Постанова № 14930818, 04.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2011 року                     № 2а-1436/11/2670

17:17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Солес»

доКиївської регіональної митниці

проскасування податкових повідомлень № 194 від 09.11.2010 та №195 від 09.11.2010 Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської регіональної митниці Державної митної служби України про визнання незаконними і скасування податкових повідомлень № 194 від 09.11.2010р і № 195 від 09.11.2010 в частині зобов'язань по сплаті мита в сумі 138048,99 грн., в тому числі 92032,66 грн. за основним платежем і 46016, 33 грн. за штрафними санкціями, а також по сплаті ПДВ в сумі 63256,04 грн., в тому числі 42170,69 грн. за основним платежем і 21085,35 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач при здійсненні господарської діяльності декларує спірний товар за кодами УКТ ЗЕД, що визначені рішеннями митного органу.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки рішеннями відповідача присвоєно нові коди УКТ ЗЕД для спірного товару.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

посадовими особами Київської регіональної митниці (Далі –відповідач) проведена перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Солес»(Далі –позивач) законодавства України з питань митної справи за період з 01.08.2007 по 01.07.2010. У ході перевірки, зокрема, проведено контроль правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, що декларувалися Підприємством у перевіряємий період. За результатом перевірки складено Акт № 14/10/100000000/23708061 від 27.08.2010 (Далі –Акт перевірки).

Перевіряючими встановлено (стор. 8-9 Акта), що:

«в результаті проведеної перевірки були виявлені випадки невірної класифікації товарів «Фонд Тірамісу»арт. 10579 і «Джелквік Нейтральний»арт. 1555025 за кодом УКТ ЗЕД 2106 90 98 90 (ставка мита - 0%).

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД) в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про Митний тариф України" від 05.04.01 № 2371-ІІІ, Основними правилами інтерпретації класифікації товарів, а також відповідно до приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для його класифікації за УКТ ЗЕД.

У відповідності з правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

У ході перевірки встановлено, що Київською регіональною митницею було прийнято рішення від 16.07.10 № КТ-100-1625-10 щодо класифікації продукту "Фонд Тірамісу" арт. 10579 за кодом УКТ ЗЕД 1901 90 99 00 (ставка мита - 10%).

Згідно прийнятого рішення від 23.06.10 № КТ-100-1414-10 продукт "Джелквік Нейтральний" арт. 1555025 віднесено до товарної підкатегорії 2106 90 92 00 (ставка мита - 8%).

Дані рішення були прийняті з врахуванням інформації від фірми-виробника стосовно якісного та кількісного складу продуктів.

Всі класифікаційні рішення, які були прийняті до вищевказаних дат щодо вказаних товарів, відповідно п. 16 наказу ДМСУ від 07.08.07 № 667 „Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", були скасовані.

Враховуючи вищезазначене, за результатами проведеної вибіркової перевірки були виявлені випадки невірного декларування кодів товарів згідно УКТЗЕД за ВМД.

А саме, через методологічну помилку - невірне декларування Товариством коду товару за УКТ ЗЕД, підприємством були порушені вимоги Закону України від 05.04.01 № 2371-III «Про Митний тариф України», що призвело до заниження суми податкового зобов'язання підприємства по сплаті мита на суму 91 821,61 грн.

Товариством також було порушено вимоги Закону України від 03.04.97 № 168/97 - ВР «Про податок на додану вартість»у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 зазначеного закону та пункту 2.1. б) Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 27.09.06 № 821. Це спричинило заниження податкового зобов'язання Підприємства по сплаті ПДВ на суму 27 752,50 грн.

Загальна сума податкового зобов'язання Товариства, яке виникло в результаті невірного декларування коду товару згідно з УКТ ЗЕД становить 119 574,11 грн.».

На підставі вказаного акта відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення форми “Р” № 194 від 09.11.2010, яким за порушення статті 267 Митного кодексу України, Закону України «Про Митний тариф України»на підставі підпункту “б” пп. 4.2.2 статті 4 та пп. 17.1.3 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності 020 у розмірі 138335,28 грн., з яких: 92223,52 грн. –за основним платежем, 46111,76 грн. –за штрафними санкціями.

На підставі вказаного акта відповідачем також прийнято оскаржуване податкове повідомлення форми “Р” № 195 від 09.11.2010, яким за порушення статті 267 Митного кодексу України, Закону України “Про Митний тариф України”, Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі підпункту “б” пп.4.2.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та пп. 17.1.3 статті 17 Закону визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності 028, у розмірі 43127,84 грн., з яких 28751,89 грн. за основним платежем, 14375,95 грн. за штрафними санкціями.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. N 940 “Про затвердження Положення про Державну митну службу України” Держмитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням, наказами Мінфіну та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 311 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року N 92-IVУкраїнська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Згідно пунктів 5-11 розділу ІІІ "Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України" № 667 від 07.08.2007(далі - Порядок) встановлено наступне.

Посадові особи ВНКТ (ВКМВН) здійснюють класифікацію товарів за запитами ПМО при вирішенні складних і спірних питань класифікації товарів.

Вирішення питань класифікації товарів здійснюється посадовими особами ВНКТ (ВКМВН) згідно із законодавством України на основі поданих до митного контролю та митного оформлення документів, які передаються до ВНКТ (ВКМВН) разом із запитом. Форма запиту наведена в додатку 3 до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 N 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за N 439/10719 (зі змінами).

Запит до ВНКТ (ВКМВН) має бути обґрунтований. Зокрема, у ньому зазначаються: причина направлення запиту до ВНКТ (ВКМВН), позиція ПМО з відповідного питання класифікації товару та пропозиції щодо його можливого вирішення, у тому числі запропонований код товару згідно з УКТЗЕД.

До ВНКТ (ВКМВН) разом із запитом передаються завірені штампом "Під митним контролем" оригінали або копії:

митної декларації, згідно з якою заявлено товар до митного контролю та митного оформлення;

контракту та товаросупровідних документів на даний товар;

документів, наданих разом з митною декларацією, які повинні включати всю документальну інформацію про характеристики товару, визначальні для його класифікації. Наприклад, паспорт виробу, інструкція користувача, фотознімки (зі зворотного боку засвідчуються особистою номерною печаткою посадової особи ПМО з посиланням на відповідний реєстраційний номер митної декларації), креслення, специфікації та інші документи або будь-яка інша інформація про товар, необхідна для ідентифікації товару та прийняття Рішення;

акта про проведення митного огляду товарів, форма якого встановлюється Держмитслужбою України. При цьому до акта про проведення митного огляду товарів мають бути внесені встановлені за результатами митного огляду відомості про товар, які дають змогу однозначно ідентифікувати його (зовнішній вигляд; ступінь оброблення; розміри; матеріал, з якого вироблено товар; вид упаковки; маркування тощо), та інформація, що є визначальною для класифікації товару згідно з УКТЗЕД (наприклад, функції товару, його комплектність, призначення, а також технічні, фізичні, споживчі та інші характеристики товару);

акта відбору проб (зразків) товару (оригінал і копія) разом із зразками (в разі необхідності).

Запит, що надійшов до ВНКТ (ВКМВН), реєструється у встановленому порядку в журналі реєстрації та обліку запитів з питань класифікації товарів (далі - Журнал).

Посадові особи ВНКТ (ВКМВН) та вповноважені особи ПМО мають право одержати у визначеному законодавством порядку від декларанта додаткову документальну інформацію про характеристики товару, які мають значення для його класифікації згідно з УКТЗЕД (наприклад, технічну або технологічну документацію на товари, зокрема, оригінали або завірені відправником /одержувачем/ копії документів про фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробництва та призначення /використання/ товарів, результати дослідження проб /зразків/ товарів, копії вантажних митних декларацій країни-експортера тощо), та проводити огляд товару.

Посадова особа ВНКТ (ВКМВН) у разі необхідності з'ясування певних характеристик товару, визначальних для його класифікації, може ініціювати проведення ПМО переогляду товару із зазначенням конкретних питань, у тому числі за участю посадової особи ВНКТ (ВКМВН). За результатами переогляду складається відповідний акт, копія якого передається до ВНКТ (ВКМВН).

Рішення приймається ВНКТ (ВКМВН) на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Форма Рішення наведена в додатку 2 до цього Порядку

У пункті 4 "Висновок" Рішення зазначаються опис товару та встановлений десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД, які мають міститись у відповідних графах митної декларації згідно з вимогами нормативно-правових актів Держмитслужби.

Рішення підписується посадовою особою ВНКТ (ВКМВН), яка його приймала, з проставленням на ньому відбитка номерного штампа "Правильність класифікації перевірено" та начальником ВНКТ (ВКМВН) або особою, що його заміщує.

Рішення доводиться до ПМО і є обов'язковим для виконання при митному оформленні товару.

Згідно з п.10.3. Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, які імпортують товари на митну територію України відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін, судом встановлено, що позивачем дотримано правила надання інформації митному органу для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати), зокрема виконано усі вимоги розділу ІІІ Порядку. Зворотнього відповідачем суду не доведено, а Актом перевірки від 27.08.10 року не встановлено.

Як вбачається зі зворотніх боків рішень митниці від 23.06.10 № КТ-100-1414-10 та від 10 грудня 2007 № КТ-100-2685-07 вина декларанта у формі умислу або необережності при заявлені коду УКТЗЕД, які необхідні для наявності складу правопорушення передбаченого ст. 340 (недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -), 355 (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру) МК України відсутня.

Окрім того, як випливає з інформації наведеної в Акті перевірки від 27.08.10 року (абз.6 стор.9) саме через методологічну помилку –невірне декларування товариством коду УКТ ЗЕД було порушено вимоги закону «Про митний тариф». Разом з тим вказане твердження є необґрунтованим та безпідставним адже, жодної методологічної помилки товариством не вчинялось, оскільки декларування товару з зазначенням коду УКТ ЗЕД здійснювалось на підставі та у відповідності до рішень про визначення коду товару Відділом номенклатури та класифікації товарів Київської регіональної митниці. Оскільки виключною компетенцією митниці є визначення відповідного коду товару. Тому не зрозуміло в чому порушення позивачем норм законів України, якщо товар задекларовано у відповідності до процедури узгодження товару згідно з остаточним рішенням митниці та у зв’язку з чим нараховані штрафні санкції без наявності вини.

У відповідності до положень п.. 1.12, 1.15 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (№ 2181-III від 21.12.2000) контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону; податковий орган - орган державної податкової служби України; митний орган - орган Державної митної служби України.

Згідно пп. 2.1.1. п.2.1. ст..2 Закону 2181 контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фордами" (далі - Закон N 2181-III) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому цим Законом порядку.

Позивач погодився з кодом УКТ ЗЕД, який визначено було митним органом, та було сплачено податкові, митні зобов'язання згідно цього коду.

У відповідності до п.22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Положенню пункту 22 частини першої статті 92 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 30.05.2001 р. N 7-рп/2001.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, приймаючи до уваги те, що:

- Орган митної служби має виключну компетенцію по визначенню та встановленню коду УКТЗЕД, рішення з цього приводу є обов'язковим для суб'єкта господарювання, на підставі якого як і визначаються п

- даткові зобов'язання платника податку, так розмитнюється товар,

- Дотримання позивачем вимог 10.3. Закону України «Про податок на додану вартість»в частині виконання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам, вимог Порядку,

- Вчинення позивачем розмитнення товару за кодом УКТ ЗЕД на підставі рішення митниці,

- Відсутності у позивача вини у формі як умислу, так і необережності у визначенні коду УКТ ЗЕД товару, який ввозився на митну територію України,

- Допущення помилки у визначенні коду УКТ ЗЕД фактично самою митницею,

- Відсутністю закону, який передбачав би відповідальність суб'єктів господарювання за помилки, вчинені суб'єктами владних повноважень, зокрема і при визначені коду УКТ ЗЕД, не з вини платників податків,

суд дійшов висновку про те, що здійснення донарахування податкових зобов’язань, в тому числі і штрафних санкцій, за таких умов є неправомірним та безпідставним.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що якщо відповідачем прийнято вантажні митні декларації та випущено товар у вільний обіг на митну територію України, за умови надання митниці усіх документів для визначення нею коду товару, то вказані дії дають підстави стверджувати, що останній погоджується з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером і втрачає право для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань, окрім випадків наявності на це умислу з метою неправомірного звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці № 194 від 09.11.2010 в частині зобов'язань по сплаті мита в сумі 138048,99 грн., в тому числі 92032,66 грн. за основним платежем і 46016, 33 грн. за штрафними санкціями.

Скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці № 195 від 09.11.2010 в сумі 63256,04 грн., в тому числі 42170,69 грн. за основним платежем і 21085,35 грн. за штрафними санкціями.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                               О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –14.04.20111.