Ухвала суду № 14973895, 06.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р.Справа № 22-а-5976/08 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Панченко О.Л. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову господарського суду Одеської області від 20 лютого 2007 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, –

          ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року позивач, ДП «Одеська залізниця», звернувся з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №0000451320/0 від 13.03.2006 року, посилаючись на те, що рішення винесено на підставі хибних висновків акту перевірки та відсутність з свого боку порушень податкового законодавства.

Постановою господарського суду Одеської області від 20 лютого 2007 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.03.2006 р. №0000451320/0.

В апеляційній скарзі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області зазначено, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області, правонаступником якої є СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, проведена планова документальна перевірка ДП "Одеська залізниця" з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003року по 30.06.2005 року, про що складений акт від 03.03.2006р. № 102/13-32.1/01071315/11.

За результатами перевірки позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 6024289 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 6191541 грн., про що прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.03.2006 року № 0000451320/0. Донарахування податку на додану вартість у сумі 6024289 грн. здійснено відповідачем у зв'язку з порушенням позивачем п. 4.2 ст. 4, п. п. е, г, в, є п. п. 7.2.1, абз. 1 п. п. 7.2.3 п. 7.2, абз. 1, 3 п. п. 7.3.1, абз. 1 п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.4, абз. 2 п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, а саме: за перевіряємий період позивачем занижено податкові зобов'язання та завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість.

В акті перевірки СДПІ зазначено, що в порушення вимог п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року № 944 "Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці" у жовтні, грудні 2004р., січні 2005р. підприємством віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості виконаних послуг, не пов'язаних з основною діяльністю підприємства, надані підприємством "Укрінвопромінвест" - "Зовнішній аудит охорони та системи управління охороною праці, екологічна експертиза комплексів промислового та непромислового призначення". Загальна сума ПДВ, віднесена до податкового кредиту, складає 6033333 грн.

30.04.2004 року між позивачем та підприємством "Укрінвопромінвест" був укладений договір підряду на проведення екологічної експертизи № ОД/НФ-04-645-НЮ, згідно з яким підприємство "Укрінвопромінвест" здійснило екологічну експертизу комплексів, територій та об'єктів промислового та непромислового призначення, а Одеська залізниця прийняла та оплатила виконані роботи на загальну суму 18500000 грн., що підтверджується наданими до суду актами приймання - передачі від 16.07.2004р., від 28.05.2004 року, листом ОФ АБ "Експрес - Банк" про перерахування коштів.

Також, 30.04.2004 року між позивачем та підприємством "Укрінвопромінвест" був укладений договір підряду на обстеження системи управління охороною праці № ОД/НФ-04-643-НЮ, згідно з яким підприємство "Укрінвопромінвест" здійснило обстеження системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно- гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності, а Одеська залізниця прийняла та оплатила виконані роботи на загальну суму 17700000 грн., що підтверджується наданими до суду актом приймання - передачі від 16.07.2004 року., листом ОФ АБ "Експрес - Банк" від 23.03.2006 року № 03/546.

Вказані обставини сторонами не оскаржуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Відповідно до ст.ст. 10, 12, 16 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 року № 232/94-ВР до обов'язків підприємств транспорту належить: забезпечення охорони навколишнього природного середовища, забезпечення транспортних засобів вимогам безпеки, охорони праці та екології.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-ХП проведення екологічної експертизи є обов'язковим в процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища. Екологічній експертизі підлягають матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи і об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє середовище (ст. 27 зазначеного Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Метою екологічної експертизи згідно зі ст. 4 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995р. № 45/95-ВР є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Відповідно до п. п. 5.4.5 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР ( у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку.

Вирішуючи питання суд першої інстанції зазначив, що договір № ОД/НФ -04-645-НЮ від 30.04.2004 року на проведення екологічної експертизи комплексів, територій та об'єктів промислового та непромислового призначення укладений з метою зменшення негативного впливу діяльності транспортно - дорожнього комплексу на навколишнє середовище та реалізації "Основних напрямків державної політики України в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", затверджених постановою Верховної Ради України від 05.03.1998р. № 188/98-ВР, "Плану реалізації на транспортно - дорожньому комплексі "Основних напрямів державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки на 2002 - 2006р.р.", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.04.2002р. № 291.

Врахувавши наведене суд першої інстанції дійшов до висновку, що витрати позивача на проведення аудиту та екологічної експертизи підлягають включенню до складу валових витрат, як витрати, пов'язані з господарською діяльністю, і відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР суми ПДВ позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту.

З приводу угоди № ОД/НФ-04-643-НЮ суд першої інстанції суд першої інстанції зазначив наступне.

Згідно з п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 3 "Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року № 994, до складу валових витрат відносяться витрати з проведення атестації робочих місць на відповідність нормативне - правовим актам з охорони праці та проведення аудиту з охорони праці.           Згідно зі ст. 13 Закону України "Про охорону праці" від 21.11.2002 року № 229-1У обов'язки щодо організації проведення атестації робочих місць на відповідність нормативне - правовим актам з охорони праці та проведення аудиту з охорони праці покладаються на роботодавця, зокрема, він організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно - правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, а за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів та дійшов до висновку, що витрати позивача на проведення обстеження системи правових, соціальне - економічних, організаційно - технічних, санітарне - гігієнічних і лікувально -профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності підлягають включенню до складу валових витрат, як витрати, пов'язані з господарською діяльністю, і відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР суми ПДВ позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту.

Урахувавши вищенаведе, суд першої інстанції дійшов до висновку про ґрунтовність позовних вимог та задовольнив адміністративний позов.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР ( у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, за встановлених судом першої інстанції обставин, фактичним предметом спору є пов’язаність отриманих позивачем вищенаведених послуг з основною діяльністю підприємства, внаслідок віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які сплачені у складі вартості виконаних послуг.

Як убачається із висновку акта перевірки (а.с.108,т.1), позивачем у порушення вимог п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та Постанови КМУ від 27.06.2003 року № 944 "Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці" у жовтні, грудні 2004 року, січні 2005 року віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості виконаних послуг, не пов'язаних з основною діяльністю підприємства, надані підприємством "Укрінвопромінвест" - "Зовнішній аудит охорони та системи управління охороною праці, екологічна експертиза комплексів промислового та непромислового призначення". Будь- якого правового мотивування, що вказані операції не пов’язані із господарською діяльністю позивача у акті перевірки не наведено.

Матеріалами справи підтверджено, що фактичною підставою для такого висновку СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області слугував факт порушення кримінальної справи та правова позиція Генеральної прокуратури України, викладена у листах від 24.07.2006 року № 06/1/2-16257-05та від 28.09.2006 року № 17/1/2-16257-05, відповідно до яких у матеріалах кримінальної справи, порушеної за фактом розтрати державних коштів службовими особами позивача містяться документи, вилучені у позивача згідно протоколу виїмки від 28.04.2005 року. Досудовим слідством встановлено, що вказані письмові акти та книги не відповідають умовам договорів підряду на проведення оцінки протипожежного стану, екологічної експертизи та обстеження системи управління охороною праці, укладених між ДП «Одеська залізниця» з підприємством «Укрпромінвест» (а.с.4-5, 21-22, 97-102, т.17).

На підставі вищевказаних висновків, службову особу позивача притягнуто до кримінальної відповідальності по факту укладання вищевказаних угод (договір № ОД/НФ-04-645-НЮ – а.с.26-29,т.1 та договір № ОД/НФ-04-643-НЮ - а.с.16-18,т.1).

Між тим, вироком Заводського районного суду від 21.05.2009 року , залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 21.09.2009 року та ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 14.12.2009 року (а.с.137-178,т.17) вищевказана службова особа по факту укладення спірних у цій справі угод була виправдана.

При цьому , як убачається із ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 14.12.2009 року, проведення вищевказаних робіт (за договорами ) було для позивача необхідним.(а.с.178,т.17), що спростовує доводи апелянта про не пов’язаність отриманих послуг з господарською діяльністю позивача та невідповідність висновків та звітів про виконання робіт предметам спірних договорів.

Інші обставини, які свідчать про не пов’язаність вказаних витрат із господарською діяльністю позивача матеріли адміністративної справи містять не містять.

Окрім того, судом правильно відхилені доводи відповідача про те, що позивачем фактично не були включені сплачені кошті (витрати) за вищевказаними договорами до складу валових витрат у звітному періоді, але суму ПДВ донесено до податкового кредиту, оскільки чинним законодавством на момент виникнення спірних правовідносин, не заборонялось віднесення відповідної суми ПДВ до складу податкового кредиту за наявності належним чином оформлених податкових накладних незалежно від того, чи скористалося підприємство правом віднесення до складу валових витрат понесених позивачем, чи ні.

Доводи апеляційної скарги з приводу порушення судом першої інстанції ст.75 КАС України внаслідок відсутності оригіналів відповідних книг та актів у матеріалах справи,які свідчать про реальне виконання вищевказаних угод, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріалами справи підтверджено, що протоколом виїмки від 28.04.2005 року вказані книги та акти були вилучені у позивача в порядку ст.188 КПК України, а відповідний їх опис у протоколі виїмки, та їх правовий аналіз у вироку Заводського районного суду Миколаївської області від 21.05.2009 року відповідає змісту та суті, завірених позивачем копій вищевказаних книг та актів, які є наявними у матеріалах адміністративної справи.

Інші доводи апеляційної скарги зазначені висновки суду не спростовують та зводяться до незгоди з ними.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що витрати позивача на отримання послуг за угодами № ОД/НФ-04-645-НЮ та № ОД/НФ-04-643-НЮ підлягають включенню до складу валових витрат, як витрати, пов'язані з господарською діяльністю, і відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР суми ПДВ позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 20 лютого 2007 року у справі № 22-а-5976/08 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання ухвали суду в повному обсязі – 11 квітня 2011 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян