Постанова № 14930785, 04.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2011 року 15:23 № 2а-15527/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Констракшн"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.06.2010р. №000462/23-12

за участю представників сторін:

від позивача: Панчук Ю.А. за довіреністю;

від відповідача: Гончарова Ю.С. за довіреністю;

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 17 червня 2010 року №000462/23-12 та від 22 липня 2010 року №000462/1/23-12/1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий орган за результатами перевірки дійшов невірного висновку щодо нікчемності угод, укладених між ТОВ „Ренейссанс Констракшн» та ТОВ «Сервистехпром»23.07.2008 та 10.08.2008. На підставі укладених угод роботи були виконані, що підтверджується актами виконаних робіт та іншими первинними документами. Підприємство «Сервистехпром»на момент виконання робіт та їх оплати було зареєстроване платником податку на додану вартість і мало відповідне свідоцтво за №100072185. Окрім того, ТОВ «Сервистехпром», як виконавець, мав ліцензію на виконання будівельних робіт серії АВ №359239, видану на підставі наказу Мінрегіонбуду від 26.11.2007 р. №5-Л. Вважає висновки контролюючого органу такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому просив позов задоволити в повному обсязі і скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилався на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2009 року у кримінальній справі стосовно засновника та керівника ТОВ «Сервистехпром», яким встановлена легалізація фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. Крім того, зазначив, що вид робіт, які ніби то виконувались контрагентом позивача за укладеними договорами, не внесений у перелік видів робіт, на виконання яких була видана ліцензія Мінрегіонбуду. Висновки перевірки вважає обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі результатів перевірки такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 07.06.2010 року проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ „Ренейссанс Констракшн»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Сервистехпром»(код за ЄДРПОУ 35454015) за липень 2008 року, листопад 2008 року, про що складено Акт №1268/23-12/32254160.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за липень, листопад 2008 року на суму 20061,00 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності господарської операції з ТОВ «Сервистехпром», яке, як вказує відповідач, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного Акту перевірки та внаслідок виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 17 червня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №000462/23-12, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 30090,00 грн. (20061,00 грн. основний платіж та 10030,00 грн. штрафна (фінансова) санкція).

За результатами процедури адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №000462/23-12 від 17 червня 2010 року залишено без змін та винесено Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 22 липня 2010 року податкове повідомлення-рішення №000462/1/23-12/1 з аналогічним зобовязанням.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи зі слідуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2008 року та 10 листопада 2008 року між ТОВ „Ренейссанс Констракшн»та ТОВ «Сервистехпром»були укладені договори підряду № 27 та № 34 відповідно. На підтвердження виконання укладених договорів складені Акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, підписані від імені ТОВ «Сервистехпром»ОСОБА_3

Перевіркою встановлено, що розрахунки здійснювались у безготівковій формі.

Перевіркою також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Сервистехпром»в одній особі був ОСОБА_3, який згідно даних звіту форми 1-ДФ обліковувався єдиним працівником ТОВ «Сервистехпром».

16 вересня 2009 року Деснянський районний суд міста Києва розглянув кримінальну справу по обвинуваченню громадянина ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) встановив, що ОСОБА_3 внаслідок злочинних дій створив та поставив на облік фіктивне підприємство ТОВ «Сервистехпром»(код ЄДРПОУ 35454015) з метою прикриття незаконної діяльності, яке було зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 10 жовтня 2007 року, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 35454012634.

Дії підсудного кваліфіковані судом як легалізація (державна реєстрація) створення субєкта підприємницької діяльності (юридичних осіб), створення та придбання субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ч. 2 ст. 205 КК України.

Стаття 72 КАС України містить підстави для звільнення від доказування та передбачає, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Отже, протиправні діяння фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене вказаною особою встановлені судом та не потребують доказування.

Крім того, перевіркою встановлено, що підприємство «Сервистехпром»не знаходиться за своїм місцезнаходженням, про що внесено запис до ЄДР.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97 р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97 р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюється печаткою такого платника податку продавця.

За наведених правових норм та фактичних обставин справи у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне виконання робіт ТОВ «Сервистехпром»та фактичне придбання позивачем таких робіт.

За таких обставин сама по собі наявність у позивача податкових накладних та актів виконаних робіт не є безумовною підставою для віднесення зазначених у ній сум до податкового кредиту, так як такі накладні та акти підписані особою, яка не займалась і не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю, а тому такі документи не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні КАСУ.

Крім того, за відсутності управлінського та технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності ТОВ «Сервистехпром»акти виконаних робіт не можуть підтверджувати виконання таких робіт.

Посилання позивача на наявність у ТОВ «Сервистехпром»ліцензії Мінрегіонбуду на виконання будівельних робіт не є доказом виконання робіт у ТОВ „Ренейссанс Констракшн», до того ж, як вірно зазначив відповідач, вид будівельних робіт, який вказаний у актах виконаних робіт не міститься в переліку видів робіт, на які видана ліцензія Мінрегіонбуду серії АВ №359239.

На думку суду, не може бути належним доказом реального виконання робіт товариством «Сервистехпром»наявність угоди та актів виконаних робіт між ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» та ТОВ „Ренейссанс Констракшн»на проектування та будівельно-монтажні роботи споруд ЦКТ та роботи по асфальтуванню і благоустрою території навколо споруди ЦКТ за адресою м. Київ, вул. Червонопрапорна, 137, за якою, відповідно до актів виконаних робіт між ТОВ «Сервистехпром»та ТОВ „Ренейссанс Констракшн», виконувались роботи саме ТОВ «Сервистехпром». Зазначені документи можуть підтверджувати виконання робіт ТОВ „Ренейссанс Констракшн», а не ТОВ «Сервистехпром».

В підтвердження наведеному свідчить та обставина, що відповідно до своїх статутних документів будівельними роботами займається саме ТОВ „Ренейссанс Констракшн», в той час, як видами діяльності за КВЕД ТОВ «Сервистехпром»є: 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 51.43.1 оптова торгівля електропобутовими приладами.

Необгрунтованими суд вважає також і доводи позивача про те, що договір не визнаний недійсним у судовому порядку.

Вчинення господарської операції невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, на яку законодавством покладено конкретні обовязки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими субєктами підприємництва.

Тому господарські відносини, які були здійснені від імені цих підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Інтерес держави і суспільства у сплаті субєктами господарювання податків випливає з обовязку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у статті 67 Конституції України та законах України про оподаткування.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст. 207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст. 229 ЦК України).

За наведених обставин суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обовязок.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності з ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Ренейссанс Констракшн»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 11.03.2011 р.