Рішення № 14954029, 04.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2011 р.

Справа № 5/17-323-2011

За позовом: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Приватного виробничого-комерційного підприємства „Укрпромекспорт”

про стягнення 49169,94 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники сторін:

від позивача: Учитель М.С. - довіреність №01-13/18 від 04.01.2011 року

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпромекспорт” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської неустойку за незвільнення нежитлового приміщення, загальною площею 101,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Маяковського, 5 у сумі 50 959,65 грн., поклавши на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2011 року було порушено провадження по справі №5/17-323-2011.

У судових засіданнях 16.02.2011р., 04.02.2011р. та 23.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, згідно до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

23.03.2011 року у судовому засіданні позивач заявив клопотання про заміну Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської міської ради та надав до суду відповідні документи підтверджуючі зміну позивача.

Ухвалою суду від 23.03.2011р. замінено позивача у справі № 5/17-323-2011 з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на його правонаступника Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Позивач надав до суду заяву про уточнення вих. №01-13/1956 від 29.03.2011 року (вх. №9430/2011 від 30.03.2011 року), в якій зазначає, що неустойка була розрахована не вірно та просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 49169,94 грн. нараховану за період з 27.04.2007 року по дату повернення приміщення 23.03.2010 року (згідно постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2007 року).

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «доставлено 08.02.2011 року», а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

29 червня 2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Приватним виробничо комерційним підприємством „Укрпромекспо” (Орендар) був укладений договір №19\1 оренди нежитлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 5, загальною площею 101,0 кв.м, з метою розміщення продовольчого складу. Термін дії договору - до 01.06.2005р.

Додатковим погодженням до Договору, підписаним сторонами 28.09.2005р., строк дії договору продовжено до 01.05.2006р., а Додатковим погодженням від 27.06.2006р. –до 27.12.2006р.

За умовами п.2.2. та п.2.4. Договору оренди, за орендоване приміщення Орендар зобов’язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 471,50 грн. без врахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. № 20-V «Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради, її виконавчих органів та витрат на їх утримання»Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради передано функції орендодавця нежилих приміщень, що перебували в управлінні районних адміністрацій Одеської міської ради були передані повноваження щодо здійснення функцій Орендодавця.

Пунктом 4.7. договору оренди у нової редакції встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов’язаний у 15 денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.

У зв’язку з невнесенням відповідачем орендної плати своєчасно та у повному обсязі, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпромекспорт” про розірвання договору оренди виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 101,0 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 5.

Рішенням господарського суду Одеської області у справі № 30/348-06-10943 від 27.11.2006р. позовні вимоги Представництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради було задоволено, розірвано Договір №19\1 оренди нежитлового приміщення від 29.06.2004р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Приватним виробничо-комерційним підприємством „УКРПРОМЕКСПО” та виселено Приватне виробничо-комерційне підприємство „УКРПРОМЕКСПО” із нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 101,0 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 5 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р. рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2006р. у справі № 30/348-06-10943 було скасовано, у позові Представництву по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради до приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпромекспорт” було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2007р. постанову Одеського апеляційного господарського суду скасовано, рішення господарського суду Одеської області у справі № 30/348-06-10943 від 27.11.2006р. залишено без змін.

16 травня 2007 р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 27 листопада 2006 р., на виконання постанови Вищого господарського суду України від 26 квітня 2007 р. господарським судом Одеської області видано відповідні накази.

Згідно акту державного виконавця від 23.03.2010 року при примусовому виконанні наказу по справі № 30/348-06-10943 нежиле приміщення було звільнено відповідачем та повернуто Представництву по управлінню комунальної власності Одеської міської ради.

Враховуючи, що з дати набрання постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2007 року у справі № 30/348-06-10943 законної сили відповідач –Приватне виробничо-комерційне підприємство „Укрпромекспорт” самовільно, без правових підстав, займав нежиле приміщення загальною площею 101,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, провулок Маяковського, 5 та не повернув вказане орендоване майно Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради після закінчення терміну дії договору в належний строк, позивач звернувся на адресу орендаря з претензією від 14.12.2010 року за № 01- 15/1261, в якій просив сплатити неустойку відповідно до ст.785 ЦК України за період з 27.12.2009 року по 23.03.2010 року у розмірі 50 959,65 грн. Однак вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В процесі розгляду справи позивачем було перераховано неустойку, розмір якої встановив 49169,94 грн. за період з 27.04.2007 року (згідно постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2007 року) по дату повернення приміщення 23.03.2010 року.

Зазначені обставини й зумовили звернення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до суду із відповідним.

Оцінивши надані докази у їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п.7 ст.180 ГК України строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст.188 ГК України у випадку розірвання договору рішенням суду, він вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

Щодо вимог про стягнення неустойки згідно до положень ст.785 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2006 року у справі № 30/348-06-10943, яке набрало законної сили, договір оренди № 19/1., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Приватним виробничо-комерційним підприємством „Укрпромекспо”, було розірвано у зв'язку з істотним порушенням відповідачем зобов’язань по сплаті орендної плати. Вказаним рішенням було також виселено відповідача із нежитлового приміщення загальною площею 110,0 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Маяковського, 5.

Як вже було зазначено, відповідно до ст.188 ГК України у випадку розірвання договору рішенням суду, він вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням. Зазначене рішення суду набрало чинності з дня винесення постанови Вищого господарського суду України, тобто 26.04.2007р.

У відповідності зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Приймаючи до уваги, що рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2006 року у справі № 30/348-06-10943 в частині виселення Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпромекспорт” було виконано 23.03.2010 року, суд вважає позовні вимоги про стягнення з останнього неустойки в сумі 49 169,974 грн. за період з 26.04.2007року по 23.03.2010 року, згідно зробленого позивачем розрахунку від 30.03.201р., який перевірено судом, такими, що відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпромекспорт”(67500, Одеська область, смт. Комінтернівське, вул.. Піонерська, буд. 1-а ) на користь Департамента комунальної власності Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) –49 169 /сорок дев’ять тисяч сто шістдесят дев’ять / грн. 94 коп. неустойки, 491 /чотириста дев’яносто одна/ грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 08.04.2011р.

Суддя Погребна К.Ф.