Ухвала суду № 14973130, 13.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року справа №2а-28910/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів Білак С.В. , Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.

за участю представників:

від позивача: Скрипник Т.В. довіреність від 01.12.10р.

від відповідача 1: Щербіна Ю.В. довіреність від 01.03.11р.

від відповідача 2: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Калінінському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011р. у справі № 2а-28910/10/0570 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Мандрівників" до 1) Державної податкової інспекції в Калінінському районі м.Донецька, 2) Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2010 року на суму 10125833,00грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011р. у справі № 2а-28910/10/0570 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Мандрівників" до Державної податкової інспекції в Калінінському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, внаслідок чого стягнуто з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Мандрівників" бюджетна заборгованість з податку на додану вартість в сумі 10125833,00грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція в Калінінському районі м.Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.

Позивач під час апеляційного розгляду справи та в письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Представник відповідача 2 у судове засідання не зявився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2010р.,у якій було визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 10125833 грн. на рахунок платника у банку. До декларації позивач додав довідку щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2), розрахунок бюджетного відшкодування (Додаток 3), довідку про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4), розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5).

Згідно з уточнюючими розрахунками податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010р. та листопад 2010р., позивачем було у липні 2010 року зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню за березень 2010 року на 3032500грн., а у листопаді збільшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню за березень 2010 року на 3032500грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”( чинного у спірний період) .

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону ( в редакції, чинною у спірний період) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).

Згідно до вимог п.п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобовязаний був протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

22.07.2010 ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Клуб Мандрівників» з питань підтвердження задекларованих показників в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2009р., січень, лютий, березень 2010р., за наслідками якої складено акт від 22.07.2010 № 5947/15-312/30654779 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0004721542/0 від 22.07.2010р., яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 20132066 грн., у тому числі: за лютий 2010р.- 10006233 грн., березень 2010р.- 10125833 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010р. по справі № 2а-27503/10/0570 податкове повідомлення-рішення №0004721542/0 від 22.07.2010р. було визнано недійсним в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010р. в розмірі 10125833 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011р. наведена постанова Донецького окружного адміністративного суду залишена без змін та набрала законної сили згідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Підпунктом 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідач 1 не надав доказів виконання наведених вище вимог закону.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі, операцій з коштами державного бюджету.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення з державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за березень 2010 р. в сумі 10125833,00 грн.

Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування відємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Калінінському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011р. у справі № 2а-28910/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011р. у справі № 2а-28910/10/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 квітня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 18 квітня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту

проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г. Сухарьок

С.В. Білак