Постанова № 14930783, 28.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2011 року 11:22 № 2а-590/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Мілленіум констракшн 3000"

до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0001922311/0 від 15.06.2008року, № 00019232311/1 від 21.08.2008року, № 00019232311/2 від 28.10.2008року

за участю представників сторін:

від позивача: Біцюк В.С. за довіреністю;

від відповідача: Бойко І.І. за довіреністю

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва №0001922311/0 від 15.06.2010 року, №0001922311/1 від 21.08.2010 року, №0001922311/2 від 28.10.2010 року, №0001922311/3 від 13.01.2011 р., №0001932311/0 від 15.06.2010 року, №0001932311/1 від 21.08.2010 року, №0001932311/2 від 28.10.2010 року, №0001932311/3 від 13.01.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками укладення та виконання договорів позивача зі своїми контрагентами, зокрема з ТОВ «Харті тріотек груп»та філією «Києво-Святошинське ДЕУ»ДП «Київське обласне дорожнє управління»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», під час перевірки контролюючому органу були надані всі первинні документи, наявність яких вимагається чинним законодавством. Роботи по укладеним угодам виконані реально, а тому дії податкового органу щодо визначення позивачу податкових зобовязань та штрафних санкцій є неправомірними.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень вказував на фіктивний характер укладених угод, а тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва проведена виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілленіум констракшн 3000»(код ЄДРПОУ 35619869) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Філія Києво-Святошинського дорожньо-експлуатаційного управління (код ЄДРПОУ 33260589) за період з 01.01.2008 року по 30.04.2010 року, за результатами якої складено Акт №8302/23-11/35619869 від 02.06.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2., абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в IV кварталі 2008 року на загальну суму 229473,00 грн. та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суми податкового кредиту з ПДВ за листопад 2008 року в розмірі 183578,84 грн.

На підставі Акта перевірки №8302/23-11/35619869 від 02.06.2010 року податковим органом винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення №0001922311/0 від 15.06.2010 року, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 344209,50 грн., з них 229473,00 грн. основний платіж та 114736,50 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення рішення №0001932311/0 від 15.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 275368,76 грн., з них 183578,84 грн. основний платіж та 91789,42 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В подальшому позивач оскаржив податкові-повідомлення рішення в адміністративному порядку. Проте, скарги позивача залишені без задоволення, а рішення податкового органу без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2008 року між позивачем (генеральний підрядник) та ТОВ «Комодор»(замовник) був укладений договір генерального підряду №1ГП/2008, відповідно до якого позивач зобовязується згідно доручення замовника на свій ризик виконати роботи та надати замовнику послуги, повязані з організацією завершення будівництва обєкту (Логістичний парк «Комодор», розташований за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська 49-Ж), а замовник зобовязується передати позивачу всю необхідну для виконання робіт та визначену умовами договору інформацію та проектну документацію, надати допуск на будівельний майданчик, прийняти і оплатити результати робіт.

На виконання умов вказаного договору між позивачем та філією «Києво-Святошинське ДЕУ»ДП «Київське обласне дорожнє управління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»був укладений договір підряду №10/10-1 від 10.10.2008 року, за яким позивач доручив філії забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню тонкошарового покриття з литої емульсійно-мінеральної суміші на території вказаного вище Логістичного парку «Комодор».

З метою забезпечення матеріалами підрядника позивач 15.10.2008 року за Актом приймання-передачі від 15.10.2008 року надав філії товарно-матеріальні цінності на суму 946740,00 грн.

Зазначені товарно-матеріальні цінності позивач придбав у ТОВ «Харті тріотек груп»згідно договору №14-10/08 від 14.10.2008 року. За цим договором позивач отримав у ТОВ «Харті тріотек груп»матеріальних цінностей на загальну суму 1101473,02 грн.

В підтвердження виконання умов даного договору позивачем були надані контролюючому органу відповідні первинні документи, а саме рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, книга обліку довіреностей.

Оплата товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжними дорученнями №226 від 14.10.2008 року, №225 від 14.10.2008 року, №237 від 20.10.2008 року, №254 від 24.10.2008 року, №401 від 26.01.2009 року, №469 від 22.06.2009 року, №471 від 25.06.2009 року.

Відповідач, вказуючи на нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Харті тріотек груп»посилався на ту обставину, що рішенням Соломянського районного суду від 12.03.2010 року ТОВ «Харті тріотек груп» було ліквідовано за позовом засновника, у звязку зі зникненням директора цього підприємства разом з печатками та іншими документами, та, відповідно неможливістю здійснити перевірку ТОВ «Харті тріотек груп»в підтвердження операцій з позивачем.

Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки зникнення директора у 2010 році (чи у 2009) та ліквідація юридичної особи ТОВ «Харті тріотек груп»за рішенням суду від 12.03.2010 року жодним чином не може впливати на реальність виконаних угод у 2008 році.

На час укладення та виконання угоди контрагент позивача ТОВ «Харті тріотек груп»мало всі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень, а отже вимоги щодо умов укладання та виконання угоди жодною із сторін, в розумінні ст. 203 Цивільного кодексу України, порушені не були.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом є податкова накладна, яка складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця.

Відповідно до п.6.2 «Порядку заповнення податкової накладної», податкова накладна дає право зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з абз. 10 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення, та мати обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в абз. 1 п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, іншою ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З вище викладеного вбачається, що необхідною умовою для віднесення платником податку до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість за результатами проведених господарських операцій є наявність податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як було зазначено вище, відповідні первинні документи були надані податковому органу під час перевірки.

Крім того, з посилання на рішення Соломянського районного суду про те, що юридична особа ТОВ «Харті тріотек груп»ліквідована за заявою засновника у звязку зі зникненням директора, вбачається, що цей директор був у встановленому порядку призначений на свою посаду засновником (засновниками) і, відповідно, мав повноваження підписувати первинні документи. За подальше його зникнення (навіть разом із документами) не можуть нести відповідальність особи, які мали господарські відносини з ТОВ «Харті тріотек груп»в той час, коли директор цього підприємства виконував свої повноваження.

В акті перевірки, вказуючи позивачу на порушення законодавства, відповідач як на підставу, також посилався на ліквідацію ТОВ «Харті тріотек груп». Проте, товариство «Харті тріотек груп»було ліквідоване на підставі рішення суду, винесеного в березні 2010 року, в той час, як зобовязання між позивачем та цим товариством мали місце у 2008 році.

Заперечуючи реальне виконання угоди між позивачем та ТОВ «Харті тріотек груп»відповідач посилався на відповідь Філії «Києво-Святошинське ДЕУ»про те, що товарно-матеріальні цінності, вказані в акті приймання-передачі від 15.10.2008 року у позивача філія не отримувала і не оприбутковувала, а головний інженер філії, який підписав акт приймання-передачі не мав на це відповідних повноважень згідно зі своєю інструкцією.

Проте, вказана відповідачем обставина спростовується рішеннями Господарського суду м. Києва від 08.09.2010 року, Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 року та Вищого господарського суду України від 18 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілленіум констракшн 3000»до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»про стягнення коштів та зустрічним позовом, якими позов ТОВ Мілленіум констракшн 3000»було задоволено, а в позові ДП відмовлено. Даними рішеннями судів було вставлено, зокрема, передача філії від ТОВ «Мілленіум констракшн 3000»товарно-матеріальних цінностей, отриманих останнім від ТОВ «Харті тріотек груп».

Заперечуючи реальність виконаних угод позивача з ТОВ «Харті тріотек груп», відповідач посилався на відсутність у позивача документів, які б підтверджували транспортування товарно-матеріальних цінностей. Проте, за умовами договору, постачання товарно-матеріальних цінностей мало здійснюватись ТОВ «Харті тріотек груп»власними засобами та за власний кошт.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем доведено і не оспорюється відповідачем, що господарські операції позивача з ТОВ «Харті тріотек груп» та Філією «Києво-Святошинське ДЕУ» були відображені на підставі відповідних первинних документів. Угоди, які укладались позивачем зі своїми контрагентами, повязані з господарською діяльністю позивача, визначену установчими документами.

З урахуванням наведено, суд не вбачає в діях позивача порушень норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», а тому нарахування позивачу податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій суд вважає протиправним.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обовязок щодо доведення перед судом правомірності прийнятих ним рішень.

На розподілі судових витрат, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі задоволення позовних вимог, позивач не наполягав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілленіум констракшн 3000»задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва №0001922311/0 від 15 червня 2010 року, №0001922311/1 від 21 серпня 2010 року, №0001922311/2 від 28 жовтня 2010 року, №0001922311/3 від 13 січня 2011 р., №0001932311/0 від 15 червня 2010 року, №0001932311/1 від 21 серпня 2010 року, №0001932311/2 від 28 жовтня 2010 року, №0001932311/3 від 13 січня 2011 року.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко