Рішення № 14927116, 03.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2011 р. Справа № 52/461-23/017-10

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м. Київ

до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Фастів

про стягнення 25314,03 грн.

секретар судового засідання (помічник судді) Федько Т.В.

за участю представників:

від позивача: Бабич В.В. (довіреність № 166 від 1 січня 2011 року);

від відповідача: Тюпа Р.М. (довіреність №1531 від 2 червня 2010 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення 25314,03 грн., з яких 25000,00 грн. регресна вимога та 314,03 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 1 грудня 2010 року порушено провадження у справі № 52/461.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16 грудня 2010 року справу № 52/461 направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24 грудня 2010 року справу №52/461 прийнято до провадження суддею Зайцем Д.Г. та присвоєно їй №52/461-23/017-10. Розгляд справи призначено на 10 січня 2011 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 3 лютого 2011 року представником позивача до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 24990,00 грн., оскільки згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між Військовою частиною №3030 та Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»за №ВС/3824442 передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн. Однак, враховуючи те, що при поданні позовної заяви до суду позивачем вже було враховано фрашизу у розмірі 500,00 грн. то позивач зменшує суму страхового відшкодування на 10,00 грн. Щодо заявленої до стягнення пені в розмірі 314,03 грн., позивач відмовляється повністю.

Судом, на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заяву про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснюється відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в усних поясненнях проти задоволення страхового відшкодування не заперечував, але письмового відзиву на позовну заяву не надав.

3 лютого 2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2009 року між АСТ «АИС-Поліс», повним правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»та ОСОБА_1 було укладено Договір №0112-0114-000590 добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого Позивачем застраховано транспортний засіб Страхувальника - автомобіль ACURA RDX, реєстраційний номер НОМЕР_1.

12 листопада 2009 року в м. Києві на перехресті вулиць Червонормійської та Федорова відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем УАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який перебував в трудових відносинах з Військовою частиною №3030.

Відповідно до довідки ВДАІ з обслуговування Голосіївського району міста Києва від 25 листопада 2009 року, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2, який керуючи автомобілем УАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив вимоги пункту 8.7.3є Правил дорожньою руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з застрахованим автомобілем.

7 грудня 2009 року Голосіївським районним судом міста Києва винесено постанову, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, однак, врахувавши малозначність скоєного адміністративного правопорушення, ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.

11 грудня 2009 року страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася із застрахованим транспортним засобом, що є страховим випадком відповідно до умов договору страхування.

11 грудня 2009 року позивачем складено страховий акт №2395-2565/09 та розрахунок суми страхового відшкодування (копії яких містяться в матеріалах справи), а відповідно до платіжного доручення №2075 від 27 січня 2010 року перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Автосиметрія»(згідно заяви страхувальника) у якості страхового відшкодування 33227,45 грн.

З полісу № ВС/3824442 (копія якого міститься в матеріалах справи) вбачається, що Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»застрахувала цивільну відповідальність перед третіми особами, строком дії на один рік: з 27 грудня 2009 року по 26 грудня 2010 року, автомобіль УАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Військовій частині №3030. Згідно полісу ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілого, становить 25500,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з регресною вимогою від 16 вересня 2010 року за №2701, вимагаючи сплатити йому кошти у розмірі 33227,45 грн., однак відповідач залишив вказану вимогу без задоволення.

У судовому засіданні 3 лютого 2011 року представником позивача до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 24990,00 грн., оскільки згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між Військовою частиною №3030 та Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»за №ВС/3824442 передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн. Враховуючи, що при поданні позовної заяви до суду позивачем вже було враховано фрашизу у розмірі 500,00 грн., то позивач зменшує суму страхового відшкодування на 10,00 грн. Щодо заявленої до стягнення пені в розмірі 314,03 грн., позивач відмовляється повністю.

Судом, на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заяву про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснюється відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в усних поясненнях проти стягнення суми страхового відшкодування не заперечував, але письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Отже, Військова частина №3030 несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану її працівником ОСОБА_2 як винуватцем ДТП, завдану ОСОБА_1, автомобіль якої пошкоджено внаслідок ДТП.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, право вимоги про відшкодування шкоди, яке виникло у ОСОБА_1 до Військової частини №3030 перейшло до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»відповідно до законодавства України та договору страхування після того, як відповідне відшкодування було здійснено позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосиметрія»(згідно заяви страхувальника).

Однак, цивільна відповідальність за шкоду, завдану автомобілем УАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована за договором, укладеним на період дії з 27 грудня 2009 року по 26 грудня 2010 року на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»між Військовою частиною №3030 та Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія», про що свідчить поліс № ВЕ/3824442.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на таких умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Відповідно до п. 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Враховуючи викладене, до позивача перейшло право регресу щодо відшкодування витрат, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, завданих внаслідок ДТП.

У відповідності з п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24990,00 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(08500, Київська обл., місто Фастів, площа Перемоги, будинок 1, код 20602681) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, Оболонський район, провулок Балтійський, будинок 20, код 22229921) 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати: 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. державного мита, та 232 (двісті тридцять дві) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяЗаєць Д. Г.