Постанова № 14951560, 13.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 квітня 2011 р. № 26/97/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на ухвалу від 24.11.2010 р. Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 26/97/10 господарського суду Запорізької області

за заявоюзакритого акціонерного товариства "Корпорація Сталь", м. Дніпропетровськ

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Нафтопром", м. Запоріжжя

провизнання банкрутом

ліквідаторарбітражний керуючий Олешко О.Л.

голова комітету кредиторіввідкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2010 року порушено провадження у справі № 26/97/10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Нафтопром" (далі –Боржник, Товариство) за заявою закритого акціонерного товариства "Корпорація Сталь" (далі –Кредитор, Корпорація) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Постановою від 24.06.2010 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Олешка О. Л.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.09.2010 року (суддя - Юлдашев О.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ухвалено ліквідувати Товариство, а провадження у справі припинено.

Не погодившись з цією ухвалою, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі –Інспекція, ДПІ) звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.09.2010 року скасувати.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010 року (головуючий суддя –Запорощенко М.Д., судді: Дучал Н.М., Калантай М.В.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.09.2010 року припинено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом суду апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010 року скасувати та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 52 Закону про банкрутство, ст. 78 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, припиняючи апеляційне провадження за скаргою ДПІ судом апеляційної інстанції встановлено, що Інспекція не зверталася із грошовими вимогами до Боржника в даній справі, а тому не набула статусу кредитора відповідно до вимог Закону про банкрутство, а отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції не стосується її прав та обов’язків.

Заперечуючи ці висновки суду апеляційної інстанції, заявник касаційної скарги зазначає те, що він намагався провести перевірку Боржника, проте останнім не було надано документів, що пов’язані з господарською діяльністю, що унеможливлює здійснення фахівцями Інспекції перевірки платника податків. Крім цього, Інспекція послалася на те, що Боржником оскаржувалось в адміністративному суді податкове повідомлення-рішення щодо визначення йому боргу по податках, зборах та обов'язкових платежах. Також, на думку скаржника, податковий орган є кредитором Боржника незалежно від наявності чи відсутності підтверджених вимог щодо сплати податків і зборів (обов’язкових) платежів, в силу норм закону.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із мотивами, викладеними в касаційній скарзі, оскільки Інспекцією невірно тлумачаться норми Закону про банкрутство, а заперечення в касаційній скарзі викладені без врахування всіх встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що провадження в даній справі здійснювалось за загальною процедурою відповідно до норм Закону про банкрутство.

Так, як встановив суд апеляційної інстанції, 08.04.2010 року в газеті "Голос України" № 62 (4812) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства, а 17.07.2010 року (№ 131) –оголошення про визнання Боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури (т. 1 а.с. 116-117, т. 2 118-119). Тобто, двічі в офіційних друкованих органах здійснювалась публікація оголошення щодо провадження у справі про банкрутство Товариства, тоді, як вказав суд апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази звернення Інспекції у встановлений законодавством термін (ст. 14 Закону про банкрутство) з вимогами до Товариства.

Інспекція ж в касаційній скарзі жодним чином не посилається на наявність у Товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги. Навпаки, на що звернув суд апеляційної інстанції, згідно листа Інспекції від 20.05.2010 року № 7456/10-24 (т. 2 а.с. 134), листа ДПІ № 14807/10/29-117 від 18.08.2010 року (т. 2 а.с. 154), а також складеної нею довідки від 13.05.2010р. № 1057/23/24913567 “Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “НВО “Нафтопром” (т. 2 а.с. 151-153) заборгованість Боржника перед податковим органом зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) станом на відповідні дати відсутня, а за результатами здійснення перевірки порушень не встановлено.

Виходячи з викладеного та враховуючи положення ст. 210 Господарського кодексу України щодо вимог про набуття статусу кредитора неплатоспроможного боржника, встановлений ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону про банкрутство порядок набуття особою статусу, зокрема, кредитора –сторони провадження у справі про банкрутство, а також викладений судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові правовий аналіз норм ст.ст. 91, 106 ГПК України щодо права на апеляційне оскарження, суд касаційної інстанції підтримує правомірний, обґрунтований та такий, що відповідає нормам закону висновок суду апеляційної інстанції про те, що Інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не звернулась в установлений термін з вимогами до боржника та не підтвердила наявність кредиторських вимог до нього, а тому ДПІ не має статусу сторони або учасника провадження у справі про банкрутство Товариства, а оскаржувана Інспекцією в апеляційному порядку ухвала місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора Боржника та припинення провадження у справі, не стосується її прав та обов'язків. У зв'язку з цим правомірним є висновок апеляційного суду про припинення апеляційного провадження за скаргою Інспекції на ухвалу місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора Боржника.

У зв'язку з викладеним, а також виходячи з положень ст. 210 Господарського кодексу України та норм ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону про банкрутство, доводи Інспекції про необов’язковість підтвердженості та наявності кредиторських вимог до Боржника для звернення податкового органу із апеляційною скаргою у даній справі не ґрунтуються на нормі закону.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому оскаржувана ухвала цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 210 Господарського кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010 р. у справі № 26/97/10 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко                                        

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 18.04.2011 року.