Рішення № 14927111, 01.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2011 р. Справа № 23/019-10

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», м. Київ

до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Фастів

про стягнення 7055,83 грн.

секретар судового засідання (помічник судді) Федько Т.В.

за участю представників:

від позивача: Амєліна О.О. (довіреність №2 від 4 січня 2011 року);

від відповідача: Артюх О.П. (довіреність №179 від 25 січня 2009 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення 7055,83 грн., з яких 6891,94 грн. збитків та 163,89 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

-23 квітня 2009 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_1 укладено договір №021062/4002/0000046 добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого позивачем застраховано транспортний засіб страхувальника - автомобіль KIA CEED, реєстраційний номер НОМЕР_1.

-24 квітня 2010 року в м. Києві на бульварі Дружби Народів відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

-Відповідно до розгорнутої довідки ВДАІ з обслуговування Печерського району міста Києва від 27 серпня 2010 року, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2, який керуючи автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив вимоги пункту 13.1. Правил дорожньою руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з застрахованим автомобілем.

-11 травня 2010 року Печерським районним судом міста Києва винесено постанову, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

-Відповідно до звіту СПД ОСОБА_3 за №6678 від 8 травня 2010 року, вартість відновлювального ремонту була визначена в розмірі 7420,34 грн.

-26 квітня 2010 року страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, після чого позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 6891,94 грн. яка була перерахована на банківський рахунок вигодонабувача, що підтверджується платіжним дорученням №021928 від 20 серпня 2010 року.

-Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

-Транспортний засіб ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2 є забезпеченим транспортним засобом згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»за №ВЕ/3650602. Отже, відповідач є тією особою, яка, на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів прийняла на себе, як страховик, зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок ДТП.

-Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою від 21 жовтня 2010 року за №1652 щодо страхового відшкодування у сумі 6891,94 грн., однак зазначена вимога залишена відповідачем без реагування.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 28 грудня 2010 року та призначено справу до розгляду на 13 січня 2011 року.

13 січня 2011 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 25 січня 2011 року.

У судовому засіданні 25 січня 2011 року оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 1 лютого 2011 року.

У судовому засіданні 1 лютого 2011 року представником позивача до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 6381,94 грн., оскільки згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»за №ВЕ/3650602 передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн. та пеню в розмірі 163,89 грн.

Судом, на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заяву про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснюється відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в усних поясненнях проти позову не заперечував, але письмового відзиву на позовну заяву не надав.

1 лютого 2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2009 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_1 укладено договір №021062/4002/0000046 добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого позивачем застраховано транспортний засіб страхувальника - автомобіль KIA CEED, реєстраційний номер НОМЕР_1.

24 квітня 2010 року в м. Києві на бульварі Дружби Народів відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

Відповідно до розгорнутої довідки ВДАІ з обслуговування Печерського району міста Києва від 27 серпня 2010 року, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2, який керуючи автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив вимоги пункту 13.1. Правил дорожньою руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з застрахованим автомобілем.

11 травня 2010 року Печерським районним судом міста Києва винесено постанову, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

26 квітня 2010 року страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася із застрахованим транспортним засобом, що є страховим випадком відповідно до умов договору страхування.

17 серпня 2010 року позивачем складено страховий акт №00043197 та розрахунок суми страхового відшкодування (копії яких містяться в матеріалах справи), та виплачено страхове відшкодування шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 6891,94 грн. на банківський рахунок вигодонабувача, що підтверджується платіжним дорученням за №021928 від 20 серпня 2010 року.

З полісу № ВЕ/3650602 (копія якого міститься в матеріалах справи) вбачається, що Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»застрахувало цивільну відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами, строком дії на один рік: з 16 лютого 2010 року по 15 лютого 2011 року, автомобіль ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2. Згідно полісу ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілого, становить 25500,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з регресною вимогою від 21 жовтня 2010 року за №1652, вимагаючи сплатити йому кошти у розмірі 6891,94 грн., однак відповідач залишив вказану вимогу без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача, в усних поясненнях, проти позову не заперечував, але письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, ОСОБА_2, як винуватець ДТП, несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану ОСОБА_1, автомобіль якого пошкоджено внаслідок ДТП.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, право вимоги про відшкодування шкоди, яке виникло у ОСОБА_1 до ОСОБА_2 перейшло до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»відповідно до законодавства України та договору страхування після того, як відповідне відшкодування було здійснене позивачем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 6891,94 грн. на банківський рахунок вигодонабувача, що підтверджується платіжним дорученням за №021928 від 20 серпня 2010 року.

Однак, цивільна відповідальність за шкоду, завдану автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована за договором, укладеним на період дії з 16 лютого 2010 року по 15 лютого 2011 року на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія», про що свідчить поліс №ВЕ/3650602, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на таких умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Відповідно до п. 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Враховуючи викладене, до позивача перейшло право регресу щодо відшкодування витрат, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, завданих внаслідок ДТП.

У відповідності з п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 6381,94 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 163,89 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 546 ЦК України пеня є одним з видів забезпечення виконання зобовязань.

Як передбачено приписами п. п. 37.1, 37.2 ст. 37 Закону України від 01 липня 2004 року, № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Вказаними нормами Закону передбачено підстави стягнення пені саме у випадку прострочення страховиком виконання зобовязання по виплаті страхового відшкодування, а не відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначена правова позиція щодо відмови у стягненні штрафних санкцій також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26 травня 2009 року за №25/326-7/216-09.

За таких обставин, суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(08500, Київська обл., місто Фастів, площа Перемоги, будинок 1, код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, будинок 14-В, код 20033533) 6381 (шість тисяч триста вісімдесят одна) грн. 94 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати: 92 (девяносто дві) грн. 26 коп. державного мита, та 213 (двісті тринадцять) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяЗаєць Д. Г.

Дата підписання рішення 3 лютого 2011 року