Постанова № 14928947, 06.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р. Справа № 5021/463/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача не зявився,

відповідача - Грищенко Б.М., за довіреністю № 1229 від 11.08.2009 року, Мурай О.О., за довіреністю № 736 від 17.06.2010 року,

третьої особи - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1225С/1-6) на ухвалу господарського суду Сумської області від 03 березня 2011 року у справі № 5021/463/2011

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми

до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

третя особа - виконавчий комітет Сумської міської ради, м. Суми

про розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03 березня 2011 року у справі № 5021/463/2011 (суддя Лущик М.С.) заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, виконавчому комітету Сумської міської ради, Комунальному підприємству "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" вчиняти будь-які дії стосовно документального оформлення, зміни статусу, відчуження нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_3, у тому числі проводити технічну інвентаризацію, затверджувати акт вводу в експлуатацію та видавати свідоцтво на право власності на нерухоме майно та інші подібні дії, з цим повязані.

Відповідач з ухвалою господарського суду Сумської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Сумської області від 03 березня 2011 року у справі № 5021/463/2011 скасувати. В обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції при застосуванні заходів до забезпечення позову не мав на те достатньо обґрунтованого припущення, що нерухоме майно, яке орендується відповідачем на законних підставах згідно договору оренди на момент предявлення позову, може зникнути, зменшитись або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не зявились, відзив на апеляційну скаргу не надали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, залученими до матеріалів справи

Враховуючи, що учасники процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглядати справу без участі позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 05 червня 2008 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, а також про зобовязання відповідача в примусовому порядку звільнити нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі триповерхового житлового приміщення на АДРЕСА_1, та виселення його в примусовому порядку з вказаного нежитлового приміщення.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 02 березня 2011 року порушено провадження у даній справі.

03 березня 2011 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про забезпечення позову, в якій посилаючись на можливість втрати ним права власності на обєкт оренди нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 в результаті протиправних дій відповідача та посадових осіб Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», просив заборонити ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції, виконавчому комітету Сумської міської ради, КП «Сумське МБТІ»вчиняти будь-які дії стосовно будь-якого оформлення, зміни статусу, відчуження нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3, в тому числі проводити технічну інвентаризацію, затверджувати акт вводу в експлуатацію та видавати свідоцтво на право власності на нерухоме майно та інші подібні дії з цим повязані.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03 березня 2011 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено в повному обсязі.

Судова колегія не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України обумовлена допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Така правова позиція викладена у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Застосування конкретних заходів залежить від характеру заявленої вимоги. Умовою їх застосування є забезпечення ефективного та достатнього захисту інтересів заявника при дотриманні прав та інтересів інших осіб, в тому числі, протилежної сторони.

Господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Всупереч положенням зазначеної правової норми ухвала господарського суду першої інстанції в частині вжиття заходів забезпечення позову не містить достатньо обґрунтованих припущень та інших обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, на підставі договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.02.2007 року, є власником 59/100 частин нежитлового підвального та нежитлового приміщення, загальною площею 118,35 кв.м, що по АДРЕСА_1 , а також нежитлового приміщення площею 48,95 кв.м за цією ж адресою.

Предметом позову є розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 05 червня 2008 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до пункту 1.1 цього договору ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) передав в тимчасове платне користування ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (орендар) нежилі приміщення позначені в плані під літерою «А-ІІІ»№№ 1,2,7,15,15а,16,6,8,9,10,11,12,13,14,17,4,5,18,19 (інвентаризаційні номери згідно технічного паспорту БТІ) загальною площею 167,3 кв. м, що знаходяться в м. Суми по вул. Гагаріна, 16, на першому поверсі трьохповерхового жилого будинку.

Позивач в заяві про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтував зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та не довів, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даному спору, а ухвала господарського суду в частині задоволення клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову не містить обґрунтувань щодо необхідності вжиття заходів забезпечення у відповідності до статті 66 Господарського процесуального кодексу України.

В даному випадку позивач висловив припущення про утруднення чи неможливість виконання рішення суду у майбутньому, але не обґрунтував його.

Ухвала в частині забезпечення позову виходить за межі змісту позовних вимог.

Судова колегія звертає увагу на те, що суд має право заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії; що ж до інших осіб, то їм господарський суду може заборонити вчиняти лише ті дії, що стосуються предмета спору.

Позивачем не конкретизовані, які саме дії він просить заборонити вчиняти іншим особам, кожній окремо, а саме: Комунальному підприємству «Сумське бюро технічної інвентаризації», оскільки до його компетенції не входить, зокрема, затвердження акту вводу в експлуатацію нерухомого майна, а також видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно. До компетенції ж виконавчого комітету Сумської міської ради не входить, зокрема, вчинення дій щодо відчуження нерухомого майна тощо.

Заборона вчиняти будь-які дії носить загальний характер, а з урахуванням того, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, то вживаючи заходи до забезпечення позову необхідно визначити, які саме дії заборонено вчиняти відповідачеві, та які дії заборонено вчиняти іншим особам, що стосуються предмету спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову, не дотримавшись норм процесуального права внаслідок неповного дослідження обставин, з яких подано вказану заяву, у звязку з чим ухвала господарського суду Сумської області від 03 березня 2011 року у справі № 502/463/2011 про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 03 березня 2011 року у справі № 502/63/2011 скасувати; у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 6 квітня 2011 року