Ухвала суду № 14974285, 10.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 р.Справа № 2-а-4151/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Керуючого Приватного підприємства "Гера" і "К" ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2010р. по справі№2-а-4151/10/2070

за позовом Керуючого Приватного підприємства "Гера" і "К" ОСОБА_1

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

третя особа Приватне підприємство "Гера" і "К"

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2010 р. в задоволені адміністративного позову Керуючого ПП "Гера" і "К" ОСОБА_1 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, третя особа - Приватне підприємство "Гера і "К" про визнання недійсним рішень про застосування штрафних санкцій відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, Керуючий Приватним підприємством "Гера" і "К" ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд незаконно не взяв до уваги факти і норми законів, які мають суттєве значення для правильного та законного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Гера і «К» знаходиться на обліку в Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції в Харківській області.

На підставі направлення № 12904 від 04.11.2009 року, 05.11.2009 р. фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області була здійснена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: магазина, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ПП «Гера і «К».

За результатами перевірки було складено Акт № 10107/20/40/23/32990290 від 05.11.2009 року, в якому зафіксовані порушення пунктів 1, 2, 5, 12, 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами та доповненнями, а саме:

1. не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій;

2. проведення розрахункової операції без застосування РРО та невидача касового чеку на суму 09 грн. 50 коп.;

3. використання незареєстрованої КОРО (КОРО зареєстрована 01.10.2009 року, а записи та реалізація товару здійснювалась з 24.09.2009 р.);

4. не ведення товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання (на момент перевірки відсутні накладні на товар, який знаходиться в реалізації на суму 567,35 грн.);

5. невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО на суму 64,51 грн.;

6. неоприбуткування готівки в сумі 546,15 грн.

На підставі вищезазначеного Акта, відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005612311 від 26.11.2009 року на суму 1844,75 грн. та № 0005602311 від 26.11.2009 року на суму 2730,75 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення є правомірними і законними, а адміністративний позов необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» № 509- XII від 04.12.1990 (далі - Закон № 509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 11-1 Закону № 509-ХІІ визначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вважаються позаплановими перевірками.

Разом з тим, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. 15, 16) Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі мінами та доповненнями, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з ст. 16 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі мінами та доповненнями, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на те, що оскільки Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є спеціальним у питаннях застосування РРО, то інші акти законодавства, у тому числі Закон № 509-ХІІ, слід застосовувати тільки в частині, не врегульованій Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на ст. 11-1 Закону №509-ХII, оскільки застосування до перевірок з дотримання порядку проведення розрахунків за готівку вказаної норми є неможливим, так як нею визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, норми ст. 11-1 Закону №509-ХII не поширюються на перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Посилання позивача на застосування до перевірок РРО положень ст. 11-2 Закону № 509-ХІІ, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, є також безпідставними, оскільки положення вказаної норми стосуються правовідносин з допуску посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а не до перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Крім того, позивач в апеляційній скарзі посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. N 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року", як на доказ неправомірності проведення перевірки та нарахування штрафних санкцій.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на таке.

Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 1 Постанови КМУ органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Правові підстави і порядок проведення позапланових перевірок, повноваження податкових органів на проведення таких перевірок, визначаються Законами України "Про державну податкову службу в України" та "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Не зважаючи на встановлене Постановою КМУ обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони внесені не були.

За таких обставин, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що перевірка підприємства апелянта була проведена з дотриманням норм чинного законодавства.

Як вбачається з Акта перевірки за № 10107/20/40/23/32990290 від 05.11.2009 року, позивачем порушені пункти 1, 2, 5, 12, 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» зі змінами та доповненнями, а саме:

1. не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій;

2. проведення розрахункової операції без застосування РРО та невидача касового чеку на суму 09 грн. 50 коп.;

3. використання незареєстрованої КОРО (КОРО зареєстрована 01.10.2009 року, а записи та реалізація товару здійснювалась з 24.09.2009 р.);

4. не ведення товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання (на момент перевірки відсутні накладні на товар, який знаходиться в реалізації на суму 567,35 грн.);

5. невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО на суму 64,51 грн.;

6. неоприбуткування готівки в сумі 546,15 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки від 06.11.2009 року до відповідача застосовано штрафні санкції на загальну суму 4575,50 грн. на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005612311/0 від 26.11.2009 р. та № 0005602311 /0 від 26.11.2009 р., а саме:

- згідно з ст. 17 п. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність (9,50 грн.), - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки в сумі 47,50 грн.;

- згідно з ст. 17 п. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну, тобто 340 грн.;

- згідно з ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО - в п'ятикратному розмірі суми (64,10 грн.), на яку виявлено невідповідність, в сумі 322,55 грн.;

- згідно з ст.21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації (567,35 грн.), але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1134,70 грн.;

- згідно з ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ № 436/95) за неоприбуткування готівки в п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми у сумі 2730,75 грн.(546,15 грн. х 5 ).

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п.2 ст. 3 даного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів перевірки вбачається, що накладні на товар на суму 567,35 грн. на момент здійснення перевірки відсутні. Не надавалися ці документи і під час запрошення керівника підприємства до податкової інспекції для ознайомлення та підписання акту перевірки та під час оскарження позивачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до податкового органу.

Відповідно до п. 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. за № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

В матеріалах справи містяться пояснення продавця ПП "Гера" і "К" ОСОБА_2, якими фактично визнано вину з приводу невнесення записів в КОРО на суму 546,15 грн. (а.с. 102).

Посилання на протиправність дій перевіряючих колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вказаного факту.

Крім того, в Акті перевірки та опису наявних купюр та монет вказано, що всі дії продавцем ОСОБА_2 учинялися без фізичного та психологічного примусу.

Твердження про відсутність можливості у позивача ознайомитися з Актом перевірки не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2009 р. відповідачем направлено виклик для ознайомлення та підписання Акту перевірки ( а.с. 25), який отримано позивачем 20.11.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 24). Проте, керівник ПП "Гера" і "К" не з'явився, документів не надав, про що 26.11.2009 р. спеціалістами відповідача складено Акт (а.с. 26).

З огляду на викладене, встановлений законодавством порядок проведення перевірок за здійсненням розрахункових операцій за готівку був повністю дотриманий працівниками ДПА у Харківській області, а штрафні (фінансові) санкції, застосовані до ПП "Гера" і "К", на підставі порушень, які зафіксовані Актом перевірки від 06.11.2009 р. та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, є такими, що винесені відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що спірні публічно-правові відносини стосуються інтересів юридичної особи як платника податків, а саме: ПП «Гера і «К», оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесені відносно ПП «Гера і «К», а тому оскаржувані рішення не впливають на права та обов'язки безпосередньо ОСОБА_1 у сфері вищезазначених відносин і не можуть порушувати її особистих прав чи інтересів.

Здійснити заміну неналежного позивача при розгляді справи в суді апеляційної інстанції згідно з приписами ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України немає можливості, оскільки ані позивач, ані представник третьої особи в судові засідання жодного разу не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, самостійних вимог на предмет спору не заявлялося.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Керуючого Приватного підприємства "Гера" і "К" ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2010р. по справі№2-а-4151/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Гуцал М.І.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.