Ухвала суду № 14973182, 18.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року справа №2а/0570/1823/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 28 лютого 2011 року (повний текст складений та підписаний 5 березня 2011 року)

по адміністративній справі№ 2а/0570/1823/2011 (суддя Михайлик А.С.)

за позовом

державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна»

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

про

визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року з мотивів правомірності заявлених вимог задоволений вищезазначений позов, внаслідок чого частково задоволені позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» (надалі позивача, підприємство) до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції (надалі інспекції, відповідача) про зобовязання внести зміни до картки особового рахунку позивача, як платника податків, шляхом виключення з картки особового рахунку пені за несвоєчасне погашення податкової заборгованості за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 13232, 32 грн. як неправомірно нарахованої та зобовязано інспекцію внести зміни до особового рахунку позивача зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджетушляхом виключення з облікової картки суми нарахованої пені у розмірі 12427,36 грн., у звязку із зарахуванням сум сплачених позивачем коштів в загальній сумі 265460,00 грн. без врахування визначеного платником призначення платежу. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено (арк. справи 78-81).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невірного застосування судом «тлумачення» закону, що призвело до необґрунтованого та невірного винесення рішення, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. справи 82).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32186943, обліковується як платник податків у Добропільській обєднаній державній податковій інспекції (відповідача по справі).Шахта «Алмазна» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Добропіллявугілля» без прав юридичної особи (арк. справи 6-8).

Протягом січня 2010 року серпня 2010 року позивачем здійснено погашення (шляхом сплати) самостійно узгоджених податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи шляхом перерахування готівкових коштів за допомогою платіжних доручень № 38 від 29 січня 2010 року, № 136 від 26 лютого 2010 року, № 242 від 31 березня 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року, № 347 від 19 серпня 2010 року, № 515 від 30 вересня 2010 року.

Як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджується змістом картки особового рахунку та довідки інспекції № 26655/10/19-013-2 від 22 грудня 2010 року, внаслідок зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок сплати податкового боргу, відповідачем нарахована пеня в загальній сумі 13232,32 грн.(арк. справи 37-57).

Перерозподіл сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 38 від 29 січня 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем призвів до нарахування пені у сумі 1706,59 грн.; за платіжним дорученням № 136 від 26 лютого 2010 року до нарахування пені у сумі 3959,10 грн.; за платіжним дорученням № 242 від 31 березня 2010 року до нарахування пені в сумі 804,96 грн.; за платіжним дорученням 218 від 29 червня 2010 року до нарахування пені в сумі 1290,33грн.; за платіжним дорученням № 347 від 19 серпня 2010 року, до нарахування пені в сумі 4989,50 грн.; за платіжним дорученням № 515 від 30 вересня 2010 року, до нарахування пені в сумі 481,84 грн.

Проблемою спору є правомірність здійсненного відповідачем розподілу сплачених позивачем коштів та направлення сплачених позивачем сум в рахунок сплати податкового боргу без врахування самостійно визначеного позивачем призначення платежу.

Серед інших обовязків платника податків є сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Спеціальним законом з питань оподаткування, яким відповідно до його преамбули встановлювався на момент виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державним цільовим фондом» (надалі Закону України 2181). Умови нарахування та порядок погашення пені встановлені статтею 16 зазначеного Закону, Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року, яка є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України (надалі Інструкція).

Частиною 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3. статті 16 Закону України 2181 та пункту3.7 Інструкції визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація. Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції передумовою для здійснення податковою інспекцією розподілу сплачених платником коштів є погашення суми податкового боргу, визначення якого наведене пунктом 1.3 статті 1 Закону України 2181.

Строки сплати самостійно визначених зобовязань платником податків регулюється пунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 та підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону.

Порядок обчислення і сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (далі - збір за геологорозвідувальні роботи), складання розрахунків та їх подання до органів державної податкової служби встановлений Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України N 105/309 від 23 червня 1999 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 року за N 474/3767), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 5.1. цієї Інструкції визначено, що надрокористувачі (яким є позивач по справі) самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів. Згідно пункту 6.5. даної Інструкції надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку. Авансові внески розраховуються платником збору самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал. Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, податковою інспекцією при спрямуванні коштів в рахунок погашення суми податкового боргу, за наслідками якого здійснений розподіл коштів, не враховано визначене позивачем призначення платежу у платіжних дорученнях. Актом перевірки № 282/15-1/26319503 від 22 квітня 2010 року (арк. справи 18-23) та даними зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 36896,23 грн. за платіжним дорученням № 38 від 29 січня 2010 року із призначенням платежу «збір за ГРР за четвертий квартал 2009 року» спрямовані податковою інспекцією в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за перший квартал 2009 року в сумі 9815,80 грн., за другий квартал 2009 року в сумі 13161,89 грн., в рахунок сплати розстрочених податкових зобовязань в сумі 6386,94 грн., в рахунок сплати штрафних санкцій в сумі 4379,67 грн., пені в сумі 3151,93 грн.

Як правильно встановив суд першої інстанції та вбачається з акту та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 66000,00 грн. за платіжним дорученням № 136 від 26 лютого 2010 року із визначеним призначенням платежу «збір за ГРР, авансовий платіж за 1-й квартал 2010 року, по строку сплати до 19 березня 2010 року», спрямовані податковою інспекцією в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за другий квартал 2009 року в сумі 61510,65 грн., в рахунок сплати пені в сумі 4489,35 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 1243/15-1/26319503 від 10 листопада 2010 року (арк. справи 24-28) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 18600,00 грн. за платіжним дорученням № 218 від 29 червня 2010 року із призначенням платежу «збір за ГРР, авансовий платіж за другий квартал 2010 року., по строку сплати до 19 серпня 2010 року» спрямовані податковою інспекцією в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за третій квартал 2009 року в сумі 17247,93 грн., в рахунок сплати пені в сумі 1352,07 грн.

Як вбачається з акту про результати невиїзної документальної перевірки № 1243/15-1/26319503 від 10 листопада 2010 року (арк. справи 24-28) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 95063,77 грн. за платіжним дорученням № 347 від 19 серпня 2010 року із призначенням платежу «збір за ГРР за другий квартал 2010 року, по строку сплати до 19 серпня 2010 року» спрямовані податковою інспекцією в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за четвертий квартал 2009 року в сумі 60921,60 грн., за третій квартал 2009 року в сумі 14290,44 грн., в рахунок сплати пені в сумі 9085,12 грн., в рахунок сплати розстрочених податкових зобовязань в сумі 6386,94 грн., в рахунок сплати штрафних санкцій в сумі 4379,67 грн.

Відповідача доводить, що виходячи із встановленого в платіжному дорученні строку сплати податкового зобовязання, підприємством здійснювався не авансовий платіж збору за другий квартал 2010 року, а сума збору визначена в основному та уточнюючому розрахунках збору за звітний період другий квартал 2010 року (вх. № 13406 від 03 серпня 2010 року та № 13886 від 06 серпня 2010 року).

Як вбачається з акту про результати невиїзної документальної перевірки № 1243/15-1/26319503 від 10 листопада 2010 року (арк. справи 24-28) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 48900,00 грн. за платіжним дорученням № 515 від 30 вересня 2010 року із призначенням платежу «Збір за ГРР, авансовий платіж за третій квартал 2010 року. По строку сплати до 19 березня 2010 року» спрямовані податкової інспекцією в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених Розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за 6 місяців 2010 року в сумі 45025,84 грн., в рахунок сплати пені в сумі 3874,16 грн.

Згідно даних акту про результати невиїзної документальної перевірки № 1243/15-1/26319503 від 10 листопада 2010 року (арк. справи 24-28) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 14000,00 грн. за платіжним дорученням № 242 від 21 березня 2010 року були спрямовані податкової інспекцією в рахунок погашення податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за 2 квартал 2009 року в сумі 10663,89 грн., в рахунок сплати пені в сумі 1215,16 грн., в рахунок сплати розстрочених податкових зобовязань в сумі 2120,95 грн. В платіжному дорученні № 242 від 31 березня 2010 року позивач визначив призначення платежу наступним чином «збір за ГРР авансовий платіж за 1-й квартал 2010 року по строку сплати 19 серпня 2010 року». Суд, дослідивши зазначене платіжне доручення, приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи платіжного доручення № 136 від 26 лютого 2010 року, згідно якого позивач авансовий платіж зі збору за ГРР за перший квартал 2010 року та встановлені платником податку в зазначеному дорученні терміни сплати, дійшов висновку про неможливість встановити визначений позивачем напрямок спрямування коштів за цим дорученням.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно визначення у якості призначення сплати авансових платежів суд зазначає, що право платника сплачувати авансові платежі зі збору за геологорозвідувальні роботи у розмірі третини збору попереднього звітного податкового періоду визначено пунктом 6.5. Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України N 105/309 від 23 червня 1999 року.

Як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 136 від 26 лютого 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року та № 515 від 30 вересня 2010 року та розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи за 4-1 квартал 2009 року, 1-й квартал 2010 року, 2-й квартал 2010 року, позивачем при сплаті авансових платежів дотримані обмеження встановлені пунктом 6.5. Інструкції визначені при визначенні розміру авансових платежів. Податковою інспекцією при спрямуванні коштів в рахунок погашення суми податкового боргу, за наслідками якого здійснений розподіл коштів, не враховано визначене позивачем призначення платежу у платіжних дорученнях № 38 від 29 січня 2010 року, № 136 від 26 лютого 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року, № 347 від 19 серпня 2010 року, № 515 від 30 вересня 2010 року.

Стосовно правомірності зміни визначеного в платіжному дорученні призначення платежу податковим органом слід виходити з повноважень та принципу реалізації владних управлінських функцій «дозволено виключно в межах на підставі, та у спосіб».Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.

Підпункт 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України 2181 джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків визначає будь-які власні кошти. Перерахування платником податків коштів за допомогою платіжного доручення, є проявом волевиявлення власника коштів, підстави перерахування коштів визначені у реквізиті “Призначення платежу” платіжного доручення.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на положення пункту 7.7 статті 7 Закону України 2181, з огляду на те, що приписами цього підпункту встановлено загальну норму, відповідно до якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. При цьому, зазначеним пунктом не передбачений перелік субєктів на яких вона розповсюджується, чи то податковий орган, чи то платник податків та не визначений механізм забезпечення її дотримання, тобто дії субєктів податкових правовідносин, які мають ними вичинятися у випадках, коли при наявності суми податкового боргу платником податків здійснюється погашення поточних податкових зобовязань. Можливість такого спрямування існує лише тих сум які сплачені на підставі платіжних доручень, в яких платник податків не визначив призначення платежу або спрямування сплачених платником коштів неможливо за визначеним таким платником призначенням платежу. Суд першої інстанції правомірно врахував спрямування сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 242 від 31 березня 2010 року в сумі 14000,00 грн. таким, що здійснено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України. Наявність призначення платежу в платіжних дорученнях № 38 від 29 січня 2010 року, № 136 від 26 лютого 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року, № 347 від 19 серпня 2010 року, № 515 від 30 вересня 2010 року, унеможливлює скерування сплачених сум на власний розсуд податкового органу.

Відповідно до підпункту 16.1.1, пункту 16 1 та підпункту 16.3.1 пункту 16.3. статті 16 Закону України 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку. Згідно з пунктом 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення. У разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) (пункт 3.7. наведеної Інструкції).

Аналіз наведених норм доводить, що передумовою нарахування пені у картці особового рахунку є здійснення платником податку погашення податкового боргу (частини податкового боргу). При цьому, при здійсненні платником сплати зазначеної суми податкового боргу, податковою інспекцією здійснюється розподіл сплаченої платником суми на суму, що спрямовується в рахунок погашення податкового боргу та суму, що спрямовується в рахунок погашення пені на зазначену суму податкового боргу. Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність неприйняття відповідачем до уваги визначеного позивачем самостійно призначення платежу у платіжних дорученнях № 38 від 29 січня 2010 року, № 136 від 26 лютого 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року, № 347 від 19 серпня 2010 року, № 515 від 30 вересня 2010 року, внаслідок яких податковою інспекцією здійснено нарахування та погашення суми пені на сплачену суму податкового боргу у розмірі 12427,36 грн. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача в частині зобовязання відповідача внести зміни до облікової картки зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету шляхом виключення з облікової картки нарахованої пені в сумі 12427,36 грн., у звязку із зарахуванням сум сплачених позивачем коштів в загальній сумі 265460,00 грн. без врахування визначеного платником призначення платежу.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 18, 41, 100, 185, 195, 199, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/1823/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/1823/2011 залишити без змін.

Ухвала складена та підписана 18 квітня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко