Ухвала суду № 14974737, 28.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 р.Справа № 2а-13692/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Текстиль-Полімер " на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011р. по справі№2а-13692/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Текстиль-Полімер "

до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - Ципліцького Дмитра Олеговича третя особа Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Текстиль-Полімер ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії", в якому просив суд: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження 21903338 від 24.09.2010р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що оскаржувану в даній справі постанову про відкриття виконавчого провадження прийнято на підставі виконавчого напису № 8575, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 31.08.2010р. Відповідно до зазначеного напису, підлягає зверненню стягнення на майно позивача - нежитлову будівлю літ. Г/2-1 по вул. Шевченка, 24 в м. Харкові. На думку позивача, дії відповідачів з відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса є неправомірними, оскільки позивач не отримував виконавчого напису та постанови про відкриття виконавчого провадження, інших документів виконавчого провадження.

Крім того, посадові особи відповідача, в порушення вимог ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», до початку примусового виконання рішення не пересвідчилися чи отримана позивачем копія постанови про відкриття виконавчого провадження та чи вчинені дії з добровільного виконання рішення, у зв'язку з чим вважає що вищезазначені обставини є підставою для скасування постанови про відкриття провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 р. до участі у справі у якості другого відповідача було залучено Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ципліцького Д.О.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Текстиль-Полімер" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм процесуального права, а саме ст. 71 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи подав заперечення на апеляційну скаргу в яких він, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Представник третьої особи надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 31.08.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис за № 8575, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. 172-1 загальною площею 145,80 кв.м., що знаходиться в м. Харків по вул. Шевченка, 24 та належить на праві власності позивачу, який є майновим поручителем ТОВ «Торговий дім «Макротрейд», в результаті реалізації якого задовольнити вимоги ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в розмірі 161300 грн. та витрати на вчинення виконавчого напису в розмірі 1700 грн.

На підставі зазначеного напису 24.09.2010р. держаним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ципліцьким Д.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 21903338, відповідно до якої позивачу надано термін для добровільного виконання рішення до 01.10.2010р. та накладено арешт на зазначене вище майно.

Згідно копії супровідного листа, копії вищезазначеної постанови були направлені учасникам виконавчого провадження 24 вересня 2010 р. за № 108419.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса в даній справі, у відповідача не було законних підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, дії з прийняття постанови вчинено у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження» та з дотриманням встановлених строків.

Доводи позовної заяви про не отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та виконавчого напису нотаріуса не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог, оскільки не впливають на правомірність рішення (постанови) відповідача. Правило про необхідність пересвідчитися в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження застосовується у разі вирішення державним виконавцем питання про примусове виконання рішення, якого в даній справі не вбачається.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.

Згідно вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.

За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам факсимільним зв'язком або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, направлені факсимільним зв'язком або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Згідно вимог статей 30, 32 зазначеного Закону, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем у порядку, встановленому статтею 24 цього Закону, накладено арешт на майно боржника, за погодженням з державним виконавцем боржник має право у строк, встановлений для добровільного виконання рішення, реалізувати належне йому майно в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У цьому разі покупець майна боржника повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк, встановлений для добровільного виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса в даній справі, у відповідача не було законних підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, дії з прийняття оскаржуваної постанови вчинено у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження» та з дотриманням встановлених строків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував доводи позивача про не отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження та виконавчого напису нотаріуса, оскільки такі посилання не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог, оскільки не впливають на правомірність рішення (постанови) відповідача. Правило про необхідність пересвідчитися в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження застосовується у разі вирішення державним виконавцем питання про примусове виконання рішення, якого в даній справі не вбачається.

Разом з тим, ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» чітко передбачає, що постанови державного виконавця направляються учасникам виконавчого провадження простою кореспонденцію, отже державний виконавець заздалегідь не має можливості отримати відомості про отримання чи не отримання боржником документу виконавчого провадження.

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував доводи позивача про необхідність скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з тих підстав, що він через її неотримання був позбавлений можливості подати заяву про відкладення виконавчих дій, оскільки наявність такої постанови не перешкоджає боржникові (позивачу) звернутися з такою заявою та не порушує його прав відносно такого звернення.

Крім того, як вбачається з наведеної вище статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», в разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що це є правом, а не обов'язком державного виконавця. В даній справі позивач не звертався до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій та про фактичне вчинення будь-яких виконавчих дій в позовній заяві не зазначає. Саме лише відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника виконавчими діями не є.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не надав суду вичерпних доказів, які б свідчили про протиправність дій та рішення відповідачів, які оскаржуються в даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року по справі№2а-13692/10/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Текстиль-Полімер " залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2011р. по справі №2а-13692/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.