Ухвала суду № 14974740, 28.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 р.Справа № 2а-10209/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Подобайло А.В.

Представник позивача - Воронова Н.С.

Представник відповідача - Хлопузян Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, Житлово-будівельного кооперативу "Серпуховка" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010р. по справі№2а-10209/10/2070

за позовом Житлово - будівельного кооперативу "Серпуховка"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, Державної податкової адміністрації України

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Житлово-будівельний кооператив "Серпуховка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, Державної податкової адміністрації України, в якому просив суд: зобов'язати Державну податкову інспекцію скасувати рішення від 09.06.2010 року № 0002671501/0 як незаконні дії.

В обґрунтування позову зазначив, що 25 травня 2010 року ДПІ у Балаклійському районі за результатами перевірки був складений акт про результати невиїзної документальної перевірки № 1606/15-016/23747411. В результаті перевірки були виявлені порушення з боку Житлово-будівельного кооперативу "Серпуховка", а саме: неподання звітів про використання коштів неприбутковими установами й організаціями. ДПІ у Балаклійському районі вважає, що було порушено абз. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.22.13 ст.22 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.4.1 р.4 Порядку складання звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженого Наказом ДПА України від 11.07.1997р. №233, Наказу ДПА України від 03.04.2003р. №153, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2003р. №309/7630, а саме платником не наданий податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями 11 місяців 2006 року, 11 місяців 2007 року, 11 місяців 2008 року. Але, позивач вважає, що він не порушив жодного з вищевказаних нормативно - правових актів та зазначив, що Житлово-будівельний кооператив "Серпуховка" надавав податкову звітність на підставі Порядку складання звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала, пославшись на обставини, викладені в запереченнях на позовні вимоги, зазначила, що при винесенні оскаржуваного рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, просила в задоволенні позову відмовити.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010 року адміністративний позов Житлово-будівельного кооперативу "Серпуховка" задоволено частково, а саме: скасовано рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі від 09.06.2010 року № 0002671500/0 у частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь Житлово-будівельного кооперативу "Серпуховка"(64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Леніна, 74, ідентифікаційний код 23747411 ) 1,70 грн. (одна гривня 70 коп.) судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме Закону України "Про державну податкову службу в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем також подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач, ДПА України, подав заяву про приєднання до апеляційної скарги ДПІ у Балаклійському районі Харківської області.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині відмови в задоволенні позовних вимог, норм матеріального права, просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги, а саме скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині задоволення позовних вимог, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, ДПА України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХП "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі проведена невиїзна документальна перевірка ЖБК "Серпуховка" в приміщенні Державної податкової інспекції у Балаклійському районі з питання неподання податкової звітності: податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 11 міс.2006р.,11 міс.2007р.,11 міс.2008р.

Перевіркою були виявлені наступні порушення, а саме: на порушення абз «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями); п.22.13 ст.22 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) та п.4.1 р.4 Порядку складання звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженого Наказом ДПА України від 11.07.1997р. №233, Наказу ДПА України від 03.04.2003р. №153, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2003р. №309/7630 платником не надані: податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями 11 міс.2006р. з граничним строком подання 20.12.2006 р., 11 міс.2007р. з граничним строком подання 20.12.2007 р.,11 міс.2008р з граничним строком подання 22.12.2008 р.

Результати перевірки позивача оформлені актом від 25.05.2010р. за № 1606/15-016/23747411, на підставі висновків якого відповідачем 09.06.2010р. прийнято податкове повідомлення рішення № 0002671501/0, яким позивачу, відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 510,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що обовязок позивача щодо надання податкових декларацій про прибуток за 11 міс. 2006р., 11 міс. 2007р., 11 міс. 2008р. визначений Законами України “Про оподаткування прибутку підприємств”, "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", “Про Державний бюджет України на 2006 рік” №3235 від 20.12.2005р. Посилання позивача на те, що зазначені положення вказаних нормативно-правових актів суперечать Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями є необгрунтованими, оскільки норми Закону України мають вищу юридичну силу, а тому в разі наявності суперечності чи невизначеності щодо норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, застосовується норма закону, який має вищу юридичну силу.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що оскільки за змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства, з врахуванням положень частини 7 ст.9 КАС України щодо застосування аналогії закону перебіг строку давності для визначення платнику податків податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 цього Закону починається з дня, наступного за днем граничного строку подання, тобто з 20.12.2006 р.

З урахування викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у частині визнання неправомірними нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170,00 грн. за 2006 рік.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно положень п.7.11 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”№334 від 28.12.1994р., неприбуткові установи та організації, для яких передбачено пільговий режим оподаткування є платниками податку на прибуток підприємств та згідно з п.16.10 ст.16 вказаного Закону, сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності у загальному порядку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991р., платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно положень п.1.11 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р., податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 7.11.12 п. 7.11 ст.7 Закону України № №334 від 28.12.1994р. визначено, що центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в абзаці "ж" підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації.

Наказом ДПА України від 11.07.1997р. № 233 затверджено Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 серпня 1997 р. за № 290/2094.

Звіт, як податковий розрахунок, є документом на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку, та відповідно до визначення наведеного у п.1.11 ст.1 Закону №2181-III від 21.12.2000р. є податковою декларацією.

Пунктом 16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Згідно п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 № Закону 2181-III, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Статтею 69 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” №3235 від 20.12.2005р. визначено для платників податку на прибуток у 2006 році сплату податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2006 року за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства, та приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали 2006 року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу 2006 року. Сплата податку на прибуток та подання податкової декларації з цього податку за одинадцять місяців 2006 року здійснюються у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” №398 від 30.11.2006р. визначено, що платники податку за результатами одинадцяти місяців 2006 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року та сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією, не пізніше ніж 29 грудня 2006 року.

У порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, платники податку зобов'язані скласти та подати декларацію за результатами одинадцяти місяців 2007 року згідно із даними податкового обліку за зазначений період, а також сплатити податок у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, обовязок позивача щодо надання податкових декларацій про прибуток за 11 міс.2006р.,11 міс.2007р.,11 міс.2008р. визначений зазначеними Законами України.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання позивача на те, що зазначені положення вказаних нормативно-правових актів суперечать Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, оскільки Закони України мають вищу юридичну силу, а тому в разі наявності суперечності чи невизначеності щодо норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, застосовується норма закону, який має вищу юридичну силу.

Щодо посилання позивача на той факт, що за неподання звіту за 11 міс.2006р. податковим органом при визначенні суми податкового зобовязання порушено строк, передбачений положеннями п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобовязаний сплатити суму податкового зобовязання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, встановленого підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірах, визначених цим підпунктом диференційовано в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Відповідно до пункту 1.2 ст.1 вказаного Закону, податкове зобовязання зобовязання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті, податковий борг / недоїмка / - податкове зобовязання / з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності/, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

За визначенням пункту 1.5 цієї статті штрафна санкція / штраф / - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання / без нарахування пені та штрафних санкцій /, яка справляється з платника податків у звязку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є складовою податкового зобовязання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 вказаного Закону.

Вказаним підпунктом передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Чине законодавство не містить норми, якою б було визначено початок перебігу строку на визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що оскільки за змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства, з врахуванням положень частини 7 ст.9 КАС України щодо застосування аналогії закону, перебіг строку давності для визначення платнику податків податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 цього Закону починається з дня, наступного за днем граничного строку подання, тобто з 20.12.2006 р..

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у частині визнання неправомірними нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170,00 грн. за 2006 рік.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010 року по справі№2а-10209/10/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, Житлово-будівельного кооперативу "Серпуховка" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010р. по справі №2а-10209/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2011 р.