ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" лютого 2011 р. Справа № 23/018-10
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», м. Київ
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м. Вишгород
про стягнення 12512,30 грн.
секретар судового засідання (помічник судді) Федько Т.В.
за участю представників:
від позивача: Амєліна О.О. (довіреність №2 від 4 січня 2011 року);
від відповідача: Науменко А.В. (довіреність №172-16/42 від 16 грудня 2010 року).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»про стягнення 12512,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:
-25 червня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_1 укладено договір №011099/4002/0003301 добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого позивачем застраховано транспортний засіб страхувальника - автомобіль Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1.
-7 вересня 2010 року в м. Києві на проспекті Ватутіна відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.
-Відповідно до довідки ВДАІ з обслуговування Деснянського району міста Києва від 9 вересня 2010 року, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_3, який керуючи автомобілем Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив вимоги пунктів 2.3(б) та 13.1. Правил дорожньою руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з застрахованим автомобілем.
-12 жовтня 2010 року Деснянським районним судом міста Києва винесено постанову, згідно якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
-Відповідно до звіту СПД ОСОБА_4 за №7966 від 24 вересня 2010 року, вартість відновлювального ремонту була визначена в розмірі 13147,30 грн.
-9 вересня 2010 року страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, після чого позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_5 у розмірі 12512,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №028471 від 15 жовтня 2010 року.
-Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
-Транспортний засіб Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 що належить ОСОБА_6 є забезпеченим транспортним засобом згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»за №ВС/8889558. Отже, відповідач є тією особою, яка, на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів прийняла на себе, як страховик, зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок ДТП.
-Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою від 12 січня 2010 року щодо страхового відшкодування у сумі 12512,30 грн., однак зазначена вимога залишена відповідачем без реагування.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 28 грудня 2010 року та призначено справу до розгляду на 13 січня 2011 року.
13 січня 2011 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 25 січня 2011 року.
У судовому засіданні 25 січня 2011 року оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 1 лютого 2011 року.
Представник відповідача в усних поясненнях проти позову не заперечував, але письмового відзиву на позовну заяву не надав.
У судовому засіданні 1 лютого 2011 року представником позивача до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 12002,30 грн., оскільки згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»за №ВС/8889558 передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.
Судом, на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заяву про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснюється відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.
1 лютого 2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
25 червня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_1 укладено Договір №011099/4002/0003301 добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого Позивачем застраховано транспортний засіб Страхувальника - автомобіль Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1.
7 вересня 2010 року в м. Києві на проспекті Ватутіна відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.
Відповідно до довідки ВДАІ з обслуговування Деснянського району міста Києва від 9 вересня 2010 року, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_3, який, керуючи автомобілем Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2, порушив вимоги пунктів 2.3(б) та 13.1. Правил дорожньою руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з застрахованим автомобілем.
12 жовтня 2010 року Деснянським районним судом міста Києва винесено постанову, згідно якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340.00 грн.
9 вересня 2010 року страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася із застрахованим транспортним засобом, що є страховим випадком відповідно до умов договору страхування.
12 жовтня 2010 року позивачем складено страховий акт №00051938 та розрахунок суми страхового відшкодування (копії яких містяться в матеріалах справи), а відповідно до платіжного доручення №028471 від 15 жовтня 2010 перераховано ФОП ОСОБА_5 у якості страхового відшкодування 12512,30 грн.
З полісу № ВВ/8889558 (копія якого міститься в матеріалах справи) вбачається, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»застрахувало цивільну відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами, строком дії на один рік: з 27 грудня 2009 року по 26 грудня 2010 року, автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2. Згідно полісу ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілого, становить 25500,00 грн.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з регресною вимогою від 12 листопада 2010 року за №1875, вимагаючи сплати йому кошти у розмірі 12512,30 грн., однак відповідач залишив вказану вимогу без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача, в усних поясненнях, проти позову не заперечував, але письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, ОСОБА_3, як винуватець ДТП, несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану ОСОБА_1, автомобіль якої пошкоджено внаслідок ДТП.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, право вимоги про відшкодування шкоди, яке виникло у ОСОБА_1 до ОСОБА_3 перейшло до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»відповідно до законодавства України та договору страхування після того, як відповідне відшкодування було здійснене позивачем на користь ОСОБА_1 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_5.
Однак, цивільна відповідальність за шкоду, завдану автомобілем Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована за договором, укладеним на період дії з з 27 грудня 2009 року по 26 грудня 2010 року на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», про що свідчить поліс №ВС/8889558, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на таких умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Відповідно до п. 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Враховуючи викладене, до позивача перейшло право регресу щодо відшкодування витрат, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, завданих внаслідок ДТП.
У відповідності з п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.
За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 12002,30 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, будинок 7, код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, будинок 14-В, код 20033533) 12002 (дванадцять тисяч дві) грн. 30 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати: 125 (сто двадцять пять) грн. 13 коп. державного мита, та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
СуддяЗаєць Д. Г.
Дата підписання рішення 3 лютого 2011 року
Судове рішення № 14927110, Господарський суд Київської області було прийнято 01.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 23/018-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: