Рішення № 14953800, 12.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.11                                                                                           Справа№ 5015/883/11

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства «Материк-М», с.Чорномин Піщанського району Вінницької області

до відповідача: приватного підприємства «ЯВА ЗЕТ», м.Львів

про стягнення 170575,37 грн.

                                                                                          Суддя Т.Костів

                                                                                          при секретарі О.Щигельській

Представники сторін не з"явились

Суть спору: позов заявлено відкритим акціонерним товариством «Материк-М», с.Чорномин Піщанського району Вінницької області до відповідача: приватного підприємства «ЯВА ЗЕТ», м.Львів про стягнення 170575,37 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2011 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.03.2011 року. Ухвалою від 15.03.2011р. розгляд справи відкладено на 12.04.2011р.

Позивач явки представника в судовому засіданні не забезпечив, направив телеграму з клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 17.02.2011 р. та 15.03.11р. не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, а направлена йому кореспонденція повернута органом зв”язку з поміткою „за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого представника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними його процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

18 листопада 2010 року між ВАТ «Материк-М» (покупець) та ПП «ЯВА ЗЕТ»(продавець) укладено договір купівлі-продажу №1811/10, згідно умов якого відповідач зобов'язався продати позивачу товар - металоконструкції рельс б/у Р-65, вид 510, на загальну суму 340000грн.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що термін поставки товару складає 5 банківських днів з моменту отримання передоплати. Пункт 4.3. договору передбачає розмір попередньої оплати -30 % від ціни договору .

Для здійснення передоплати, відповідач надав позивачу рахунок-фактуру №СФ-1811/10-1 від 18.11.2010р. на суму 100000 грн., який оплачений останнім 23.11.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 17 від 23.11.2010р. та листом вих. № 1123-01 від 23.11.2010р.

Таким чином, позивач виконав умови договору щодо попередньої оплати і зобов'язання відповідача по поставці товару виникли 30 листопада 2010р. - 5 банківських днів з моменту здійснення передоплати.

Однак, станом на день розгляду справи відповідач товар так і не поставив, претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі п.5.2.5. договору, 70000,00грн. пені та, згідно ст.625 ЦК України, 575,34грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк. Згідно ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 693 ЦК передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Згідно статті 536 цього Кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти.

Згідно до ч.2 ст. 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, з наведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що позов в частині стягнення боргу в сумі 100000,00грн. та 575,34грн. 3% річних обгрунтований та підлягає до завдоволення.

Що стосується вимог про стягнення 70000,00грн. пені, суд зазначає наступне:

пунктом 5.2.5 договору купівлі-продажу №1811/10 від 18.11.2010р. передбачено, що у разі порушення строків поставки товару продавець сплачує пеню у розмірі 1% в день від суми проплаченого, але не поставленого товару.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, здійснивши перерозрахунок пені в межах подвійної облікової ставки Національного банку України, суд приходить до висновку, що до стягнення підлягає 2972,60грн.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України, пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стаття 48 ГПК України вказує, що витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. У названому законі вказується, що оплата адвокатові проводиться на підставі договору між юридичною особою і адвокатом (ст.12). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

В силу майнових відносин між адвокатом і клієнтом, при їх встановленні і виконанні повинні застосовуватись норми цивільного законодавства. Цивільний кодекс надає свободу сторонам у визначенні умов договору. Сума в договорі визначається за згодою сторін.

Таким чином укладення договору і оплата адвокату проводяться тільки за волею клієнта, а не в силу припису закону чи суду, і суми оплати адвокату повинні стягуватись з винної сторони не залежно від необхідності та обов’язковості участі адвоката при розгляді справи.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов’язання позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвоката. Таким чином, укладення з адвокатом договору про надання юридичних послуг було зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за укладеним договором.

З аналізу договору № 02/11 про надання правової допомоги від 03.02.2011 року випливає, що надання цих послуг, та їх об’єм безпосередньо пов’язані із даною справою та її розглядом в господарському суді. Послуги адвоката оплачені в повному обсязі в розмірі 5000,00 грн. позивачем відповідно до платіжного доручення № 112 від 07.02.2011 року.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84, 116,117 ГПК України, суд,-

                                                            В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства "Ява ЗЕТ" (м.Львів, вул. В.Великого,4/328, код ЄДРПОУ 35942831) на користь ВАТ "Материк-М" (м.Вінниця, вул.Соборна,42, код ЄДРПОУ 00902487) 100000,00грн. боргу, 2972,60грн. пені, 575,34грн. 3% річних, 1005,75грн. держмита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

4.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Суддя Т.Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 15.04.2011 року.