Постанова № 14929570, 12.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року 12:53 Справа № 2а-0870/1384/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Святенко О.В.,

за участю:

представника прокуратури Красних О.О. (посвідчення від 13.01.2011 №85);

представників позивача Соболєвої О.В. (довіреність від 30.08.2010 №б/н);

відповідача ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_1 від 25.12.1997)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах Запорізького міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування не випадок безробіття в особі Правобережного міжрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_3

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя (далі - прокурор) в інтересах Запорізького міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування не випадок безробіття в особі Правобережного міжрайонного центру зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, які були виплачені ОСОБА_3 у вигляді допомоги по безробіттю у сумі 4741 грн. 95 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, прокуратурою Хортицького району м.Запоріжжя проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що під час проведення аналізу баз даних державного реєстратора та центру зайнятості встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа підприємець з 07.04.2004 року. Про що спеціалістами центру зайнятості було складено акт №117 від 03.11.2010 року. Позивач вважає, що приховавши факт реєстрації як субєкта підприємницької діяльності, відповідач не законно отримала право одержувати допомогу по безробіттю, чим порушила вимоги чинного законодавства України.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі та пояснила, що вона дійсно з 07.04.2004 року була зареєстрована як приватний підприємець, але з моменту відкриття приватного підприємства відповідач фактично проробила два місяці, про що свідчать її відрахування в податкову інспекцію Хортицького району м.Запоріжжя та в Пенсійний фонд Хортицького району. З червня 2004 року трудову діяльність відповідач припинила. Про що повідомила свого інспектора податкової служби. Податковий інспектор повідомила, що тільки після документальної перевірки її діяльність як підприємця бути припинена. В звязку з тим, що відповідач фактично трудову діяльність не здійснювала, вказує, що вона була впевнена що її підприємницька діяльність припинена. На підставі вищевикладеного просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.

Прокуратурою Хортицького району м.Запоріжжя проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що Наказом Правобережного міжрайонного центру зайнятості №НТ081217 від 17.12.2008 ОСОБА_3 як зареєстрованій особі надано статус безробітної з призначенням виплати допомоги по безробіттю з 17.12.2008 по 11.12.2009.

Під час проведення аналізу баз даних державного реєстратора та центру зайнятості встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа підприємець з 07.04.2004 року. Про що спеціалістами центру зайнятості було складено акт №117 від 03.11.2010 року.

Факти реєстрації відповідача як фізичної особи - підприємця підтверджений пакетом документів державного реєстратора №REG20101028195952 від 28.10.2010.

Згідно із пп. б п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» до категорії зайнятого населення відносяться громадяни «..які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю….».

Таким чином, з 07.04.2004 ОСОБА_3 належала до категорії зайнятого населення, а тому не мала права не отримання статусу безробітної і, як наслідок, на отримання відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомоги по безробіттю.

Проте, ОСОБА_3 звернулась до Правобережного міжрайонного центру зайнятості та особисто в заяві на отримання статусу безробітної та призначення допомоги зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, тим самим надавши спеціалістам центру зайнятості недостовірну інформацію.

На підставі вищезазначеної заяви ОСОБА_3 з 17.12.2008 по 30.09.2009 отримала від Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю у розмірі 4741грн.94 коп.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, ОСОБА_3 зобовязана повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 4741грн.94 коп., у тому числі одноразової виплати допомоги для організації безробітними підприємницької діяльності.

15.11.2010 на адресу відповідача було направлено лист №1809 з пропозицією про повернення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4741грн.94 коп. в добровільному порядку у 15 денний строк з моменту отримання листа.

На час розгляду справи судом відшкодування коштів не здійснено.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності від 20.11.2000 №307, якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення», контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Відповідно до п. «в» ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення», держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 2 ст. 36 України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд вважає, що у порушення вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_3, як застрахована особа, не виконала покладені на неї обовязки щодо надання інформації, що впливають на умови виплати їй допомоги по безробіттю, а також зловживала наданими їй правами, що призвело до необґрунтованої виплати відповідачу матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 4741 грн. 94 коп. В звязку з чим ОСОБА_3 завдала збитків центру зайнятості на загальну суму 4741 грн. 94 коп..

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо сплати у добровільному порядку суми виплаченої допомоги по безробіттю, суд вважає, що вимоги позивача у справі є законними і обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Rеруючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративного позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_3 суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 4741,94грн. (чотири тисячі сімсот сорок одна грн.94коп.) на користь Запорізького міського центру зайнятості (р/р 37179300901007, ОКПО 20482573, МФО 813015, ГУДКУ у Запорізькій області). Видати виконаний лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 14.03.2011.

Суддя (підпис) Ю.В.Калашник