Ухвала суду № 14974682, 30.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 р.Справа № 2а-13190/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Григорєвої Д.І.

представника позивача Малахової Н.В.

представника відповідача Волосник Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від27.01.2011р. по справі№2а-13190/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Альта ЛТД" (далі за текстом-позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.10.2010 р. № 0002062302/0 щодо нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 246552,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від27.01.2011року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 13.10.2010 р. № 0002062302/0 по податку на додану вартість в розмірі 246552,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ фірма "Альта ЛТД" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої 30.09.2010 року було складено акт перевірки №4479/23-212/21265808, де були зафіксовані порушення вимог пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, на думку відповідача, ТОВ фірмою "Альта ЛТД" було занижено податок на додану вартість на загальну суму 164368,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0002062302/0 від 13.10.2010 року, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 246552,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав господарськи відносини з Коростенською виправною колонією-71, ПАТ «Ковельсільмаш», ВАТ «Уманьфермаш, ТОВ «ВБКО»Харківпромтехбуд»та іншими контрагентами, якими на адресу позивача протягом березня 2009 року були виписані податкові накладні.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що включенню до складу податкового кредиту не підлягають суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, підставою для отримання позивачем права на податковий кредит є податкова накладна, виписана постачальником товарів, робіт (послуг).

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, податкові накладні датовані березнем 2009 року були направлені позивачу поштою лише у квітні 2009 року, про що свідчать листи отримані ТОВ фірми "Альта ЛТД" від його контрагентів ( а.с.123,144,199 т.1, а.с.21 т.2). З урахуванням часу на доставку поштової кореспонденції податкові накладні були отримані позивачем у травні 2009 року.

Таким чином, позивач, отримавши податкові накладні від своїх контрагентів в травні 2009 року, включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту в травні 2009 року, тобто за датою отримання податкових накладних, відповідно до вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у травні 2009 року та неправомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010 р. № 0002062302/0.

Враховуючи викладене, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від27.01.2011р. по справі№2а-13190/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2011 р.