Ухвала суду № 14973506, 06.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року справа №2а-3617/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенка М.М.

при секретарі Марциновському А.К.

за участю

представника позивача Ревенко А.С. (за довіреностю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 р. у справі № 2а-3617/10/1270 (головуючий І інстанції Ципко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Брідж» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2009 року № 0001272301/0,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2009 року № 0001272301/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 р. у справі № 2а-3617/10/1270 позовні вимоги задоволені повністю, а саме: визнано нечинним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області від 06 листопада 2009 року № 0001272301/0, яким приватному підприємству «Будзбут» (ідентифікаційний код 31594742) визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 95082 грн.

Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство Оіл Брідж» зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 16.01.1995 року № 1383105 0001 001066, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та знаходиться на обліку в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) зоні.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.6 ст. 4 статті 4 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) валовий дохід включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно із п. 1.22 ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно із п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"( далі Закон України № 334), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8.

Підтвердженням завищення товариством задекларованих показниках у рядку 04.1. (Валові витрати) Декларації може бути обґрунтовано лише наявністю включених до складу валових витрат у звітному періоді сум, що не підтверджені відповідними первинними документами або таких, що обмежуються вимогами п.п.5.3.- 5.7. ст. 5 Закону України № 334 (п.5.2.1 Закону).

У відповідності з п. 11.1. Закону України № 334 використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

До складу валових витрат згідно пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України № 334 включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт № 2190/23/21821853 від 26.10.2009 року у м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с. 12-24).

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення № 0001272301/0 від 06.11.2009 року, в якому визначено суму податкового зобовязання позивачеві по податку на прибуток у сумі 95082,00 грн.: за основним платежем 63388 грн. та штрафні (фінансові) санкції 31694 грн. (а.с. 25).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що акт не містить посилання на відповідний первинний документ або документи, на підставі яких у 4 кварталі 2007 року було завищено показники у рядку 4.1. Декларації на суму 253552,87 грн., будь-які докази завищення показників у рядку 4.1. відсутні.

Всі суми, включені ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» до рядку 04.1. Декларації 2007 рік, в тому числі за 4 квартал 2007 року, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Всі відповідні документи були надані під час перевірки, про що свідчить акт перевірки та не заперечував представник відповідача.

ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» не включало витрати на придбання товарів в сумі 253552,87 грн., отриманих від компанії „ЕSSO BELGІUM” Бельгія, в рядок 04.1 Декларації за 2007 рік, у тому числі 4 квартал 2007 року - 253552,87 грн.

Чинним законодавством не передбачений порядок зменшення складу валових витрат платником податку, оскільки ним фактично не понесені витрати на придбання товару. Взагалі, Закон України № 334 не містить такого поняття як «зменшення валових витрат».

Закон також не встановлює обовязку для платника податку коригувати валові витрати, у разі не оплати товарів у межах строку позовної давності.

Так, відповідно до розпорядження № 50 у звязку зі спливом строку позовної давності було включено в результати господарської діяльності суму заборгованості перед компанією «ESSO Belgium», Polderdjikwed, B -2030 Antwerpen, Belgium в розмір 50208, 49 $ США по контракту поставки № DC 03-19 від 01.03.2003 року.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 р. затверджено Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, згідно якого коригування валових витрат передбачають рядки 05.1, 05.2 та 05.3 Декларації з податку на прибуток підприємства. Тому, якщо платник податку корегує величину валових витрат в рядку 04 Декларації, то він повинен відобразити підстави такого корегування у рядках 05.1, 05.2 та 05.3.

По-перше, згідно Закону України № 334, рядок 05.1 Декларації заповнюється у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Цей пункт не регулює правила визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України № 334, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

По-друге, згідно Закону України № 334, рядок 05.2 Декларації заповнюється якщо суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

По-третє, згідно Закону України № 334, рядок 05.3 Декларації заповнюється продавцем товару (робіт, послуг) у разі врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що коригування валових витрат покупцем товару у разі сплину строку позовної давності не передбачений Законом України № 334.

Законом України № 334 "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати у разі не оплати товарів у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону.

Судова колегія підтримує не прийняття до уваги судом першої інстанції посилання відповідача на лист ДПА України від 07.06.2006 № 10751/7/15-0317, в якому розяснювалось відображення у податковому обліку заборгованості по зобовязаннях за якою минув строк позовної давності, оскільки п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доказів правомірності прийняття оспорюваного повідомлення-рішення не надав, а суд першої інстанції дійшов висновку про його протиправність, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Сєверодонецьку Луганської області № 0001272301/0 від 06.11.2009 р. правомірно визнано судом першої інстанції нечинним.

Відповідачем не надано суду доказів завищення величини валових витрат задекларованих позивачем у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік на суму 253552,87 грн., у тому числі 4 квартал 2007 року 253552,87грн. Натомість за твердженням позивача з яким погодився представник відповідача, сума валових витрат вказана в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік підтверджена відповідними первинними документами наданими позивачем під час перевірки.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 р. у справі № 2а-3617/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 р. у справі № 2а-3617/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Брідж» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2009 року № 0001272301/0- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 11 квітня 2011 року.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М. М. Яковенко