Ухвала суду № 14974678, 31.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 р.Справа № 2а-9622/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі№2а-9622/10/1870

за позовом Сумського міського центру зайнятості

до Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Сумський міський центр зайнятості, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з дочірнього підприємства “Завод обважених бурильних та ведучих труб” суму виплаченої допомоги по безробіттю громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 22 510,22 грн.

Постановою Сумського 0 окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2, розрахунковий рахунок 26000341362700 в СУ СРД АКІБ "Укрсіббанк" МФО 351005, код за ЄДРПОУ 30991664) на користь Cумського міського центру зайнятості 22510 (двадцять дві тисячі п'ятсот десять) грн. 22 коп. виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: приписів Кодексу адміністративного судочинства України, ч.2 ст. 12, ч.1 ст. 16, ч.4 ст. 35, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.01.2009 р. гр. ОСОБА_1, останнім місцем роботи якого було ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб”, отримав статус безробітного в Сумському міському центрі зайнятості з призначенням допомоги по безробіттю (а.с. 5).

З 15.01.2009 р. згідно з рішенням Апеляційного суду Сумської області від 23.09.2010 р. гр. ОСОБА_1 був поновлений на роботі у ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб” на посаді оператора транспортних систем видалення та переробки стружки та СОР 3 розряду в цеху № 33 (а.с. 12-13, 14).

За період з 30.01.2009 р. по 24.01.2010 р. гр. ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3170,72 грн (а.с. 7).

Крім того, 23.01.2009 р. гр. ОСОБА_2, останнім місцем роботи якого було ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб”, отримав статус безробітного в Сумському міському центрі зайнятості з призначенням допомоги по безробіттю (а.с. 6).

З 13.01.2009 р. згідно з рішенням Ковпаківського районного суду в м. Суми від 31.08.2010 р. гр. ОСОБА_2 було поновлено на роботі у ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб” на посаді оператора 5-го розряду верстатів з програмним керуванням в цеху № 33 (а.с. 9-11, 15).

За період з 14.02.2009 р. по 08.02.2010 р. гр. ОСОБА_2 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 19339,50 грн (а.с. 3).

19.10.2010 р. та 01.11.2010 р. Сумським міським центром зайнятості було направлено відповідачу відповідні претензії про повернення вказаних сум коштів з зазначених підстав на рахунок центру зайнятості (а.с. 16, 17), однак були залишені без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, який відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” є роботодавцем та в порушення п. 4 ст. 35 Закону не відшкодував у добровільному порядку Сумському міському центру зайнятості суму допомоги по безробіттю, які підлягають поверненню, виплачену громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавцем визнається зокрема власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю.

Матеріалами справи встановлено, що 30.01.2009 р. гр. ОСОБА_1, останнім місцем роботи якого було ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб”, отримав статус безробітного в Сумському міському центрі зайнятості з призначенням допомоги по безробіттю (а.с. 5). З 15.01.2009 р. згідно з рішенням Апеляційного суду Сумської області від 23.09.2010 р. гр. ОСОБА_1 був поновлений на роботі у ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб” на посаді оператора транспортних систем видалення та переробки стружки та СОР 3 розряду в цеху № 33 (а.с. 12-13, 14).

За період з 30.01.2009 р. по 24.01.2010 р. гр. ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3170,72 грн (а.с. 7).

Крім того, 23.01.2009 р. гр. ОСОБА_2, останнім місцем роботи якого було ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб”, отримав статус безробітного в Сумському міському центрі зайнятості з призначенням допомоги по безробіттю (а.с. 6). З 13.01.2009 р. згідно з рішенням Ковпаківського районного суду в м. Суми від 31.08.2010 р. гр. ОСОБА_2 було поновлено на роботі у ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб”на посаді оператора 5-го розряду верстатів з програмним керуванням в цеху № 33 (а.с. 9-11, 15).

За період з 14.02.2009 р. по 08.02.2010 р. гр. ОСОБА_2 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 19339,50 грн (а.с. 3).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи 19.10.2010 р. та 01.11.2010 р. Сумським міським центром зайнятості було направлено відповідачу відповідні претензії про повернення вказаних сум коштів з зазначених підстав на рахунок центру зайнятості (а.с. 16, 17), однак були залишені без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно ч.2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Сумського міського центру зайнятості, документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року по справі№2-а-9622/10/1870 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі№2а-9622/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С.