Ухвала суду № 14974413, 15.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 р.Справа № 2а-10320/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2010р. по справі№2а-10320/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання дій незаконними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій незаконними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова з неприйняття податкової звітності ТОВ "Інтертранслогістик" у спосіб електронного декларування відповідно до договору № 1508 від 15 грудня 2009 року із Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання електронних документів.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 7992/10/28-214 від 22.06.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності" ТОВ "Інтертранслогістик" у спосіб електронного декларування відповідно до договору № 1508 від 15 грудня 2009 року із Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання електронних документів.

Визнано протиправними дії відповідача з внесення до офіційних документів неправдивої інформації про відсутність ТОВ "Інтертранслогістик" за місцезнаходженням: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10.

Скасовано рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 4977/10/29- 017 від 16.06.2010 р.; № 4087/7/07-018 від 16.07.2010 р.; № 4273/7/07-018 від 26.07.2010 р. про відсутність ТОВ "Інтертранслогістик" за місцезнаходженням: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10.

Визнано протиправними дії податкового органу щодо внесення до офіційних документів Головного банку даних юридичних осіб податкового органу такої, що не відповідає дійсності інформації про відсутність ТОВ "Інтертранслогістик" за місцезнаходженням: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10.

Скасовано рішення податкового органу про внесення до офіційних документів "Єдиного банку даних юридичних осіб" податкового органу такої, що не відповідає дійсності інформації про відсутність ТОВ "Інтертранслогістик" за місцезнаходженням: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10.

Скасовано рішення № 4273/7/07-018 від 26.07.2010 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про внесення до офіційних документів відомостей про неприйняття декларації ТОВ "Інтертранслогістик" за квітень, травень, червень 2010 року, що "не визнана як податкова звітність" без наявності встановлених Законом підстав та рішення № 10806/10/28- 214 від 05.08.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності", № 10806/10/28- 217 від 05.08.2010р. "Про невизнання як податкової звітності", № 10806/10/28-214 від 05.08.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності", № 11751/10/28-214 від 20.08.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності", № 10879/10/28-214 від 09.08.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності", № 11501/10/28-214 від 18.08.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності", № 10582/10/15- 215 від 02.08.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності".

Скасовано рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 20.04.2010 року № 4982/10/29-010 про відмову у наданні копії свідоцтва платника податків на додану вартість.

Скасовано рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 8450/10/15-215 від 30.06.2010 р. про відмову у проведенні невиїзної документальної перевірки декларації податку на додану вартість за травень 2010 року, № 12143/10/22-018 від 30.08.2010 р. бланк суворої звітності 003406 про відмову у проведенні невиїзної документальної перевірки декларацій про валютні цінності, № 12138/10/15-215 від 30.08.2010 р. бланк суворої звітності 003974 про відмову у проведенні невиїзної документальної перевірки цих декларацій з ПДВ.

Скасовано рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 11019/22-018 від 11.08.2010 р. про відмову у реєстрації довідки підприємства позивача про відсутність валютних цінностей та майна за межами України.

Скасовано рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 9025/10/25-013 від 13.07.2010 р. про заборону прийому звітності позивача по електронній пошті.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Фрунзенському районі м. Харкова визнати як податкову звітність ТОВ "Інтертранслогістик":

-податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації;

-податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації;

-податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних;

-декларацію з податку на прибуток підприємства за 1-ше півріччя (6 місяців) 2010 року;

-податковий розрахунок комунального податку за 2-й квартал 2010 року;

-податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за 2-й квартал 2010 року:

-звіт про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (форма № 1-ПП) за 1-ше півріччя 2010 року;

-декларацію про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 липня 2010 року;

-податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних;

-податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних;

-податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних та такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Не погодившись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 1, 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників адміністративного процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 грудня 2009 року між ТОВ "Інтертранслогістик" та ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова був укладений Договір №1508 від 15.12.2009 року про визнання електронних документів, на виконання умов якого позивач отримав посилений сертифікат відкритого ключа у акредитованому центрі сертифікації ключів та здійснює подання податкової звітності до Державної податкової адміністрації України (надалі - ДПА України) в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку як оригіналу.

На виконання умов Договору 19.02.2010 року позивач подав до ДПА України податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації у спосіб електронного декларування.

Згідно з Договором, 19.02.2010 року ДПА України надала позивачу квитанцію №1 про прийняття податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування. Того ж дня - 19.02.2010 року ДПА України надала позивачу квитанцію №2 про прийняття відповідачем податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування.

22.03.2010 року позивач подав до ДПА України податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 до декларації у спосіб електронного декларування. Відповідно, 22.03.2010 року ДПА України надала позивачу квитанцію №1 про прийняття податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування. В то й же день, 22.03.2010 року, ДПА України надала позивачу квитанцію №2 про прийняття відповідачем податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування.

30.03.2010 року відповідач прийняв рішення № 4242/10/26-023 про підтвердження платником податків свого місцезнаходження і у цей же день позивач підтвердив до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відомості про місцезнаходження підприємства: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10, та відомості про господарську діяльність за адресою: м. Харків, проспект Московський, 257, кімнати №№ 1001, 1002, 1003 відповідно до Договору оренди нежитлових приміщень, про який відповідачу було достеменно відомо ще з 2004 року, оскільки за зазначеними адресами проводилися чисельні перевірки підприємства позивача податковим органом, тобто безпосередньо відповідачем - ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова.

31.03.2010 року позивач звернувся до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з проханням видачі належним чином засвідченої копії свідоцтва платника податку на додану вартість.

19.04.2010 року позивач подав до ДПА України податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації у спосіб електронного декларування.

19.04.2010 року ДПА України надала позивачу квитанцію №1 про прийняття податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування.

Проте, 19.04.2010 року ДПА України надала позивачу квитанцію №2 про не прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м Харкова податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування.

Не погоджуючись з діями ДПА України, 19.04.2010 року позивач подав скаргу про незаконні дії ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова у спосіб безпідставного перешкоджання поданню декларації ПДВ за березень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації у спосіб електронного декларування.

20.04.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова декларацію податку на додану вартість за березень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні податкового органу.

20.04.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова ознайомила позивача з рішенням від 15.04.2010 року № 7453/28-0517 посадової особи ДПА України про не прийняття податкової звітності у платника податків та інших підприємств, зареєстрованих в податковому органі (всього за доданим переліком понад 60 підприємств).

20.04.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 4982/10/29-010 про відмову надати позивачу належним чином засвідчену копію свідоцтва платника податку на додану вартість.

27.04.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 5374/10/28-214 про підтвердження прийняття податкової звітності позивача - декларації податку на додану вартість за березень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні податкового органу.

06.05.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 3750/10/29-010 про підтвердження статусу податкового резидента України підприємства позивача.

07.05.2010 року Головне управління статистики у Харківській області видало позивачу Довідку Серії АА № 316160 від 07.05.10. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України із Класифікаційними даними: "Місцезнаходження за КОАТУУ 6310138500 61082 м. Харків, Фрунзенський р-н, вул. Рибалка, буд. 37, кв. 10».

11.05.2010 року позивач подав державному реєстратору опис документів, що надаються юридичною особою Державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Підтвердження відомостей про юридичну особу" від 11.05.2010 року і цього ж дня Державний реєстратор видав позивачу витяг Серія АА №236385 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому для Товариства визначив: "Місцезнаходження: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10".

11.05.2010 року позивач подав до ДПА України податкову звітність форми №1-ПП у спосіб електронного декларування і цього ж дня ДПА України надала позивачу квитанцію №1 про прийняття податкової звітності форми №1-ПП у спосіб електронного декларування, та одночасно, тобто цього ж дня надала позивачу квитанцію №2 про не прийняття відповідачем податкової звітності підприємства форми №1-ПП у спосіб електронного декларування.

11.05.2010 року позивач подав до ДПА України декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року у спосіб електронного декларування і цього ж дня ДПА України надала позивачу квитанцію №1 про прийняття декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року у спосіб електронного декларування, та одночасно, тобто цього ж дня надала позивачу квитанцію №2 про не прийняття декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року у спосіб електронного декларування.

11.05.2010 року позивач подав до ДПА України додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року у спосіб електронного декларування. Проте, у цей день ДПА України не надала позивачу квитанцію №1 про прийняття додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року у спосіб електронного декларування, а натомість надала позивачу квитанцію №2 про не прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року у спосіб електронного декларування,

11.05.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року та додаток К1/1 до декларації у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні податкового органу.

Цього ж дня позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкову звітність підприємства форми №1-ПП у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні податкового органу.

Також судом першої інстанції встановлено, що з метою припинення і унеможливлення подальшого порушення прав та охоронюваних Законом інтересів підприємства позивач 14.05.2010 року подав до СВ Управління СБУ в Харківській області повідомлення про злочин.

19.05.2010 року ДПА України надала позивачу квитанцію № 1 від 11.05.2010 року про прийняття додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року у спосіб електронного декларування.

19.05.2010 року позивач подав до ДПА України податкову декларацію за квітень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 у спосіб електронного декларування і цього ж дня отримав електронні протоколи (свідчення) про прийняття сервером ДПА України податкової декларації за квітень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 у спосіб електронного декларування.

При цьому, ані 19.05.2010 року, ані до теперішнього часу ДПА України не надала позивачу квитанцію №1 про прийняття податкової декларації за квітень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 у спосіб електронного декларування, як не надала і квитанцію №2 про прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкової декларації за квітень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 декларації у спосіб електронного декларування.

20.05.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні податкового органу.

21.05.2010 року позивач подав до слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області доповнення до повідомлення про злочин від 14.05.2010р.

28.05.2010 року позивач оскаржив незаконне рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 4982/10/29-010 від 20.04.2010 р. про відмову надати позивачу належним чином засвідчену копію свідоцтва платника податку на додану вартість.

11.06.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення - довідку ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № Б/Н від 11.06.2010 р., в якій зазначалось про відсутність підприємства позивача за місцезнаходженням: м. Харків, вул. Рибалка, 37, кв. 10.

16.06.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 4977/10/29-017 від 16.06.2010 р. про відсутність Товариства за місцезнаходженням на підставі довідки ВДМ відповідача № Б/Н від 11.06.2010 року.

17.06.2010 року позивач подав до ДПА України податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 у спосіб електронного декларування, цього ж дня ДПА України надала позивачу квитанцію №1 про прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками № 1, №2, №3, №5 у спосіб електронного декларування.

17.06.2010 року ДПА України надала позивачу квитанцію №2 про не прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 у спосіб електронного декларування.

17.06.2010 року позивач подав до відповідача скаргу на незаконну відмову ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова у прийнятті податкової звітності та надав оригінали декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 ; спосіб поштового відправлення цінного листа із описом вкладення.

18.06.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні податкового органу. Проте, 18.06.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 7846/10/15-215 від 18.06.2010 р. про примушення позивача здійснити бухгалтерську перевірку системи авторизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ "Інтертранслогістик".

22.06.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 7992/10/28-214 від 22.06.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності". Податкова звітність підприємства позивача зазначена податковим органом такою: ""Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 31844 податковий період 01. 05.2010 р. дата подання 18.06.2010 р. "

Також судом першої інстанції встановлено, що з метою доведення відповідності своєї податкової звітності вимогам Закону, 21.06.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова звернення про проведення невиїзної документальної перевірки декларації податку на додану вартість за травень 2010 року.

23.06.2010 року СВ УСБУ прийнято рішення № 70/6/-1665 від 23.06.2010 р. про відмову щодо надання Товариству копії рішення, прийнятого за повідомленням про скоєний злочин від 14.05.2010 року.

25.06.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 3071/17- 210/31827404 від 25.06.2010 р. про надання позивачу довідки за наслідками невиїзної документальної перевірки з питань правильності заповнення розрахунків за формою №1-ДФ за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. за місцезнаходженням суб'єкта господарювання: м. Харків, вул. Рибалка, 37, кв. 10.

30.06.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова апеляційну скаргу на незаконне рішення № 7992/10/28-214 від 22.06.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності".

30.06.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 8450/10/15-215 від 30.06.2010 р. про відмову у проведенні невиїзної документальної перевірки декларації податку на додану вартість за травень 2010 року на підставі невизнання декларації як податкової звітності.

Цього ж дня позивач подав до податкового органу скаргу на рішення № 7846/10/15-215 від 18.06.2010 р. про примушення Товариства здійснити бухгалтерську перевірку системи авторизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ "Інтертранслогістик" .

02.07.2010 року позивач направив до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова для реєстрації Довідку про відсутність валютних цінностей та майна за межами України.

06.07.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 8646/10/55-215 про видачу позивачу офіційних документів: "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Звітний період 11.2009" (на одному аркуші) та "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Звітний період 03.2010" (на двох аркушах) для проведення на прохання ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова Товариством бухгалтерської перевірки детальної інформації "по платнику ПДВ щодо результатів системи авторизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ "Інтертранслогістик" (код за ЄДРПОУ 31827404) по деклараціям з ПДВ за листопад 2009 та березень 2010" (всього 47 співставлень).

Але 13.07.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 9025/10/25-013 від 13.07.2010 р., у якому зазначено, що для позивача заборонено прийом звітності по електронній пошті з підстав відсутності позивача за місцезнаходженням.

15.07.2010 року Держреєстратор прийняв рішення № 410/10-4/10 про необхідність для підприємства позивача підтвердити реєстраційні відомості про юридичну особу ТОВ "Інтертранслогістик", у зв'язку з отриманням від ДПА повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

16.07.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 4087/7/07- 018 від 16.07.2010 р. про відсутність підприємства позивача за місцезнаходженням: м. Харків, вул. Рибалка, 37, кв. 10, на підставі довідки (рішення) податкового органу від 11.06.2010 року.

19.07.2010 року позивач подав до ДПА України податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року з додатками № 1, № 2, № 3, № 5 та реєстр отриманих і виданих податкових накладних у спосіб електронного декларування. Цього ж дня ДПА України надала позивачу квитанцію №1 про прийняття податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування, проте відразу надала позивачу квитанцію №2 про не прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 та реєстром отриманих і виданих податкових накладних у спосіб електронного декларування.

20.07.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 та реєстр отриманих і виданих податкових накладних у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні податкового органу.

23.07.2010 року позивач подав Держреєстратору опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Підтвердження відомостей про юридичну особу".

Однак, 26.07.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 4273/7/07-018 про відсутність підприємства позивача за місцезнаходженням: м. Харків, вул. Рибалка, 37, кв. 10, на підставі довідки (рішення) ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № Б/Н від 11.06.2010 року та невизнання декларацій позивача за квітень, травень, червень 2010 року "як податкової звітності".

28.07.2010 року позивач направив до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова у спосіб поштового відправлення цінного листа із описом вкладення оригінали такої податкової звітності: декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками № 1, № 2, №3, №5; декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками № 1, № 2, №3, №5; декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року з додатками № 1, № 2, №3, №5 та реєстром отриманих і виданих податкових накладних.

Також 28.07.2010 року позивач направив до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова інформаційний запит про надання платнику податків належним чином засвідченої копії рішення податкового органу, яким для позивача заборонено прийом звітності по електронній пошті.

29.07.2010 року позивач оскаржив до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова незаконне рішення № 9025/10/25-013, у якому зазначено, що для підприємства позивача заборонено прийом звітності по електронній пошті, та вимагало негайного відновлення прийняття податкової звітності позивача у спосіб електронного декларування.

29.07.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова оригінали такої податкової звітності: декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5; декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5; декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 та реєстром отриманих і виданих податкових накладних у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова.

05.08.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення №10806/10/28-214 "Про невизнання як податкової звітності". Податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 50690 податковий період 01.04.2010 р. дата подання 05.08.2010 р."

Того ж дня ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 10806/10/28-214 "Про невизнання як податкової звітності", податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: «Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 50696 податковий період 01.05.2010 р. дата подання 05.08.2010 р.", та № 10806/10/28-214 "Про невизнання як податкової звітності", податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 50701 податковий період 01.06.2010 р. дата подання 05.08.2010 р.".

09.08.2010 року позивач подав до ДПА України податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя (6 місяців) 2010 року у спосіб електронного декларування і цього ж дня ДПА України надала позивачу квитанцію №1 про прийняття податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування. При цьому, ДПА України знову надала позивачу квитанцію №2 про не прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкової декларації з податку на прибуток за півріччя (6 місяців) 2010 року у спосіб електронного декларування.

09.08.2010 року позивач оскаржив до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відмову у прийнятті податкової звітності позивача та вимагав невідкладно прийняти податкову звітність у спосіб електронного декларування. Цього ж дня позивач подав до ДПА України податковий розрахунок Форма № 1-ДФ за 2-й квартал 2010 року, податковий розрахунок комунального податку за 2-й квартал 2010 року, звіт Форма № 1-ПП за 1 півріччя 2010 року у спосіб електронного декларування і 09.08.2010 року отримав квитанцію №1 про прийняття податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування.

При цьому, 09.08.2010 року ДПА України надала позивачу квитанцію №2 про не прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкового розрахунку Форма №1-ДФ за 2- й квартал 2010 року, податкового розрахунку комунального податку за 2-й квартал 2010 року, звіту Форма № 1-ПП за 1 півріччя 2010 року у спосіб електронного декларування.

09.08.2010 року позивач оскаржив до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відмову у прийнятті податкової звітності позивача та просив невідкладно прийняти податкову звітність позивача податковий розрахунок Форма №1-ДФ за 2-й квартал 2010 року, податковий розрахунок комунального податку за 2-й квартал 2010 року; звіт Форма №1-ПП за 1 півріччя 2010 року у спосіб електронного декларування.

Крім цього, 09.08.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкову звітність - податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя (6 місяців) 2010 року, податковий розрахунок Форма №1-ДФ за 2-й квартал 2010 року; податковий розрахунок комунального податку за 2-й квартал 2010 року, звіт Форма №1-ПП за 1 півріччя 2010 року у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні податкового органу.

11.08.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова апеляційну скаргу № 0811/04 на рішення відповідача № 10806/10/28-214 від 05.08.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності". Податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 50690 податковий період 01.04.2010 р. дата подання 05.08.2010 р.".

11.08.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова апеляційну скаргу № 0811/05 на рішення відповідача № 10806/10/28-214 від 05.08.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності". Податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 506961 податковий період 01.05.2010 р. дата подання 05.08.2010 р."

11.08.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова апеляційну скаргу № 0811/06 на рішення відповідача № 10806/10/28-214 від 05.08.2010 р. "Про невизнання як податкової звітності". Податкова звітність позивача визначена відповідачем такою: "Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 50701 податковий період 01.06.2010 р. дата подання 05.08.2010 р. ".

Проте, 11.08.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 11019/22-018 від 11.08.2010 р. про відмову у реєстрації довідки підприємства позивача про відсутність валютних цінностей та майна за межами України на підставі відсутності позивача за місцезнаходженням: м. Харків, вул. Рибалка, 37, кв. 10. До "Єдиного банку даних юридичних осіб" ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова внесла відомості про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

12.08.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова висновок щодо проведення на прохання відповідача Товариством бухгалтерської перевірки детальної інформації "по платнику ПДВ щодо результатів системи авторизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ "Інтертранслогістик" (код за ЄДРПОУ 31827404) по деклараціям з ПДВ за листопад 2009 та березень 2010" (всього - 47 співставлень) відповідно до рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 8646/10/55-215 від 06.07.2010 р.

Також 12.08.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова рахунок-фактуру № СФ-081201 на суму 2820,00 грн. для оплати на прохання відповідача проведення позивачем бухгалтерської перевірки детальної інформації "по платнику ПДВ щодо результатів системи авторизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ "Інтертранслогістик" (код за ЄДРПОУ 31827404) по деклараціям з ПДВ за листопад 2009 та березень 2010" (всього - 47 співставлень) відповідно до рішення податкового органу №8646/10/55-215 від 06 липня 2010 року.

20.08.2010 року позивач подав до ДПА України податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 та реєстр отриманих і виданих податкових накладних у спосіб електронного декларування. Цього ж дня ДПА України надала позивачу квитанцію №1 про прийняття податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування, але відразу надала позивачу квитанцію № 2 про не прийняття ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 та реєстром отриманих і виданих податкових накладних у спосіб електронного декларування.

20.08.2010 року позивач подав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 та реєстр отриманих і виданих податкових накладних у спосіб надання оригіналів на паперових носіях та електронного звіту у приміщенні податкового органу та цього ж дня направив податкову звітність у спосіб поштового відправлення.

При цьому, на адресу позивача надійшли наступні рішення відповідача "Про невизнання як податкової звітності", а саме: вих. № 10806/10/28- 217 від 05.08.2010 року, згідно якого податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 30690 податковий період 01.04.2010 р. дата подання 05.08.2010 р."; вих. № 10806/10/28- 217 від 05.08.2010 року, згідно якого податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 50696 податковий період 01.05.2010 р. дата подання 05.08.2010 р."; вих. № 10806/10/28- 217 від 05.08.2010 року, згідно якого податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 50701 податковий період 01.06.2010 р. дата подання 05.08.2010 р."; вих. без номера та дати, згідно якого податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 31844 податковий період 01.05.2010 р. дата подання 18.06.2010 р."; вих. № 10806/10/28- 214 від 05.08.2010 року, згідно якого податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 р., за травень 2010 р., за червень 2010 р. реєстраційний номер 50690, 50696, 50701 податковий період 01.04.2010 р., 01.05.2010 р., 01.06.2010 р. дата подання 05.08.2010 р."; вих. № 11751/10/28- 214 від 20.08.2010 року, згідно якого податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Податкова декларація з ПДВ реєстраційний номер 55948 податковий період 01.07.2010 р. дата подання 20.08.2010 р."; вих. № 10879/10/28- 214 від 09.08.2010 року, згідно якого податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року (кв.), Ф-1 ПП Звіт про суми пільг по оподаткуванню юридичних осіб за 1 півріччя 2010 р. Податковий розрахунок комунального податку за 2 квартал 2010 р. реєстраційний номер 53167, 53169, 53166 податковий період 01.06.2010 р. дата подання 09.08.2010 р."; вих. № 11501/10/28- 214 від 18.08.2010 року, згідно якого податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: "Декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, Податковий розрахунок комунального податку за 2 квартал 2010 р., Ф-1 ПП Звіт про суми пільг по оподаткуванню юридичних осіб за 1 півріччя 2010 р., Ф № 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2010 р. реєстраційний номер 55107,55104, 55105 податковий період 01.06.2010 р. дата подання 18.08.2010 р."; вих. № 10582/10/15- 215 від 02.08.2010 року Бланк суворої звітності 003556, згідно якого податкова звітність позивача зазначена відповідачем такою: " Декларація з ПДВ реєстраційний номер 47794 податковий період 01.06.2010 р. дата подання 29.07.2010 р., реєстраційний номер 47789 податковий період 01.05.2010 р. дата подання 29.07.2010 р., реєстраційний номер 47784 податковий період 01.04.2010 р. дата подання 29.07.2010 р."

18.08.2010 р. та 19.08.2010 р. позивач звернувся до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з заявами про проведення камеральної перевірки декларації про валютні цінності станом на 01.04.2010 р. та 01.07.2010 р.

При цьому, 30.08.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення №12143/10/22-018 від 30.08.2010 р. бланк суворої звітності 003406 про відмову у проведенні невиїзної документальної перевірки цих декларацій з підстав незнаходження за адресою реєстрації.

19.08.2010 р. та 21.08.2010р. позивач звернувся до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з заявами про проведення камеральної перевірки декларацій з ПДВ за червень 2010 року та за липень 2010 р.

При цьому, 30.08.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийняла рішення № 12138/10/15-215 від 30.08.2010 р. бланк суворої звітності 003974 про відмову у проведенні невиїзної документальної перевірки цих декларацій з підстав невизнання декларацій, як податкової звітності.

27.08.2010 року позивачем за адресою фактичного місцезнаходження: м. Харків, вул. Рибалко, 37, кв. 10 було отримане повторне звернення Державного реєстратора вих. № 551/10-4/10 від 17.08.2010 р., згідно якого Державний реєстратор просить підтвердити відомості щодо місцезнаходження за адресою реєстрації у зв'язку із зверненням ДПА.

Позивач надав Державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, у зв'язку з чим отримав Виписку з ЄДР Серія ААА № 297139 про підтвердження місцезнаходження за адресою реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що дії та рішення відповідача, в межах оскарження, не відповідали приписам Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними бюджетами та державним і цільовими фондами» № 2181, ст. 19, 124 Конституції України, отже були неправомірними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 27.08.2010 року було отримано повторне звернення Державного реєстратора вих. № 551/10-4/10 від 17.08.2010 р., згідно якого Державний реєстратор просить підтвердити відомості щодо місцезнаходження за адресою реєстрації у зв'язку із зверненням ДПА.

Позивачем була надана реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу, у зв'язку з чим отримано Виписку з ЄДР Серія ААА № 297139 про підтвердження місцезнаходження за адресою реєстрації, що, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, у повному обсязі спростовує позицію відповідача, з якої він виходить, приймаючи всі оскаржувані рішення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що у термін виникнення спірних правовідносин в провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувало три справи, в провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова одна справа, Печерського районного суду м. Києва перебували дві цивільні справи за заявами ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова до банків, ТОВ «Інтертранслогістик» про зобов'язання розкрити банківську таємницю у зв'язку з проведенням ДПІ заходів розшуку підприємства, встановлення його фактичного місцезнаходження за адресою: м. Харків, пр. Московський, 257, оф. 1001 та не знаходженням ТОВ «Інтертранслогістик» за адресою: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10.

Відповідно до рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 червня 2010 року по справі № 2о-245/10/10, залишеного без змін ухвалою Апеляційного Суду Харківської області від 20.07.2010 року, в задоволенні заяви ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про розкриття банківської таємниці відмовлено.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 червня 2010 року по справі № 2о-243/10/05, залишеного без змін ухвалою Апеляційного Суду Харківської області від 15 липня 2010 року, в задоволенні заяви ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про розкриття банківської таємниці відмовлено.

Згідно з рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 червня 2010 року по справі № 2о-244/10/05, залишеного без змін ухвалою Апеляційного Суду Харківської області від 21 липня 2010 року, в задоволенні заяви ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про розкриття банківської таємниці відмовлено.

Відповідно до рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 червня 2010 року по справі за заявою ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, залишеного без змін ухвалою Апеляційного Суду Харківської області від 11.08.2010 року, в задоволенні заяви ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про розкриття банківської таємниці відмовлено.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2010 року по справі № 2-0-123/10, залишеного без змін Апеляційним Судом м. Києва, в задоволенні заяви ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про розкриття банківської таємниці відмовлено.

Згідно з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року по справі № 2-0-34/10, залишеного без змін Апеляційним Судом м. Києва, в задоволенні заяви ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про розкриття банківської таємниці відмовлено.

Вищезазначеними рішеннями судів були встановлені факти, а саме:

- неправомірності тверджень відповідача про відсутність підприємства за юридичною адресою та факт обізнаності ДПІ про поштову адресу;

- факт знаходження ТОВ «Інтертранслогістик» за адресою місця реєстрації: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10.

У встановленому законом порядку вказані рішення набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, що обґрунтовані з посиланням на довідку ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № Б/Н від 11.06.2010 р., яка містить відомості про відсутність підприємства позивача за місцезнаходженням, є незаконними, а тому і посилання в апеляційній скарзі на зазначену довідку ВПМ колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позиція податкового органу суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» N 755-ІУ, відповідно до якої, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиною державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Пунктом 12 ст. 19 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п. 14 ст.19).

Такого запису жодного разу в ЄДР внесено не було саме у зв'язку з присутністю підприємства за місцем державної реєстрації.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що доводи відповідача про відсутність підприємства за місцезнаходженням суперечать дійсності з урахуванням таких фактів, подій та документів:

1) безпосереднього листування між ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова та ТОВ «Інтертранслогістик» за адресою: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10 (документи містяться в матеріалах справи);

2) перевірок підприємства за згаданою адресою, і зокрема, останньої від 25.08.2010 року, проведеної згідно Довідки вих. № 8341/10/17-215 (документи містяться в матеріалах справи);

3) чисельними скаргами, заявами ТОВ «Інтертранслогістик», отриманими ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, скаргами підприємства із зазначенням цієї адреси; відповідями відповідача на цю адресу; останнім актом про проведення перевірки підприємства, датованим квітнем 2010 року; чисельними окремими судовими актами, де приймали участь саме ці сторони.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки спростовуються документально, і зокрема, безпосередньо з довідки (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців вбачається, що місцезнаходження підприємства не змінювалося і фактично підприємство знаходиться по вул. Рибалка, 37, кв.10.

Жодних змін щодо місцезнаходження ТОВ «Інтертранслогістик» до Державного реєстру, зокрема за ініціативою податкового органу, як то передбачено ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», не вносилося, оскільки підприємство знаходилося та знаходиться за місцезнаходженням.

Вищезазначене окремо підтверджується Актом перевірки підприємства органом ДПІ від квітня місяця 2009 року та довідкою ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 25.06.2010 року, виданою за наслідками проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Інтертранслогістик» (м. Харків, вул. Рибалка, 37, кв. 10).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що дії відповідача та рішення відповідача з невизнання податкової звітності підприємства, відмови засвідчити копії свідоцтва платника ПДВ з підстав відсутності підприємства за місцезнаходженням є протиправними.

Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання прийняття податкової звітності з огляду на таке.

Підпунктом 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 на контролюючий орган покладений обов'язок щодо прийняття податкових декларацій.

В розумінні п.п.2.1.4 п.2.1 ст.2 зазначеного Закону контролюючими органами стосовно податків та зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів є податкові органи.

Таким чином, відповідач у справі - є органом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції стосовно інших суб'єктів у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України № 2181-111 податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючою органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з ч. 5 п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України N 2181-111 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Виходячи з вищезазначених норм законодавства, податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а саме: 1) не зазначено обов'язкових реквізитів; 2) її не підписано відповідними посадовими особами; 3) не скріплено печаткою платника податків. Зазначені положення дублюються пп. 4.3 п. 4 Наказу №166.

З матеріалів справи вбачається, що податкова звітність позивача містила та містить зазначення обов'язкових реквізитів, була підписана відповідними посадовими особами підприємства позивача, була скріплена печаткою підприємства платника податків.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Закон № 218 взагалі не допускає неприйняття податкової звітності, наданої платником податків на виконання та реалізацію договорів з податковим органом про прийняття податкової звітності підприємства у спосіб електронного декларування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що дії та рішення відповідача, в межах оскарження, не відповідали приписам ст.ст. 19, 124 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними бюджетами та державним і цільовими фондами», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2010р. по справі№2а-10320/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Гуцал М.І.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2011 р.