Постанова № 14969819, 11.04.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 р. Справа № 2а/0270/1637/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.

за участю:

позивача : ОСОБА_1

представника відповідача : Конопелька В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Поліщуком В.М. при прийнятті постанови ВП №25306148 про відкриття виконавчого провадження від 24.03.11 р. щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-2258/10/0270, виданого 12.07.10 р. Вінницьким окружним адміністративним судом про стягнення з позивача штрафу в сумі 3607,00 грн., допущено ряд неточностей чим порушено норми Закону України «Про виконавче провадження» та права позивача, як учасника виконавчого провадження.

На цій підставі, позивач змушений був звернутись до суду з позовними вимогами щодо зупинення виконавчого провадження ВП №25306148, визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 05.04.2011 року провадження у справі відкрито.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, що викладені в заяві, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечував з приводу заявлених вимог. Суду зазначив, що допущенні помилки в постанові про відкриття виконавчого провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", може виправити начальник відділу, а відтак підстав для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2011 року - немає, в позові просив відмовити.

Перед початком судового розгляду судом з власної ініціатив поставлено на розгляд питання щодо заміни неналежного відповідача - державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Поліщука В.М. належним відповідачем - відділом державної виконавчої служби Іллінецького районного управляння юстиції, оскільки відповідно до ч.3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Позивач не заперечував з приводу заміни відповідача.

На підставі вищенаведеного, суд, в узгодження із положеннями ст. 52 КАС України, ухвалою від 11.04.2011 року допустив заміну первинного відповідача належним відповідачем - відділом державної виконавчої служби Іллінецького районного управляння юстиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В провадженні Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції перебуває виконавче провадження №25306148, що відкрито 24.03.11 р. з виконання виконавчого листа №2-а-2258/10/0270 від 10.03.11 р., виданого Вінницьким окружним адміністративним судом.

Відповідно до Закону України від 21.04.1999р. №606-XIV «Про виконавче провадження» (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законом №606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України від 24.03.1998 №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» (із змінами та доповненнями) примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Статтею 25 Закону №606 передбачений порядок прийняття виконавчого документа до виконання. Так, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ст. 25 Закону №606).

24 березня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Поліщуком В.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №2-а-2258/10/0270 виданого Вінницьким окружним адміністративним судом щодо примусового стягнення до державного бюджету України з боржника штрафної санкції в сумі 3607,00 грн. та надано строк боржнику для добровільного виконання до 30 березня 2011 року.

Як зазначає позивач, постанова про відкриття виконавчого провадження не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» в частині назви боржника та стягувача і дати видачі виконавчого листа.

В судовому засіданні оглядались матеріали виконавчого провадження по даній справі.

Визначаючись щодо позовних вимог суд, виходив з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.8 Закону №606 сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження №25306148 від 24 березня 2011 року, зазначений документ, серед іншого, має назву документу: виконавчий лист №2-а-2258/10/0270 виданий 12.07.2010 року; документ виданий: Вінницьким окружним адміністративним судом; про: стягнення з ОСОБА_1. штрафної санкції в сумі 3607,00 грн. на користь держави (АДРЕСА_1, ід.н НОМЕР_1); стягувач Держава МДПІ; шляхом сплатити зазначеної суми штрафної санкції на корить держави, надано строк для добровільної сплати до 30.03.11р.

Крім того, у постанові вказана дата набрання законної сили документом (28.10.2010) та дату подання документа про примусове виконання (22.03.2011) та порядок оскарження.

Ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, не встановлено інших вимог до постанови про відкриття виконавчого провадження. Постанова про відкриття виконавчого провадження виноситься державним виконавцем на підставі виконавчого документа, який має відповідати вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження». Перевірку відповідності виконавчого документа вимогам, встановленим Законом, здійснює державний виконавець.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження містить всі необхідні реквізити, за виключенням описки у назві боржника замість ОСОБА_1, державний виконавець вказав ОСОБА_1.; дата видачі виконавчого листа замість 10 березня 2011 року, державним виконавцем вказана 12 липня 2010 року.

Втім, на думку суду наведені порушення не призвели до порушення прав і охоронюваних інтересів позивача та не має наслідком визнання протиправним і скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Суд, оцінивши докази, зокрема постанову від 24.03.2011 року, вважає, що вказані помилки є граматичними, які в узгодженні із наведеними положеннями Закону, підлягають виправленню начальником відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції, або державним виконавцем Поліщуком В.М. з власної ініціативи чи за заявою позивача, як сторони виконавчого провадження шляхом винесення відповідної постанови.

Щодо позовних вимог в частині зупинення виконавчого провадження по постанові державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Поліщука В.М. від 24.03.11 р. ВП №25306148 про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листі Вінницького окружного адміністративного суду від 12.07.10 р. на суму 3607,00 грн., то суд приходить до висновку, що вони також є необгрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з адміністративного позову, в обґрунтування вказаної вимоги позивач зазначає, що подальше провадженням державним виконавцем виконавчих дій за даним виконавчим документом, порушує його права, як учасника виконавчого провадження.

Однак, виконавчі дії, зокрема зупинення виконавчого провадження, віднесені статтями 37-39 Законом України "Про виконавче провадження" до повноважень саме державних виконавців, які вчиняються ними у відповідності з вимогами цього Закону і не можуть бути встановлені судом. В порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені прийняті державним виконавцем рішення, вчинена дія або допущена бездіяльність за наслідками звернення з приводу виконання виконавчого провадження.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Твердження позивача, на які він посилається як підставу для зупинення виконавчого провадження та визнання протиправною, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження не знайшли свого підтвердження відповідними доказами в судовому засіданні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:Дмитришена Руслана Миколаївна