Ухвала суду № 14973325, 18.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року справа №2а-27743/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Яковенка М.М. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання Стеблєві О.Л.

за участю представників:

від позивача:Гутенева І.Г. за дов. від 15 квітня 2011 року

від відповідача:Бистров М.І. за дов. від 11 квітня 2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 28 лютого 2011 року (постанова в повному обсязі складена 4 березня 2011 року)

по адміністративній справі№ 2а-27743/10/0570 (суддя Бєломєстнов О.Ю.)

за позовомПриватного підприємства «БИТ-КОМПЛЕКС»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000401742/0/9984 від 22 червня 2010 року

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у даній справі задоволені вищезазначені позовні вимоги, скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька №0000401742/0/9984 від 22 червня 2010 року предметом якого позивачеві визначені податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1845 грн., у тому числі 615 грн. за основним платежем, та 1230 грн. штрафні (фінансові) санкції (арк. справи 114-117).

Мотивами задоволення судом позовних вимог є безпідставність визначення зазначених податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права. Доводить правомірність визначення податку на підставі пояснень фізичних осіб.

Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статі 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 25331784, перебуває на податковому обліку з 5 лютого 1998 року у Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

У червні 2010 року відповідачем здійснена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб за період з 1 жовтня 2009 року по 1 квітня 2010 року, наслідки якої викладені в акті від 14 червня 2010 року № 3229/17-1/25331784 (арк. справи 11-14, надалі акт перевірки).

На підставі акту перевірки керівником податкового органу (відповідач у справі) згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-3 прийняте податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2010 року № 0000401742/9984 ( арк. справи 10), предметом якого визначено суму податкового зобовязання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 615 грн., за порушення пунктів 1.2, 1.3, статті 1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7 та пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-4.

Штрафні фінансові санкції застосовані на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Як вбачається з акту перевірки податкового органу, підставою визначення податку стали звернення громадянина ОСОБА_4 та пояснень громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_6Податковий орган вважає, що має місце використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та виплата заробітної плати без утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Колегія суддів зазначає, що прийняття податкового повідомлення-рішення є способом реалізації владних управлінських функцій. Підставою самостійного визначення податку відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України 2181 є дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків. Як вбачається з акту перевірки за своїм характером відповідачем здійснена невиїзна перевірка. Жодного документу, який є підставою для визначення податку в розумінні документа встановленого статтями 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-14, актом перевірки, під час розгляду справи та апеляційного перегляду відповідачем не наведено. Внаслідок зазначеного підстави для визначення податку а саме, наявність субєкта оподаткування, обєкту (доходу), обовязків податкового агенту, періоду та ставки податку пастковим органом не доведено.

Колегія суддів, з огляду на процесуальні принципи належності та допустимості доказів встановлених статтею 70 КАС України погоджує висновки суду першої інстанції, що жодного доказу виходячи з характеру спірних операцій притаманних трудовим правовідносинам податковий орган не навів. Всі доводи є припущеннями, що само по собі виключає можливість донарахування.

Колегія суддів вважає, що донарахування податку здійснено податковим органом безпідставно. Безпідставність донарахування податку обумовлює безпідставне застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі № 2а-27743/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі № 2а-27743/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 квітня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 18 квітня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В.Гайдар

М.М. Яковенко