Постанова № 14974605, 31.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 р. Справа № 2а-4631/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Подобайло А.В., Верман А.М.,

представника позивача - Третяк К.П.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Хорольська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2010р. по справі№2а-4631/10/1670

за позовом Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Хорольська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області - звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідача штрафні (фінансові) санкції в сумі 2908,16 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність постанови суду, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач - ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), зареєстрований як фізична особа - підприємець 04.10.2004 року Хорольською районною державною адміністрацією, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_3, та з 13.12.2004 року перебуває на обліку у Хорольській МДПІ. (а.с. 6-7)

Позивач здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, обліку та звітності.

28.05.2010 року головними державними податковими ревізорами - інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області проведена перевірка щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в господарській одиниці - магазині "Алевтина", що належить ФОП ОСОБА_3, та розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Перевіркою встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку розрахункових операцій від 07.12.2009р. №1627000487р/4 на підставі фіскальних звітних чеків за період з 01.12.2009 року по 06.12.2009 року на загальну суму 617,60 грн.

За результатами перевірки складено акт від 28.05.2010 року № 861/16/31/23/НОМЕР_1. Перевірка проводилася в присутності особи, що здійснювала розрахунки - ОСОБА_4, яка підписала акт перевірки без заперечень. (а.с. 8-9)

На підставі акту перевірки від 28.05.2010 року № 861/16/31/23/НОМЕР_1 Хорольською ОДПІ прийнято рішення № 0000972303/0 від 21.06.2010 року про застосування до ФОН ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3088 грн. (а.с. 12)

Вказане рішення вручено відповідачу 21.06.2010 року, що підтверджується підписом відповідача у корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

ФОП ОСОБА_3, не погодившись із зазначеним рішенням, оскаржив його до ДПА в Полтавській області.

За наслідками адміністративного оскарження скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення № 0000972303/0 від 21.06.2010 року про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3088 грн. - без змін. (а.с. 15-16)

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач підтвердив оприбуткування готівки на підставі фіскальних звітніх чеків № 1807-1812 за період з 01.12.2009 року по 06.12.2009 року на загальну суму 617 грн. в КОРО №1627000487 від 08.12.2008 року та продубльовано також в КОРО № 1627000487/4 від 07.12.2009 року, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно пункту 4 статті 10 Закону № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності, порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті і України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Пунктом 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р., № 436/95 встановлено, що за не прибуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції надав оцінку правомірності застосування штрафних санкцій в межах даного судового провадження.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з таким застосуванням норм процесуального права та вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон повязує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення субєкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Колегією суддів встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.06.2010 року №0000972303/0 не було оскаржено відповідачем у встановленому порядку, а отже, є чинним.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що ФОП ОСОБА_3 платіжним дорученням №036 сплачено в рахунок погашення штрафної (фінансової) санкції в сумі 170,00 грн., решта заборгованості з фінансової санкції ним не була сплачена у добровільному порядку.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в України" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, окрім інших, функції щодо подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Враховуючи встановлені у справі обставини, з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2908, 16 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якою задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріплені в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів дійшла висновку про прийняття судом першої інстанції рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2010р. по справі№2а-4631/10/1670 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) штрафні (фінансові) санкції в сумі 2908,16 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісім грн. 16 коп.), належні до сплати в Державний бюджет на р/р №31119104700464, одержувач - УДК у Хорольському районі, код 34698343, банк ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Курило Л.В. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 05.04.2011 р.