Ухвала суду № 14974284, 10.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 р.Справа № 2а-12447/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняПиткіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010р. по справі№2а-12447/10/2070

за позовом Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 р. адміністративний позов Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000761530/0 від 15.04.2010 р., № 0000761530/1 від 12.05.2010 р., № 0000761530/2 від 26.07.2010 р., № 0000761530/3 від 20.10.2010р., № 0001241530/1 від 12.05.2010 р., № 0001241530/2 від 26.07.2010 р., № 0001241530/3 від 20.10.2010 р.

Не погодившись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.04.2010 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку податкового розрахунку від 27.05.09 р. КП «ОСК «Металіст» по земельному податку за 2009 рік, про що складено Акт № 795/15- 324/24477221 від 06.04.2010 р.

На підставі вищезазначеного Акта та згідно з п.п. «в» п.п. 4.2.2 ст. 4 та п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000761530/0 від 15.04.2010 р., яким було донараховано податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 413915,66 грн., з яких 394205,39 грн. - основний платіж та 19710,27 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Позивач не погодився з зазначеним податковим повідомленням - рішенням та звернувся в порядку адміністративного оскарження зі скаргою № 229 від 23.04.2010 року до податкового органу. Рішенням про розгляд первинної скарги № 8367/10/25-014 від 07.05.2010 р. скарга позивача була залишена без задоволення та до позивача додатково було застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 788410,78 грн. шляхом винесення податкового повідомлення - рішення № 0001241530/1 від 12.05.2010 р. Подальші скарги позивача до вищестоящих органів державної податкової служби в межах адміністративного оскарження були залишені без задоволення, у зв'язку з чим на адресу позивача були направлені рішення з позначкою після дробі «1», «2», «3», якими доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за положеннями ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень по донарахуванню податкових зобов'язань. Вказані податкові повідомлення - рішення порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) є загальнодержавним податком і справляється у порядку, визначеному Законом України "Про плату за землю" № 2535-XII.

Згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 27.06.2007 року, зареєстрованого за № 430767100002 позивачу надано земельну ділянку площею 7,0628 га за адресою: м. Харків вул. Плеханівська, 65. З кадастрового плану земельної ділянки вбачається, що вона надана для експлуатації та обслуговування стадіону «Металіст». Згідно з довідкою за № 676 від 08.12.2010 р. позивач інших земельних ділянок в 2009 році не мав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.09 р. позивачем надано до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік, яким було визначено земельний податок за 2009 рік у сумі 130710,86 грн.

27.05.09 р. позивачем надано до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова уточнюючий податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік, яким було визначено земельний податок за 2009 рік у сумі 22844,71 грн.

Наказом ДПА України від 17.07.06 р. № 416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів» затверджено форму Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) (п.1 цього Наказу).

Відповідно до п. 2 цього Наказу форма Акту застосовується щодо плати за землю.

Згідно з п. 3 Наказу камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо земельного податку проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій (розрахунків). У разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), а також декларацій (розрахунків) за нововідведені земельні ділянки (для земельного податку), за новоукладені договори (для орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності), за нові земельні ділянки (для фіксованого сільськогосподарського податку) камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

За таких обставин, податковий розрахунок, поданий позивачем 29.01.09 р., підлягав камеральній перевірці в строк до 02.04.09 р. Уточнений податковий розрахунок, поданий позивачем 27.05.09 р., який є предметом перевірки, підлягав камеральній перевірці в строк до 27.06.09 р.

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 Наказу «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів» на органи податкової служби покладено обов'язок забезпечити оформлення результатів камеральних перевірок відповідно до затвердженої форми акта та у визначені строки.

З матеріалів справи вбачається, що Акт № 795/15-324/24477221 від 06.04.2010 р., щодо перевірки уточненого розрахунку від 27.05.09 р., складено відповідачем за межами вищезазначених строків, тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний Акт складено з порушенням Наказу ДПА України від 17.07.06 р. № 416.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідач не дотримав вимог закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки провів камеральну перевірку за межами визначених строків.

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

З вищезазначеної норми закону вбачається, що земельна ділянка, надана позивачу в постійне користування підпадає одразу під дві альтернативні підстави надання пільг по сплаті земельного податку: земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву; земельні ділянки, на яких розміщені бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на застосування пільги за першою підставою виникає у позивача, оскільки на земельній ділянці розміщена спортивна споруда - стадіон Металіст, який включений до реєстру стадіонів ФФУ, на яких проводяться всеукраїнські змагання з футболу серед команд клубів «Прем'єр - ліги» України сезону 2009/2010 року, що підтверджується витягом з Регламенту Всеукраїнських змагань з футболу серед команд клубів ОПФКУ сезону 2009/2010 року, затвердженого 10.07.09 р.

Крім того, оскільки стадіон Металіст, що розміщений на цій земельній ділянці, є базою олімпійської підготовки, що підтверджується Постановою КМУ № 30 від 18.01.06 р. «Про затвердження порядку надання закладам фізичної культури і спорту статусу бази олімпійської та параолімпійської підготовки і переліку закладів, яким надано такий статус», то у позивача виникає право на застосування пільги за другою підставою.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на той факт, що в 2009 році Постанови, у якій був би визначений порядок спрямування відповідних сум земельного податку та перелік підприємств олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, прийнято не було, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про плату за землю» від 05.03.09 р. № 1104-УІ, яким було внесено зміни до Закону України «Про плату за землю» передбачено введення вищезазначених пільг.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Закону цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, тобто негайно, а саме 20.03.09 р., будь - яких застережень або вказівок на прийняття Кабінетом Міністрів України будь-яких Актів на реалізацію цього Закону не передбачено. Крім того, про це також свідчить п. 2 Прикінцевих положень цього Закону, який передбачає Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачити на поточний бюджетний період компенсацію відповідних втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування у зв'язку з прийняттям цього Закону. Отже, введена цим законом пільга розрахована на негайну і пряму дію та не ставиться в залежність від прийняття Кабінетом Міністрів України будь-яких актів на його реалізацію та передбачає вже в 2009 році компенсацію витрат місцевих бюджетів у зв'язку з наданням пільги.

Крім того, дана позиція також підтверджується листом ДПА України від 01.07.09 р. «Довідник № 50 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 01.06.09 р.» за кодом пільги № 13050072 початок дії встановлено з 01.04.09 р.

Таким чином, ДПА України визнано факт дії пільги за відсутності Постанови Кабінету Міністрів України у 2009 році, яка встановлює напрями та порядок спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту. Визначення Кабінетом Міністрів України напрямків та порядку спрямування коштів земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту має в подальшому лише удосконалити використання цих фінансових ресурсів, зробити його більш ефективним, проте відсутність відповідного підзаконного правового регулювання не може бути перешкодою для застосування пільг.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені суми були направлені на розвиток фізичної культури і спорту на підставі Закону України «Про фізичну культуру та спорт».

Відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не було надано доказів, що спростовують зазначений факт.

За таких обставин, оскільки відсутній об'єкт донарахування земельного податку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п.п. 17.1.4, п.п. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що відповідно до п.п. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми.

Аналіз зазначеної норми закону свідчить, що вона встановлює склад правопорушення та розмір штрафної (фінансової) санкції, який застосовується за вчинення вказаного правопорушення.

Пункт 17.1 статті 17 доповнено підпунктом 17.1.6-1 згідно з Законом України від 19.05.2009 р. N 1342-УІ, відповідно до п. 1 Прикінцевих положень якого вбачається, що цей Закон набирає чинності з 01.01.2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З вищевикладеного вбачається, що в 2009 році взагалі склад правопорушення щодо порядку користування пільгою, передбачений п.п. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», зазначеним Законом не було встановлено, а отже застосування до зазначених правовідносин цього положення Закону є безпідставним та необґрунтованим.

Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п.п. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковим повідомленням - рішенням № 0001241530/1 від 12.05.2010 року, взагалі не передбачено, виходячи з такого.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було прийнято на підставі рішення про розгляд первинної скарги № 8367/10/25-014 від 07.05.2010 р. Скарга позивача була залишена без задоволення та до позивача додатково було застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 788410,78 грн. шляхом винесення податкового повідомлення - рішення №0001241530/1 віл 12.05.2010 р. Подальші скарги позивача до вищестоящих органів в межах адміністративного оскарження були залишені без задоволення, у зв'язку з чим на адресу позивача були направлені рішення з позначкою після дробі «2», «З», якими доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення, воно прийнято згідно з п.п. «в» п.п. 4.2.2 ст. 4 та п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» за порушення п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» (а.с. 38).

Відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У вищезазначеному податковому повідомленні - рішенні відсутнє посилання на п.п. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», як норму закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок штрафної (фінансової) санкції у сумі 788410,78 грн., що складає 200 % суми земельного податку, а отже, застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі вищезазначеного пункту зазначеним податковим повідомленням - рішенням взагалі не передбачено.

П. 5.3. Наказу ДПА України від 21.06.2001 р., № 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій" передбачено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Як вбачається з податкових повідомлень - рішень з позначкою після дробі «2», «3», вони містять вже посилання на п.п. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (а.с. 85, 88).

Проте, відповідно до норм вищезазначеного Порядку такі повідомлення - рішення виносяться за результати розгляду скарг та доводять лише нові граничні терміни сплати податкового зобов'язання. Законодавством України не передбачено повноважень відповідача вносити зміни щодо норм Законів, за якими здійснюється розрахунок до податкових повідомлень - рішень з позначкою після дробі «2», «3» без їх скасування, відкликання або зміни.

З матеріалів справи вбачається, що скарги позивача до ДПА у Харківській області та ДПА України залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.

Таким чином, зазначені податкові повідомлення - рішення не змінювались та не скасовувались, а отже прийняті за межами повноважень відповідача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000761530/0 від 15.04.2010 р., № 0000761530/1 від 12.05.2010 р., № 0000761530/2 від 26.07.2010 р., № 0000761530/3 від 20.10.2010р., № 0001241530/1 від 12.05.2010 р., № 0001241530/2 від 26.07.2010 р., № 0001241530/3 від 20.10.2010 р.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2010р. по справі№2а-12447/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Гуцал М.І.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 15.03.2011 р.