової угоди № 3 від 21.03.2008р. до кредитного договору) - 30 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання з моменту непогашення суми кредиту до дня фактичної сплати цієї суми заборгованості, але не пізніше, ніж до 20.12.2011р.; 30 % річних за період з 20.12.2011р. по день фактичного погашення кредитної заборгованості.

Статтею 546 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Згідно ст. 557 цього Кодексу, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За приписами ст. 1 Закону України “Про іпотеку”, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.

В забезпечення виконання зобов’язань за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 365- 01-06 між банком та ТОВ “Витязь” укладено іпотечний договір № 010711/206 від 29.12.2006р. (з договором про внесення змін), за умовами якого Боржник передав в іпотеку нерухоме майно - інв. № № 6, 8, 9, 10, 11, 12, загальною площею 1 842,4 кв. м., яке розташоване на земельній ділянці площею 30 248 кв. м., знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 150.

Відповідно до п. 2 іпотечного договору, предметом іпотеки забезпечується повернення виданих кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором № 365-01-06 від 29.12.2006р. (основне зобов'язання), сплату процентів за користування ресурсами, комісійної винагороди, неустойки за кредитним та іпотечним договором, збитки, завданих прострочкою платежів за кредитним договором та відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов’язком для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що зобов’язання за спірним договором з боку ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” щодо відкриття не відновлювальної кредитної лінії виконані у повному обсязі.

Однак, свої зобов’язання за договором від 29.12.2006р. № 365-01-06 щодо щомісячного погашення заборгованості та повернення кредитних ресурсів в обумовлені сторонами та визначені договором строки відповідач не виконав , чим порушив умови договору.

Вбачається, що Банк неодноразово направляв на адресу відповідачів листи-претензії щодо погашення заборгованості. Однак претензії залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, Банк має право вимагати повернення кредитних коштів і сплату процентів за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного в п. 2.4. даного договору, а Позичальник зобов’язаний повернути отримані кредитні кошти а сплатити всі проценти протягом 1 дня з моменту отримання вимоги Банку, у випадках, зокрема, Позичальник в період дії даного договору порушив які-небудь умови даного договору, в тому числі не сплатив проценти за користування кредитними коштами, мав місце факт прострочення уплати процентів за користування кредитними коштами.

Враховуючи, що відповідач неодноразово допускав порушення умов кредитного договору, в частині сплати процентів та суми кредиту, Банк, відповідно до п. 6.1. договору, звернувся до відповідача з вимогою дострокового повернення кредитних коштів, сплати нарахованих відсотків та пені, про що свідчить лист-вимога від 01.02.2010р. № 9.

Встановлено, що на день розгляду справи в суді відповідач має перед позивачем заборгованість за кредитом у розмірі 2 499 773,87 грн., заборгованість за процентами - 449 899,44 грн., заборгованість по несплаченій комісії - 19 412,17 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи й визнано відповідачем.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язань за кредитним договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині доведеними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом 7.1. договору сторони узгодили, що за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення

Факт несплати матеріалами справи доведений.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 15 696,87 грн. по не сплаченим процентам та кредиту. Суд знаходить представлений розрахунок пені обґрунтованим, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна буд. 150, код ЄДРПОУ 32273026, р/р 2600901138380980, у філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 313731) на користь публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (69037, м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України,39, р/р 37390010900980 в Філії “Запорізьке РУ” АТ “Банк “Фінанси та кредит”, МФО 313731, код ЄДРПОУ 25821086) - 2 499 773 (два мільйони чотириста дев'яносто дев'ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 87 коп. заборгованість за кредитом, 449 899 (чотириста сорок дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 44 коп. заборгованість за процентами, 19 412 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 17 коп. заборгованість по несплаченій комісії, 15 696 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 87 коп. пені по не сплаченим процентам та кредиту. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТЯЗЬ” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна буд. 150, код ЄДРПОУ 32273026, р/р 2600901138380980, у філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 313731) на користь публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Запорізьке регіональне управління” публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит (69037 м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України,39, р/р 37390010900980 в Філії “Запорізьке РУ” АТ “Банк “Фінанси та кредит”, МФО 313731, код ЄДРПОУ 25821086) - 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 04.04.2011р.