Постанова № 14970255, 31.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3487/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Шахтарськантрацит»

доДержавної податкової інспекції у м. Харцизьку

про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії

за участю:

від позивача: Корнієнко Д.О. (дов. № 20 від 03 лютого 2011 року)

від відповідача:Малєєва Т.С. (дов. № 172/10-013-1 від 05 січня 2011 року)

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання дій відповідача, які мали наслідком направлення повідомлень № 105261024903663 від 23.12.2010 року, № 105260024846059 від 04.11.2010 року та № 105260024810211 від 08.10.2010 року протиправними. В судовому засіданні до початку судового розгляду, позивач надав заяву про уточнення заявлених позовних вимог, в якій просив суд визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Харцизьку щодо зарахування сум сплачених поточних податкових зобовязань за платіжними дорученнями № 48 від 05.10.2010 року, № 310 від 02.11.2010 року, № 636 від 10.12.2010 року у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному доручені; зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Харцизьку внести зміни до облікової картки Державного підприємства «Шахтарськантрацит» шляхом відображення погашення податкових зобовязань відповідно до призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях № 48 від 05.10.2010 року, № 310 від 02.11.2010 року, № 636 від 10.12.2010 року. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що податковим органом із порушенням підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» був здійснений перерозподіл сплачених платником податку сум коштів в рахунок погашення податкових зобовязань з земельного податку в рахунок погашення суми податкового боргу, який виник у минулих звітних періодах. Позивач зазначав, що в платіжних дорученнях на сплату податкових зобовязань, ним було визначено призначення платежу, яке протиправно було не враховано відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги із врахуванням наданої заяви про уточнення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що положеннями пункту 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений певний порядок погашення наявного податкового боргу. Зазначена норма має імперативний характер та є обовязковою до виконання всіма субєктами правовідносин. З огляду на зазначене, із врахуванням застосування порядку календарної черговості погашення податкових зобовязань суми коштів, сплачені позивачем кошти були направлені на погашення податкового боргу попередніх періодів та пені. На підставі положень підпункту 16.1.1 пункту 16.1. та підпункту 16.3.3 пункту 16.3. статі 16 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем був здійснений перерозподіл сплачених позивачем коштів на суму, що спрямовується на погашення основного боргу та суму, що спрямовується в рахунок погашення пені на суму погашеного податкового боргу, про що був проінформований позивач за допомогою повідомлень. Представник відповідача наполягав на неправомірності заявлених позивачем вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» (надалі позивач) є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32299510, обліковується як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Харцизьку (відповідач).

Протягом жовтня грудня 2010 року позивачем було здійснено погашення самостійно узгоджених податкових зобовязань з земельного податку шляхом перерахування готівкових коштів за допомогою платіжних доручень № 48 від 05 жовтня 2010 року, № 310 від 02 листопада 2010 року, № 636 від 10 грудня 2010 року.

08 жовтня 2010 року відповідачем було винесено та направлено на адресу позивача повідомлення № 105260024810211 про здійснення розподілу сплаченої 05 жовтня 2010 року згідно платіжного доручення № 48 суми податкового боргу з земельного податку у розмірі 838,52 грн., в рахунок погашення податкового боргу в сумі 715,07 грн., в рахунок погашення пені в сумі 123,45 грн.

04 листопада 2010 року відповідачем було винесено та направлено на адресу позивача повідомлення № 105260024846059 про здійснення розподілу сплаченої 02 листопада 2010 року згідно платіжним дорученням № 310 суми податкового боргу з земельного податку у розмірі 838,52 грн., в рахунок погашення податкового боргу в сумі 715,44 грн., в рахунок погашення пені в сумі 123,08 грн.

23 грудня 2010 року відповідачем було винесено та направлено на адресу позивача повідомлення № 105261024903663 про здійснення розподілу сплаченої 10 грудня 2010 року згідно платіжним дорученням № 636 суми податкового боргу з земельного податку у розмірі 838,52 грн., в рахунок погашення податкового боргу в сумі 717,74 грн., в рахунок погашення пені в сумі 120,78 грн.

Спірними питаннями цієї справи є правомірність здійсненного відповідачем розподілу сплачених позивачем коштів та направлення сплачених позивачем сум в рахунок сплати податкового боргу без врахування самостійно визначеного позивачем призначення платежу.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, на платників податків, окрім інших, покладений обовязок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Платіжним дорученням № 48 від 05 жовтня 2010 року, позивач сплатив суму коштів у розмірі 838,52 грн. із визначенням призначення платежу «податок на землю за вересень 2010 року». Згідно наявного в матеріалах справи податкового розрахунку земельного податку від 29.01.2010 року (арк. справи 19) сума земельного податку що підлягає сплаті за вересень 2010 року складає 838,52 грн.

Згідно даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 48 від 05 жовтня 2010 року була спрямована відповідачем в рахунок погашення податкового боргу в сумі 715,07 грн. та пені в сумі 123,45 грн., про що позивача було повідомлено повідомленням № 105260024810211 від 08 жовтня 2010 року.

Платіжним дорученням № 310 від 02 листопада 2010 року, позивач сплатив суму коштів у розмірі 838,52 грн. із визначенням призначення платежу «податок на землю за жовтень 2010 року». Згідно наявного в матеріалах справи податкового розрахунку земельного податку від 29.01.2010 року (арк. справи 19) сума земельного податку що підлягає сплаті за жовтень 2010 року складає 838,52 грн.

Згідно даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 310 від 02 листопада 2010 року була спрямована відповідачем в рахунок погашення податкового боргу в сумі 715,44 грн. та пені в сумі 123,08 грн., про що позивача було повідомлено повідомленням № 105260024846059 від 04 листопада 2010 року.

Платіжним дорученням № 636 від 10 грудня 2010 року, позивач сплатив суму коштів у розмірі 838,52 грн. із визначенням призначення платежу «податок на землю за листопад 2010 року». Згідно наявного в матеріалах справи податкового розрахунку земельного податку від 29.01.2010 року (арк. справи 19) сума земельного податку що підлягає сплаті за жовтень 2010 року складає 838,52 грн.

Згідно даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 636 від 10 грудня 2010 року була спрямована відповідачем в рахунок погашення податкового боргу в сумі 717,74 грн. та пені в сумі 120,78 грн., про що позивача було повідомлено повідомленням № 105261024903663 від 23 грудня 2010 року.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовим фондом».

Умови нарахування та порядок погашення пені у звязку із несвоєчасним погашенням податкових зобовязань встановлені статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року.

Частиною 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою Наказом ДПА України № 290 від 11.06.2003р., визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Таким чином, передумовою для здійснення податковою інспекцією розподілу сплачених позивачем коштів є погашення ним суми податкового боргу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справ документів, податковою інспекцією при спрямуванні коштів в рахунок погашення суми податкового боргу, за наслідками якого був здійснений розподіл коштів, не було враховано визначене позивачем призначення платежу.

Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобовязаний здійснювати надані цьому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України. Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.

Окрім цього, відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно статті 139 Господарського кодексу України, кошти віднесені до визначеного в цій статті поняття «майна».

Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, у тому числі коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Зокрема, розпорядженням коштами є їх переказ із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжним дорученням є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Встановлення форм та реквізитів розрахункових документів встановлюються Національним банком України.

Згідно з пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21 січня 2004 року, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Отже, перерахування субєктом господарювання коштів за допомогою платіжного доручення, є проявом волевиявлення власника коштів, підстави перерахування коштів визначені у реквізиті “Призначення платежу” платіжного доручення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», з огляду на таке. Приписами цього підпункту встановлено загальну норму, відповідно до якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

При цьому, зазначеним пунктом не передбачений перелік субєктів на яких вона розповсюджується, чи то податковий орган, чи то платник податків та не визначений механізм забезпечення її дотримання, тобто дії субєктів податкових правовідносин, які мають ними вчинятися у випадках, коли при наявності суми податкового боргу платником податків здійснюється погашення поточних податкових зобовязань.

Суд зауважує на тому, що відповідач має право спрямовувати на власний розсуд лише ті платежі платника податків, в яких такий платник не визначив призначення платежу або спрямування сплачених платником коштів неможливо за визначеним таким платником призначенням платежу.

Що стосується вчинення відповідачем дій щодо розподілу сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями № 48 від 05.10.2010 року, № 310 від 02.11.2010 року, № 636 від 10.12.2010 року, суд зазначає на їх неправомірності, через відсутність жодних підстав для неприйняття до уваги визначеного платником призначення платежу при спрямуванні відповідачем сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Що стосується вимог позивача в частині зобовязання відповідача здійснити коригування у картці особового рахунку позивача шляхом виключення суми нарахованої пені у звязку із здійсненим розподілом сплачених позивачем коштів суд зазначає наступне.

Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 48 від 05 жовтня 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем було нараховано пеню в сумі 130,59 грн.

Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 310 від 02 листопада 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем було нараховано пеню в сумі 124,38 грн.

Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 636 від 10 грудня 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем було нараховано пеню в сумі 125,87 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16 1 та підпункту 16.3.1 пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Згідно з пунктом 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою Наказом ДПА України № 290 від 11червня 2003 року, нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Згідно пункту 3.7. Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою Наказом ДПА України № 290 від 11червня 2003 року, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Згідно наведених вище положень чинного законодавства України, передумовою нарахування пені у картці особового рахунку є здійснення платником податку погашення податкового боргу (частини податкового боргу). При цьому, при здійсненні платником сплати зазначеної суми податкового боргу, податковою інспекцією здійснюється розподіл сплаченої платником суми на суму, що спрямовується в рахунок погашення податкового боргу та суму, що спрямовується в рахунок погашення пені на зазначену суму податкового боргу.

З огляду на зазначене, враховуючи дійдення судом висновку про неправомірність дій відповідача щодо зміни визначеного позивачем самостійно призначення платежу у платіжних дорученнях № 48 від 05.10.2010 року, № 310 від 02.11.2010 року, № 636 від 10.12.2010 року, внаслідок яких податковою інспекцією було здійснено нарахування та погашення суми пені на сплачену суму податкового боргу у розмірі 2515,56 грн., суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача в частині зобовязання відповідача внести зміни до облікової картки з земельного податку шляхом відображення сплачених коштів в сумі 2515,56 грн. в рахунок сплати податкових зобовязань з земельного податку з врахуванням визначеного призначення платежу у платіжних дорученнях та зобовязання виключити з облікової картки суму нарахованої пені в сумі 380,84 грн., у звязку із зарахуванням сум сплачених позивачем коштів в загальній сумі 2515,56 грн. без врахування визначеного платником призначення платежу.

Враховуючи викладене та, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18 липня 2005 року, Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Харцизьку щодо зарахування сум сплачених поточних податкових зобовязань за платіжними дорученнями № 48 від 05.10.2010 року, № 310 від 02.11.2010 року, № 636 від 10.12.2010 року у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному доручені; зобовязання внести зміни до облікової картки Державного підприємства «Шахтарськантрацит» шляхом відображення погашення податкових зобовязань відповідно до призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях № 48 від 05.10.2010 року, № 310 від 02.11.2010 року, № 636 від 10.12.2010 року задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Харцизьку по зарахуванню сплачених Державним підприємством «Шахтарськантрацит» коштів щодо зарахування сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями № 48 від 05.10.2010 року, № 310 від 02.11.2010 року, № 636 від 10.12.2010 року в рахунок погашення наявної суми податкового боргу без врахування визначеного платником призначення платежу.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Харцизьку (ЄДРПОУ 23769921, адреса: 86709, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Октябрьська, 91) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства “Шахтарськантрацит” (ЄДРПОУ 32299510, адреса: 86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20) з земельного податку шляхом відображення сплачених коштів в сумі 2515,56 грн. в рахунок сплати податкових зобовязань з земельного податку з врахуванням визначеного призначення платежу у платіжних дорученнях та зобовязання виключити з облікової картки суму нарахованої пені в сумі 380,84 грн., у звязку із зарахуванням сум сплачених позивачем коштів в загальній сумі 2515,56 без врахування визначеного платником призначення платежу

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Шахтарськантрацит” (ЄДРПОУ 32299510, адреса: 86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20) судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 31 березня 2011 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 05 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.