Вирок № 14945658, 18.04.2011, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-77\11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. при секретарі Скрипка О.О. з участю прокурора Мокренко Ю.М., адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. В.Сироватка Сумського району, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, мешкаючого: АДРЕСА_1 судимого: 23.03.2007 року Сумським районним судом Сумської області за ст. 187 ч.3, 69 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений умовно-достроково 14.07.2010 року за постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.07.2010 року, не відбутий строк покарання 1 рік 9 днів;

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. В.Сироватка Сумського району, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, мешкаю чого: АДРЕСА_2 зареєстрованого АДРЕСА_3 а, судимого: 13.06.2005 року Сумським районним судом Сумської області за ст. 186 ч, 69 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений умовно-достроково за постановою Шосткинського районного суду Сумської області від 11.01.2007 року, не відбутий термін покарання 22 днів; 06.06.2008 року Сумським районним судом Сумської області за ст. 395 КК України до 4 місяців арешту;

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України;

ВСТАНОВИВ :

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин за наступних обставин обставин.

19.11.2010 року, близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись біля магазину “Літо”, розташованого на вул.8 Березня в с. В.Сироватка Сумського району, достеменно знаючи, що у їх знайомого ОСОБА_2, який здійснював покупку продуктів в вищевказаному магазині, маються при собі гроші та продукти харчування, запропонував ОСОБА_3 заволодіти цінним майном ОСОБА_2, яке у того мається, на що ОСОБА_3 дав свою згоду, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_3 попередньо змовилися між собою на скоєння злочину.

Відразу після цього, реалізуючи задумане, діючи з єдиним умислом, направленим на заволодіння майном ОСОБА_2, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили напад на ОСОБА_2, поєднаний насильством, що є небезпечним для життя та здоровя до останнього. Так, вони наздогнали ОСОБА_2, який в той час йшов від магазину “Літо” в напрямку свого домоволодіння і коли той перебував на дорозі біля кладовища, ОСОБА_4, знаходячись за спиною у потерпілого, кулаком руки наніс ОСОБА_2 один удар по потилиці та ногою удар під праве коліно, від чого потерпілий ОСОБА_2 впав на землю., після чого ОСОБА_4 наніс ще два удари носком ноги в область тулубу потерпілого ОСОБА_2, спричинивши йому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №2000 від 22.12.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Подавивши таким чином волю потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрито заволоділи належним йому майном, а саме, ОСОБА_3 рукою заліз до кишені куртки ОСОБА_2, де в паспорті останнього знайшов та забрав гроші в сумі близько 400 грн., а ОСОБА_4 заволодів пакетом з продуктами харчування, належний ОСОБА_2, який останній впустив на землю під час скоєння на нього нападу, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 2595 від 30.11.2010 року 1 грн., в якому знаходилися наступні продукти харчування:

- цукор у кількості 5 кг, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №2595 від 30.11.2010 року 42 грн 50 коп;

- пляшка вина “Кагор” ємністю 0,7 л, заявленою вартістю 20 грн.;

- пляшка пива безалкогольного ємністю 0,5 л, заявленою вартістю 5 грн.;

- цукерки шоколадні в асортименті у кількості 0,3 кг, заявленою вартістю 15 грн.;

- печиво “трубочки з кремом” у кількості 1 кг, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №2652 від 03.12.2010 року 25 грн.

Внаслідок злочинних дій з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 було завдано збитків на загальну суму 558 грн. 50 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України не визнав повністю та суду пояснив, що 19.11.2010 року ввечері він зустрів ОСОБА_4, і той запропонував йому вжити з ним вина біля магазину “Літо”, який розташований в їх селі на вулиці 8 Березня. На цю пропозицію він погодився. Через незначний час після того, як вони прийшли до магазину “Літо”, де вдвох випили пляшку вина, в цей час до магазину підїхала маршрутка, яка їхала з Сум, з якої вийшов мешканець їхнього села ОСОБА_2. Він помітив, що ОСОБА_2 знаходиться в стані алкогольного спяніння. ОСОБА_2 направився в сторону магазину, підійшовши до нього з ОСОБА_4, привітався, вони поспілкувалися, разом вжили вина. Після чого ОСОБА_2 пішов до магазину, скупився, вийшовши з магазину, попрощався з ними та пішов до себе додому. Оскільки з ОСОБА_4 вони були п*яні то незрозуміло чому пішли слідом за ним, коли в районі кладовища вони догнали його, то ОСОБА_4 ударив його ззаду кулаком в плече, від чого ОСОБА_2 упав на землю. В той час як останній лежав на землі він заліз йому рукою до кишені, звідки дістав паспорт у якому знаходилися гроші, які забрав собі, а паспорт уже без грошей поклав назад йому в кишеню. В цей час ОСОБА_4 забрав пакет з продуктами, що належав ОСОБА_2, і залишивши його лежачого на землі, пішли через кладовище додому до ОСОБА_4, по дорозі він перерахував гроші, яких виявилося 123 грн., а тому половину він віддав ОСОБА_4. Продукти харчування, які вони відібрали у ОСОБА_2, вони використали на свої потреби. У вчиненому він розкаюється. На досудовому слідстві він давав інші свідчення, оскільки, з боку слідчої та оперуповноваженого карного розшуку до нього застосовувалися недозволені методи слідства.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України визнав частково та суду пояснив, що 19.11.2010 року ввечері неподалік свого двору він зустрів свого сусіда ОСОБА_3 та запропонував тому піти разом з ним до магазину “Літо” та вжити спиртне, на що ОСОБА_3 погодився. Прийшовши до магазину, вони купили пляшку вина, яке почали розпивати неподалік. Через незначний проміжок часу біля магазину зупинилася маршрутка, з якої вийшов мешканець села ОСОБА_2, якого він добре знає, колись працював з ним в лісгоспі. Видно було, що ОСОБА_2 був випивши, він направився в сторону магазину, підійшовши до них, привітався, вони поспілкувалися, разом вжили вина. Потім ОСОБА_2 пішов до магазину скуплятися, пояснивши, що йому потрібно додому. Останній вийшов з магазину з великим чорним пакетом, в якому, напевно, були продукти харчування. Ні про що не домовляючись з ОСОБА_3, без ніякої мети вони пішли слідом за ОСОБА_2 і наздогнали його біля кладовища, щоб налякати останнього він штовхнув його в плече, від чого той упав на землю, а ОСОБА_3 в цей час витягнув у нього з кишені паспорт, з якого забрав гроші, а він забрав пакет з продуктами харчування, що був при ОСОБА_2, і вдвох з ОСОБА_3 вони направилися на сусідню вулицю, де ОСОБА_3 перерахував гроші, їх було 123 грн., після цього вони пішли до магазину, де ще купували і вживали спиртне, поділили гроші, що залишилися. Він визнає свою вину у відкритому заволодінні майном ОСОБА_2, тобто за ст. 186 КК України, але у нанесенні йому тілесних ушкоджень він своєї вини не визнає, він вважає, що той отримав тілесні ушкодження від падіння при виході з маршрутного таксі.

Не зважаючи на фактично часткове визнання вини підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх вина у вчиненні інкримінованого їм злочині, доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 19.11.2010 року в кінці робочого дня отримав заробітну плату у розмірі 2029 грн., з яких 1500 грн. залишив вдома, а решту оставив при собі, поклавши їх в паспорт. Після цього він разом зі своїми товаришами та сином зайшли до чайної, що розташована в с. В.Сироватка Сумського району, де посиділи, поспілкувалися, вжили спиртне. Після цього він сів на автобус сполученням “Суми-Краснопілля”, на якому доїхав до магазину “Літо”, який розташований на вул. 8 Березня с. В.Сироватка. Коли вийшов з автобусу, побачив, що біля магазину сидять мешканці їхнього села ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відносини з хлопцями були нормальні, раніше ніколи з ними не сварилися. Побачивши хлопців, він привітався з ними, разом випили пляшку вина. Після цього він зайшов до магазину, зробив покупки продуктів харчування і направився додому, коли дійшов до кладовища то відчув сильний удар в потилицю, від чого упав на землю, відчуваючи нові удари по голові та по ребрах, хто його бив він не впізнав, а коли піднявся то нікого біля нього уже не було. З кишені зникли гроші і пакет з продуктами, які він придбав у магазині, діставшись до дому він повідомив по телефону про те що сталося до міліції, після нападу у нього боліла голова та ребра, через день він пройшов обстеження в судмедекспертизі, потім лікувався в Сумській ЦРЛ. Він зазначає, що на момент нападу грошей у нього було у межах 400 грн. Тілесні ушкодження він отримав лише при нападі на нього підсудних, до зустрічі з ними тілесних ушкоджень у нього не було.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 19.11.2010 року вони з батьком зустрілися в “Чайній”, що розташована в с. В.Сироватка Сумського району, де вони спілкувалися та вживали спиртне. Батько сказав, що отримав заробітну платню, він бачив у нього гроші, які знаходилися у нього в паспорті Приблизно в 17:30 годин, батько сказав, що поїде додому, після чого він проводив його на зупинку, посадив на автобус сполученням Суми-Краснопілля, і батько поїхав додому. Того вечора він прохав у батька його мобільний телефон, щоб скористуватися ним та забув повернути його батькові, віддав лише наступного дня.

Коли проводжав батька на автобус, той був фізично в гарному стані, в нормальному настрої, не п*яний, хоча злегка випивши, ніяких тілесних ушкоджень у нього не було. В подальшому він довідався від батька, що на нього в той день в районі кладовища на вул. 8 Березня в с. В.Сироватка Сумського району напали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, побили та забрали продукти харчування, які він придбав в магазині “Літо” та гроші в сумі 450 грн. Будучи в гостях у батька 20.11.2010 року, він звернув увагу, що у останнього були садна на долоні. Також батько йому показував садно на коліні та гематоми в області ребер. В подальшому батько з приводу отриманих травм лікувався в ЦРБ. Після цих подій до нього підходив ОСОБА_3 та прохав вибачення за свою поведінку, зізнався, що він з ОСОБА_4 дійсно скоїли напад на його батька, забрали гроші та продукти харчування, також казав, що придбає та поверне продукти, які вони забрали у батька, та поверне батькові гроші в сумі 450 грн.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що на протязі ряду років вона співмешкає з ОСОБА_4 19 листопада 2010 року співмешканець ввечері пішов до магазину і близько 21 години повернувся додому разом з ОСОБА_3, обоє вони перебували в стані алкогольного сп*яніння, принесли з собою пакет чорного кольору, у якому була пляшка вина, печиво, цукор, безалкогольне пиво. Також ОСОБА_3 у її будинку дав її співмешканцю 35 грн., що це були за гроші і продукти харчування вона знала і вони їй цього не говорили. Про те що ці гроші і речі вони отримали в результаті нападу на ОСОБА_2 вона дізналася пізніше.

Крім того вина підсудних стверджується:

протоколом огляду місця події в с.В.Сироватка Сумського району на вул. 8 Березня, де ОСОБА_4 та ОСОБА_3 скоїли злочин по відношенню до ОСОБА_2 (а. с. 72-73);

протоколами очних ставок між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_2 підтримав свої свідчення в повному обсязі (а. с. 180-187);

протоколом відтворення обставин та обстановки події з потерпілим ОСОБА_7, в ході якого він вказав, де саме відносно нього було скоєно злочин (а. с. 87-89);

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_2., в ході якого ОСОБА_2 в повному обсязі продемонстрував механізм спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (а.с. 84-85);

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_4, в ході якого ОСОБА_4 показав місце, де саме вони з ОСОБА_3 скоїли злочин по відношенню до ОСОБА_2 та продемонстрував механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (а.с. 191-194);

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_3, в ході якого він повністю продемонстрував механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_4 (а.с. 120-123);

Висновком судово-медичної експертизи, згідно якого потерпілому ОСОБА_2 були нанесені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров*я і які могли утворитися в термін і при обставинах, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи (а. с. 42-43);

Висновком додаткової судово-медичної експертизи, згідно якої тілесні ушкодження ОСОБА_2 отримав при обставинах, продемонстрованих ним при відтворенні обставин та обстановки та обставин події. (а.с. 49);

Висновком додаткової судово-медичної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_2 міг отримати тілесні ушкодження від дій ОСОБА_4 при обставинах, продемонстрованих ОСОБА_3 при відтворенні обставин та обстановки та обставин події. ОСОБА_4 (а.с. 55);

висновком товарознавчої експертизи про вартість майна, належного ОСОБА_2, яким заволоділи підсудні (а.с. 22-25);

-(а.с. 31-33);

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудних в інкримінованому їм злочині доказана повністю.

Невизнання вини підсудними у розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_2 суд розцінює як обраний ними спосіб захисту з метою пом*якшити свою участь.

При цьому суд віддає перевагу поясненням підсудних, які вони давали на досудовому слідстві, які були послідовними, постійними і узгоджувалися з іншими матеріалами справи.

Так, ОСОБА_3 23.11.2010. написав явку з повинною, у якій зазначив, що після спілкування з ОСОБА_2, коли той пішов від магазину, ОСОБА_4 запропонував йому догнати ОСОБА_2 і відібрати у нього гроші, на що він дав згоду і вони здійснили напад на ОСОБА_2 під час якого ОСОБА_4 наносив удари йому, а потім відібрати у нього гроші і продукти харчування \а.с.18\

Будучи допитаним в якості підозрюваного 23.11.2010. слідчою ОСОБА_8 ОСОБА_3 пояснив, що після розпивання спиртного з ОСОБА_2, коли той пішов, ОСОБА_4 запропонував йому заробити грошей, при цьому він сказав, що ОСОБА_2 п*яний, а тому можна на нього напасти, побити і забрати у нього гроші, на що він погодився. Після цього вони наздогнали ОСОБА_2 в районі кладовища, де ОСОБА_4 наніс йому удар кулаком в область вуха від чого той упав, а вони заволоділи його грошима та речами. (а.с.110-112)

На очній ставці 24.11.2010. з ОСОБА_3 підозрюваний на той час ОСОБА_4 зазначив, що після того, як ОСОБА_2 пішов від магазину він вирішив заволодіти його грошима та іншим цінним майном, а тому запропонував це зробити разом з ОСОБА_3 і з цією метою вони догнали ОСОБА_2, якому він наніс удар, від якого він упав, а вони забрали у нього гроші та пакет з продуктами. (а.с.115-118)

При пред*явленні обвинувачення 04.12.2010. ОСОБА_3 підтвердив те, що з метою заволодіння грошима та іншими цінними речами ОСОБА_2 вони наздогнали його, ОСОБА_4 наніс удар в голову ОСОБА_2., а коли той упав ОСОБА_4 наніс йому ще два удари по тулубу, після чого вони заволоділи його грошима і речами. (а.с.136-138)

Суд не сприймає заяви підсудних про те, що такі пояснення вони давали внаслідок застосування до них недозволених методів слідства з боку слідчої ОСОБА_10 та о\у Задорожного, оскільки в результаті перевірки прокуратурою Сумського району заяв підсудних таких обставин не було встановлено, а тому в порушенні кримінальної справи за цим фактом було відмовлено.

Дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 187 ч. 2 КК України, так як вони, за попередньою змовою групою осіб, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, яке є небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, а ОСОБА_3 , ще й будучи особою, яка раніше вчинила розбій.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, дані про особи підсудних, характеристики на них.

Те, що підсудний ОСОБА_3 частково відшкодував шкоду, суд відносить до помякшуючого його покарання обставини.

А те, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин в стані алкогольного спяніння та мають рецидив злочину, суд відносить до обтяжуючих їх покарання обставин.

За наявності таких даних про особу підсудних, враховуючи думку потерпілого, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Оскільки ОСОБА_3 раніше був засуджений за вироком Сумського районного суду від 23.03.2007. на строк 4 роки 6 місяців позбавлення волі і звільнений 14.07.2010 року умовно-достроково на 1 рік 9 місяців і в період не відбутого строку вчинив новий умисний злочин то до покарання за новий злочин необхідно частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком відповідно до ст. 71 КК України.

По справі потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 450 грн., оскільки, він вважав, що на таку суму підсудні заподіяли йому збитки, але в судовому засіданні він прийшов до висновку про заподіяння йому збитків на суму 400 грн., а тому суд вважає, що відповідно до ст. 1166 ЦК України з підсудних необхідно в солідарному порядку стягнути 400 грн. у відшкодування заподіяної шкоди.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних, речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України і призначити покарання:

ОСОБА_4 за ст. 187 ч. 2 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, крім житла.

ОСОБА_3 за ст. 187 ч. 2 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, крім житла.

На підставі ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Сумського районного суду від 23.03.2007. у вигляді 3 (трьох) місяців позбавлення волі і остаточно до відбування призначити 7 (сім) років 3 (три) місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 залишити ту ж тримання під вартою, рахуючи строк з 24 листопада 2010 року, тобто з дня фактичного затримання.

А міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту з зали суду, рахуючи строк відбування покарання по даному вироку з 15 квітня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 400 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз по 154 грн. 80 коп. з кожного із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 р\рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а для засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в той же строк з дня вручення їм копії вироку.

СуддяБ.М. Клочко