Постанова № 14930693, 23.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2010 року 10:27 № 2а-15733/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

при секретарі Деруга Н.О.

у відкритому судовому засіданні в адміністративній справі

за позовомВідкрите акціонерне товариство "Універмаг "Дарниця"

до Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м.Києві та Київській області

провизнання протиправними та скасування Постанови від 26.07.2010р. №481-КУ та Розпорядження від 12.01.2010р. №02-КУ

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від позивача: Гриценко І.А. за довіреністю;

від відповідача: Самборський В.С. за довіреністю;

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 481-КУ від 26 липня 2010 року; - визнати протиправним та скасувати розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 12 січня 2010 року № 02-КУ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням Відповідача від 12 січня 2010 року № 02-КУ встановлено, що статут Позивача не містить інформації щодо складу учасників ВАТ «Універмаг «Дарниця», чим порушено статтю 4 Закону України «Про господарські товариства»та зобовязано Позивача усунути виявлене порушення. Проте, внесення змін до статуту товариства є компетенцією загальних зборів акціонерів товариства, у звязку з чим товариство не може нести відповідальність за невідповідність змісту статуту вимогам законодавства. Крім того, на думку Позивача, зазначенням в статуті всіх акціонерів буде порушено їх права. Також Позивач вказав, що Відповідач при винесенні розпорядження та накладенні санкції перевищив свої повноваження.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилався на правомірність дій Відповідача та їх відповідність діючому законодавству. Крім того, зазначив, що розпорядженням від 12 січня 2010 року № 02-КУ Позивачу був встановлений термін до 16 червня 2010 року для усунення порушень та зобовязано Позивача у термін до 16 червня 2010 року письмово повідомити уповноважену особу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про виконання розпорядження. У встановлений термін Позивач вимоги розпорядження не виконав, хоча воно є обовязковим до виконання, і саме розпорядження ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував. Тому, за невиконання розпорядження постановою Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 481-КУ від 26 липня 2010 року до Позивача застосовано фінансову санкцію. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Організаційно-правова діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулюється Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та іншими нормативними документами.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону державне регулювання ринку цінних паперів це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.

Відповідно до пункту 10 статті 8 Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обовязкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Універмаг «Дарниця»зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 21454449 та є емітентом цінних паперів в розумінні статті 2 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».

На виконання своїх, визначених законодавством, повноважень 12 січня 2010 року уповноваженою особою Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві винесено розпорядження № 02-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери, адресоване Позивачу, оскільки було встановлено, що ВАТ «Універмаг «Дарниця»здійснює свою діяльність на ринку цінних паперів з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, діючий Статут вказаного підприємства не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про господарські товариства»- не містить інформацію про склад учасників та засновників ВАТ «Універмаг «Дарниця». Цим розпорядженням Позивачу був наданий строк для усунення виявлених порушень до 16 червня 2010 року.

Відповідно до пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери є обовязковим до виконання.

ВАТ «Універмаг «Дарниця»протягом наданого терміну для усунення порушень, зазначених у розпорядженні № 02-КУ від 12 січня 2010 року, не зверталося до Відповідача щодо оскарження вказаного розпорядження, хоча таке оскарження можливе відповідно до пункту 14.8 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених наказом ДКЦПФР № 2 від 09 січня 2007 року. Не оскаржувалось дане розпорядження у визначний для усунення недоліків строк і в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується і Позивачем, що вимоги розпорядження № 02-КУ від 12 січня 2010 року у встановлений термін виконані Позивачем не були.

За невиконання вимог розпорядження № 02-КУ від 12 січня 2010 року Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві 26 липня 2010 року винесло спірну постанову № 481-КУ, якою на ВАТ «Універмаг «Дарниця»накладено штраф у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 85000 грн.

Надаючи оцінку розпорядженню № 02-КУ від 12 січня 2010 року та постанові № 481-КУ від 26 липня 2010 року про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів, суд дійшов наступних висновків.

Однією з форм державного регулювання ринку цінних паперів є створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів, що чітко визначено статтею 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Державне регулювання ринку цінних паперів, відповідно до статті 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», здійснюється з метою: реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; захисту прав учасників фондового ринку; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства та інше.

Пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»встановлено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів у розмірі від тисячі до пяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому накладення штрафних санкцій Відповідачем суд вважає обґрунтованим, оскільки Позивачем дійсно було допущено невиконання вимог розпорядження, яке є обовязковим до виконання. До того ж, суд вважає обґрунтованим застосування до Позивача і розміру штрафних санкцій, а саме - пяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки, як було зазначено Відповідачем і підтверджено Позивачем у судовому засіданні, з приводу виявлених порушень Відповідачем неодноразово виносились на адресу Позивача розпорядження з аналогічними вимогами, які виконані не були. Твердження Позивача про те, що зазначення у Статуті імен всіх акціонерів призведе до порушення їх прав, суд не приймає до уваги, оскільки це не є підставою для невиконання розпорядження ДКЦПФР і вимога щодо включення до Статуту інформації про склад учасників та засновників акціонерного товариства прямо визначена в статті 4 Закону України «Про господарські товариства».

Крім того, твердження представника Позивача відносно того, що відповідальність за відповідність установчих документів підприємства несуть його засновники, а тому юридична особа не може бути притягнута до відповідальності, є безпідставним, оскільки згідно передбачених законом повноважень ДКЦПФР, остання вправі вимагати від акціонерного товариства, як емітента цінних паперів, приведення його Статуту у відповідність до вимог чинного законодавства, за умови, що ці порушення повязані зі сферою обігу цінних паперів та її похідних.

Інструкційним листом «Щодо дій уповноважених осіб Комісії при виявленні невідповідності положень статуту юридичної особи вимогам, встановленим законодавством», затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1404 від 02.12.2008 року встановлено, що установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників і учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації та реорганізації товариства, тощо.

У разі виявлення уповноваженою особою Комісії невідповідності положень статуту юридичної особи вимогам, встановленим законодавством України, керуючись пунктом10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», пунктом 2 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 11.12.2007 року №2272, уповноважена особа Комісії повинна винести розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Не приймає до уваги суд також твердження Позивача про те, що Відповідач, накладаючи стягнення на Позивача перевищив свої повноваження, оскільки законодавством не передбачено накладення санкцій на юридичну особу за невідповідність установчих документів діючому законодавству. З цього приводу, суд зауважує, що Відповідачем застосована до Позивача санкція не за невідповідність окремих положень Статуту нормам закону, а за невиконання розпорядження, обовязкового для виконання.

Таким чином, фактично, станом на час судового розгляду справи вимоги Територіального управління ДКЦПФР Позивачем залишилися не виконаними, Статут підприємства не приведений у відповідність із законодавством, тому суд не вбачає підстав для скасування розпорядження № 02-КУ від 12 січня 2010 року.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що Відповідачем правомірно прийнято розпорядження № 02-КУ від 12 січня 2010 року про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів та постанова № 481-КУ від 26 липня 2010 року про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів, та в цілому оскаржувані рішення відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обовязок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на Відповідача, який довів суду правомірність винесених ним розпорядження про усунення порушень вимог законодавства на ринку цінних паперів та постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАСУ, відсутні.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Відкритого акціонерного товариства «Універмаг «Дарниця»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, в порядку та у строки, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 28.12.2010 р.