Ухвала суду № 14974596, 31.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 р.Справа № 2а-48507/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2010р. по справі№2а-48507/09/1670

за позовом Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

до Відкритого акціонерного товариства "Лтава"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

18 грудня 2009 року Прокурор Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі УПФУ Октябрського району в м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ВАТ "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 37455,12 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2010р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з даною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в повному обсязі.

Представник відповідача, прокурор та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача, прокурора та представника позивача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, ВАТ "Лтава", пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус субєкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 14308479, взятий на облік як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ВАТ "Лтава" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктами "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400 та підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 зареєстрована в Мін'юсті України від 16 січня 2004 року № 64/8663 суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, а саме призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Вище зазначені розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за страхованим особам відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" надсилались відповідачу.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач порушив порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, встановлений вище згадуваною Інструкцією та не відшкодував дані витрати, внаслідок чого за вересень 2009 року невідшкодована відповідачем Пенсійному фонду сума виплачених пенсій складає 37455,12 грн.

Відповідач посилається на те, що частиною 3 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 Закону.

Відтак, на думку відповідача, особи, які у нього працювали, мали право на призначення пенсії згідно ст. 100 Закону, які на дату введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення”(01 січня 1992 року) мали повний стаж на роботах, який дає право на пільгову пенсію, тому позивачем було неправомірно призначено пенсії зазначеним особам на підставі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Враховуючи те, що пенсії, призначені відповідно до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відшкодуванню не підлягають, відповідач не згоден із тим, що позивач надсилає йому розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та повідомлення про їх сплату.

Колегія суддів не погоджується з наведеними доводами відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При цьому частиною 4 ст. 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення»пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року. Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, можна колегія суддів приходить до висновку, що особа, яка до 01 січня 1992 року (тобто до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення») набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» згідно із ст.. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що працівникам відповідача Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві призначено пільгові пенсії згідно п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” після введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення”, із врахуванням того, що дані особи працювали на роботах із важкими та шкідливими умовами праці після 01 січня 1992 року.

Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до ВАТ "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком № 2 в сумі 37455,12 грн. обґрунтовані.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Лтава" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2010р. по справі№2а-48507/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 05.04.2011 р.