Ухвала суду № 14974018, 13.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 р.Справа № 2-а-3548/10/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Потапчука В.О. та Семенюка Г.В.

при секретарі Ведутенко А.В.

за участю представника ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Олексієнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євростеклопакет»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євростеклопакет»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання нечинними у повному обсязі податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2010 року ТОВ «Євростеклопакет»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання нечинними у повному обсязі податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0006712301/0 від 02.11.2009 року, № 0006712301/1 від 10.01.2010 року, № 0006712301/2 від 19.03.2010 року про донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 587 678,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 293 839,00 грн. за допущені порушення вимог п/п 7.2.3, 7.2.6, 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», стягнення з державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на користь позивача судових витрат: судового збору в сумі 3,40 грн.

В обґрунтування позову зазначалося, що при перевірні відповідачем не враховано податкові накладні отримані позивачем від продавців за наслідками поставки товарів (послуг) які зареєстровані як платники податку на додану вартість, згідно норм чинного в Україні законодавства і мали право виписувати податкові накладні при виникненні у них податкових зобов'язань пов'язаних з продажем (постачанням) товару (послуг). Позивачем не допущено порушення вимог п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ні в частині порядку складення податкових накладних (із врахуванням п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 даного Закону), ні в частині отримання податкових накладних не в дату їх складання продавцями товару.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Євростеклопакет»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про скасування рішення про визнання нечинними у повному обсязі податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ТОВ «Євростеклопакет»в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на підставі направлень від 16.09.2009 року № 1153/23 та від 08.10.2009 року № 1223 виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, згідно ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Євростеклопакет»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами проведеної перевірки працівниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт перевірки від 21.10.2009 року № 387/23-213/32970955 (аркуші справи 16-42), в якому встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3., 7.2.6 п. 7.2, 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 587678,00 грн., у тому числі по періодах: січень 2008 року 48545,00 грн., лютий 2008 року 373871,00 грн., березень 2008 року 164881,00 грн., травень 2008 року 159,00 грн., червень 2008 року 222,00 грн.

На підставі акту перевірки від 21.10.2009 року № 387/23-213/32970955 та за результатами розгляду скарг позивача ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0006712301/0 від 02.11.2009 року (аркуш справи 13), № 0006712301/1 від 10.01.2010 року (аркуш справи 14) та № 0006712301/2 від 19.03.2010 року (аркуш справи 16), якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 881 517,00 грн., у тому числі: за основним платежем 587678,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 293839,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року встановлено його завищення в сумі 587 678,00 грн., в т.ч.: за січень 2008 року - 48 545,00 грн., за лютий 2008 року - 373 871,00 грн., за березень 2008 року - 164 881,00 грн., за травень 2008 року - 159,00 грн., за червень 2008 року - 222,00 грн.

Судом встановлено, що при визначенні складу податкового кредиту за січень, лютий, березень, травень, червень 2008 року до складу податкового кредиту включені суми ПДВ по податкових накладних попередніх звітних періодів, виписаних наступними постачальниками: Одеська регіональна торгово-промислова палата (аркуші справи 125), Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця»(аркуш справи 128), ВАТ «Проектно-пошуковий інститут «Південмедбіосинтез», ТОВ «Промтекс»(аркуші справи 133-156), ТОВ «Перфоменс Профіт»(аркуші справи 74-75), ДП «Донецька залізна дорога»(аркуші справи 83-84), ТОВ «Астеліт»(аркуші справи 102-103), ТОВ «Енелайз»(аркуш справи 92).

Згідно п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Звітним (податковим) є період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 зазначеного Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, ч. 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Судом вірно встановлено, що згідно наданих позивачем документів: видаткових накладних, актів прийому-передачі виконаних робіт (товару), рахунків фактур, банківських виписок про рух коштів на рахунках), відвантаження (прийняття) товару та виконання робіт, оплата за отриманий товар (послуги) відбувалися у ті ж періоди, що і виписка та отримання відповідних податкових накладних.

Таким чином, судом встановлено, що податкові накладні були виписані продавцями (постачальниками) в момент виникнення податкових зобов'язань, однак ТОВ «Євростеклопакет» не включило суми ПДВ до складу податкового кредиту належних звітних періодів - квітень, липень, серпень, грудень 2007 року.

В порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.8 «Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054, із змінами і доповненнями, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ТОВ «Євростеклопакет»до складу податкового кредиту у рядку 10.1 та відповідно у рядку 17 податкової Декларації з ПДВ за періоди, що перевіряються, віднесені суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів (періодів, що перевірені попередньою плановою документальною перевіркою).

Судом встановлено, що позивач не звертався до ДПІ у Малиновському районі за період квітень, липень, серпень, грудень 2007 року щодо порушення продавцями (постачальниками) порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пп. 7.2.6, тобто ТОВ «Євростеклопакет»не використало своє право на підтвердження суми податкового кредиту за відповідні періоди 2007 року у сумі 587 678,00 грн.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації, такий платник податків має подати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Пунктом 5.8 «Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість»передбачено відображення коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди у рядку 16. При заповненні рядка 16 обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації.

Судом встановлено, що ТОВ «Євростеклопакет»не подавало уточнюючі розрахунки податкового кредиту у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період 2008 року та не відображало податковий кредит по податковим накладним минулих податкових періодів, наведених у таблиці до даного акту перевірки, у рядку 16 «коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди» податкової декларації з податку на додану вартість звітних періодів.

На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що позивачем було занижено податок на додану вартість всього на суму 587 678,00 грн., в т.ч.: за січень 2008 року - 48 545,00 грн., за лютий 2008 року - 373 871,00 грн., за березень 2008 року - 164 881,00 грн., за травень 2008 року - 159,00 грн., за червень 2008 року - 222,00 грн., у звязку з чим ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0006712301/0 від 02.11.2009 року, № 0006712301/1 від 10.01.2010 року та № 0006712301/2 від 19.03.2010 року.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євростеклопакет»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.04.2011 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Потапчук В.О.

суддя Семенюк Г.В.