Рішення № 14952946, 14.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/5314.04.11 за позовомКримського республіканського підприємства "Протизсувне управління", м. Ялта

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Пілгрім", м. Київ

про розірвання договору № 35/06 від 15.06.2006 та стягнення 24 309,09 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

Представники: від позивача:Ковтун Н.В., за дов. № 933 від 05.04.2011 від відповідача:Марченко М.І. за довіреністю б/н від 04.02.2011 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Пілгрім"про стягнення24 309,09 грн. та розірвання договору № 35/06 від 15.06.2006 року.

Ухвалою господарського суду Автономної республіки Крим від 06.01.2011 було порушено провадження по справі № 5002-28/71-2011 та призначено розгляд справи на 24.01.2011.

Ухвалою господарського суду Автономної республіки Крим від 07.02.2011 матеріали справи № 5002-28/71-2011 направлено до Господарського суду м. Києва за підсудністю.

14.02.2011 згідно автоматизованої системи документообігу матеріали справи № 5002-28/71-2011 були передані на розгляд судді Копитовій О.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011 справу прийнято до свого провадження суддею Копитовою О.С. та призначено її розгляд на 03.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 розгляд справи було відкладено на 24.03.2011 у зв’язку з заявленим представником відповідача клопотанням про відкладення розгляду справи.

В зв’язку з хворобою судді Копитової О.С. призначене на 24.03.2011 року судове засідання не відбулось та ухвалою суду від 31.03.2011 року було призначено на 14.04.2011 року.

Обґрунтовуючи свою заяву позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань по укладеному між ними договору № 35/06 від 15.05.2006 року щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 24309,09 грн. Позивач зазначає, що звертався до відповідача з претензіями та вимогами щодо погашення заборгованості, однак відповідач на листи не відповів заборгованості в повному обсязі не погасив, в зв’язку з чим позивач направив йому повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідач проти позовних вимог заперечив. В поданому письмовому відзиві відповідач посилається на односторонню зміну позивачем порядку розрахунків плати за експлуатацію майна, який не відповідає умовам договору. Відповідач стверджує, що згідно його даних відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем в зв’язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління», яке, згідно Статуту, відповідно до Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №540 від 23.11.2005р. є правонаступником Державного підприємства «Кримське республіканське протизсувне управління», являється комерційним підприємством, входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, і знаходиться у сфері управління Міністерства будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим, яке є його «Органом управління».

Відповідно до ст.73 Господарського кодексу України майно державних підприємств є державною власністю і належить такому підприємству на праві повного господарського відання.

У відповідності до Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997 «Про заходи по інженерному захисту берегів Чорного та Азовського морів і територій, що підпадають під вплив дій негативних природних процесів»та діючого господарського законодавства позивачем (управлінням) 15.06.2006 було укладено з відповідачем (користувачем) договір №35/06 (надалі - договір) експлуатації берегоукріплювальних споруд пансіонату «Кастрополь», ділянка на захід старого причалу портопункту протяжністю 156 м, ділянки на схід старого причалу портопункту протяжністю 114 м, та ділянки між бунами №2 (уздовж Ѕ вкл) і №3 (не вкл.) у складі: берми, набережної, підпірної стіни, буни - причалу №1, буни №2 (1/2 вкл.), протяжністю 54,5 м., загальною протяжністю 324,5 м строком на 49 років (п.1.1, 8.1 договору).

Також, 15.06.2006 на підставі п.1.3 договору сторонами було укладено Договір №35/06-Н на надання послуг технічного нагляду за станом майна, переданого в експлуатацію Відповідачу та Договір №35/06-В на надання послуг по підводному обстеженню берегоукріплювальних споруд.

Згідно п.3.1 договору відповідач, відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997 року, перераховує позивачу плату за експлуатацію переданого в користування майна в розмірі коштів на поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд, що знаходяться на балансі позивача, виходячи з норм амортизаційних відрахувань, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», у відсотках від балансової вартості 1 групи основних фондів на початок звітного періоду в розрахунку 2% на календарний квартал (8% на рік).

За перший рік дії договору (2006 р.) кошти, що передаються, становлять 23 267,27 грн. без обліку ПДВ відповідно до додатку 4 до цього договору; у наступні роки експлуатації майна відповідач здійснює перерахування коштів на підставі розрахунків на черговий календарний рік, що надаються позивачем, і є невід'ємною частиною договору (п.3.2, 3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 договору, перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача відповідач здійснює згідно виставлених рахунків позивача щоквартально, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним кварталом. Відповідач отримує рахунок в планово-виробничому відділі позивача самостійно. Перерахування коштів відповідачем здійснюються в грошовій формі.

Сума коштів за розрахунком позивача на 2009 рік підлягає сплаті відповідачем щоквартально з урахуванням ПДВ у розмірі 32 564,55 грн. в квартал.

На адресу відповідача позивачем були відправлені відповідні рахунки за І-й, ІІ-й та ІІІ-й квартали 2009 року, а саме:

- №35/06 від 27.03.2009 на суму 32 564,54 грн. з урахуванням ПДВ;

- №35/06 від 12.06.2009 на суму 32 564,54 грн. з урахуванням ПДВ;

- №35/06 від 24.07.2009 на суму 32 564,54 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивачем разом з рахунками направлялись відповідачеві листи (копії містяться в матеріалах справи) з проханням сплатити рахунки відповідно до умов договору, також позивач попереджував відповідача про наслідки неоплати рахунків у встановлені строки, зокрема про можливість розривання договору в односторонньому порядку.

Однак, відповідачем, згідно матеріалів справи отримані від позивача рахунки в повному обсязі не оплачені.

Крім того, згідно матеріалів справи відповідач постійно прострочував строки оплати. Позивачем направлялась відповідачу претензія №854 від 25.02.2009 про погашення заборгованості за 2008 рік (отримання якої відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем виставлених позивачем рахунків в повному обсязі станом на день розгляду справи.

Згідно даних позивача заборгованість відповідача перед ним за І-й, ІІ-й та ІІІ-й квартали 2009 року складає 24 309,09 грн.

22.09.2009 року позивач направив відповідачеві листа, в якому з посиланням п. п. 3.4, 8.4 договору повідомляв останнього про розірвання договору №35/06 в односторонньому порядку. Зазначене повідомлення було отримано відповідачем 02.10.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем позивачеві відповіді на повідомлення про розірвання договору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

При укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи відповідач зобов’язався згідно умов договору здійснювати оплати не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, згідно виставлених позивачем рахунків, однак в повному обсязі не розрахувався.

Доводи відповідача про необґрунтоване збільшення позивачем суми орендної плати не приймаються судом, оскільки, як встановлено умовами договору (п. 3.2) у наступні роки експлуатації майна відповідач здійснює перерахування коштів на підставі розрахунків на черговий календарний рік, що надаються позивачем, і є невід'ємною частиною договору.

Тобто, умовами договору сторони не визначили будь-яких конкретних сум, що підлягають оплаті відповідачем протягом всього терміну дії договору, а погодили можливість здійснення позивачем такого розрахунку на кожний календарний рік окремо.

Позивач направляв відповідачеві відповідний розрахунок (копія в матеріалах справи).

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач отримавши від позивача розрахунок якимось чином заперечував щодо визначеної в ньому суми або методики проведених розрахунків. Також, не містять матеріали справи доказів, що відповідач отримуючи від позивача рахунки на оплату за визначений період виказував будь-які заперечення щодо визначених в них сум. Відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались орендні платежі з визначенням в платіжних документах –часткова оплата по рахунках.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 24 309,09 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про розірвання договору №35/06 від 15.06.2006 з підстав порушення відповідачем його умов із посиланням на ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи в п. 8.4 договору сторони погодили, що в разі невиконання відповідачем будь-якого підпункту пункту 1.3 розділу 1 договору або не перерахування користувачем коштів, в розмірі та на умовах, що передбачені розділом 3 договору, позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір. В цьому випадку позивач за три тижня письмово повідомляє відповідача про намір розірвати договір. Після спливу вказаного строку договір вважається розірваним.

Судом встановлено, що позивач скористався зазначеним правом, передбаченим п. 8.4 договору та 29.09.2009 року направив відповідачеві листа № 2644, в якому повідомив про односторонню відмову від договору та про його розірвання після спливу трьох тижнів з дати отримання відповідачем повідомлення.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідач отримав зазначене повідомлення позивача 02.10.2009 року.

За таких обставин, станом на день звернення позивача до господарського суду з позовом (29.12.2010 року) договір № 35/06 від 15.06.2006 року вже є розірваним згідно умов договору та не підлягає розірванню в судовому порядку.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Пілгрім" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд.№28, кв.№312; код 33000589) на користь Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, буд.81;код 03348324) 24 309,09 грн. (двадцять чотири тисячі триста дев’ять гривень дев’ять копійок) заборгованості, 243,09 грн. (двісті сорок три гривні дев’ять копійок) та 85,00 грн. (вісімдесят п’ять) державного мита, 118 грн. (сто вісімнадцять) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

СуддяО.С. Копитова