Рішення № 14952920, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/24304.04.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства "ЖЕО -112"

про стягнення заборгованості у розмірі 2 020 895,75 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Омельченко А.А.- довіреність № 133 від 31.03.2011; Залерцов М.О.- довіреінсть №137 від 31.03.2011;

від відповідача: Приходько Ю.О.- довіреність №13 від 12.01.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства "ЖЕО -112"про стягнення заборгованості у розмірі 2 020 895,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08111/2-01 від 02.01.2008 не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгувавши 1815 738,53 грн. за період з 01.02.2009 по 01.12.2009.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1815 738,53 грн. - боргу, 61673, 42 грн. –індексу інфляції, 16 810,00 грн. - 3% річних, 126 673,80 грн. - пені, 20 208,96 грн. –державного мита, 236,00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 14.05.2010 було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 року зупинено провадження у справі № 7/243 до вирішення іншої пов’язаної з нею справи № 2а-57/09.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.09.2010. Справу направлено для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду м. Києва розгляд справи доручено здійснювати судді Якименко М.М. Ухвалою від 18.02.2011 розгляд справи призначено на 17.03.2011.

17.03.2011 представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі розгляд справи було відкладено на 04.04.2011.

04.04.2011 представники позивача підтримали позовні вимоги та надали суду розгорнутий розрахунок позовних вимог, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач суму основного боргу визнав частково у розмірі 122743, 50 грн., у відзиві на позовну заяву зазначив, що Договір №08111/2-01 від 02.01.2008 не регулює відносин щодо постачання води для приготування гарячої.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08111/2-01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1, зазначений Договір укладається у відповідності із Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”.

За даним Договором постачальник зобов’язувався надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов’язувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 26.04.2002 року за № 403/6691 (далі-Правил), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

В силу положень п. 1.3 Договору, обсяг води, що підлягає постачанню, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку, який узгоджується з постачальником і є невід’ємною частиною договору.

Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії Договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що находить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників (п.2.1.4 Договору та п.п. 21.1, 21.2 Правил).

Пунктом 2.1.1 Договору, сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об’єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно до п. 2.1.2 Договору зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об’ємом водопостачання (30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячні платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водо- лічильника за відповідний період можуть бути прийнятті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 2.2.2 та п. 2.2.3 Договору відповідач здійснює оплату отриманих вищезгаданих послуг щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжного документу до установи банку, а у разі неотримання від позивача поточного щомісячного платіжного документу відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи із фактичної кількості спожитих послуг та діючого тарифу (відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення).

В позовній заяві позивач посилається на те, що свої зобов’язання по Договору виконав в повному обсязі за період з 01.02.2009 по 01.12.2009 надавши відповідачу послуг на суму 1945 866,40 грн., однак, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за вказаний період виникла заборгованість у розмірі 1815 738,53 грн.

Однак, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, оскільки згідно п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р., розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Згідно з наявними доказами на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.

Таким чином, у позові щодо стягнення боргу по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих з 01.02.2009 по 01.12.2009 у розмірі 361229, 99 грн., слід відмовити.

Наданими суду актами зняття показань з приладів обліку, розшифровками рахунків із зазначенням тарифу, обсягу та вартості послуг та платіжними вимогами-дорученнями підтверджується постачання відповідачу питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення в період з 01.02.2009 по 01.12.2009 на суму 1580 551,55 грн. та сплата відповідачем 97 506,76 грн., у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1454 508,54 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В відзиві на позовну заяву, відповідач вказує на наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 122743, 50 грн., однак на підтвердження вказаного суду доказів не надав.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Вимоги про стягнення індексу інфляції та 3% річних за час прострочення підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру простроченої суми.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 60826, 88 грн. –індексу інфляції та 15 955,36 грн. 3% річних.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 4.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 126 673,80 грн.

Нарахована позивачем пеня підлягає частковому задоволенню згідно розрахунку суду у розмірі 123 819,24 грн., з урахуванням фактичного розміру простроченої суми.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "ЖЕО-112"(03150, м. Київ, вул. Горького, 170/172, код ЄДРПОУ 35509645) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) – 1454 508 (один мільйон чотириста п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот вісім) грн. 54 коп. - основного боргу, 60826 (шістдесят тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 88 коп. – індексу інфляції, 15 955 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 36 коп. - 3% річних, 123 819 (сто двадцять три тисячі вісімсот дев’ятнадцять) грн. 24 коп. - пені, 16 551 (шістнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят одну) грн. 10 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко