Рішення № 14926905, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/254-52/3428.03.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вік-Тан” про стягнення 43576, 17 грн., та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вік-Тан” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг” про стягнення 49432,12 грн., за участю представників позивача за первісним позовом Лазаренка І.В., довіреність № 5 від 01.01.2011 року, відповідача за первісним позовом Лазька С.В., довіреність № 06/01-2010 від 17.06.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг” звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 43346, 23 грн. заборгованості, 207,64 грн. пені, 22, 30 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

У липні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Вік-Тан” звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 45337, 41 грн. основного боргу та 4094, 71 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року у задоволені первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 року зазначене судове рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2010 року скасовано зазначені постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року прийнято справу до провадження та присвоєно їй номер 18/254-52/34, розгляд справи призначено на 10.02.2011 року.

В судовому засіданні 10.02.2011 року відповідачем за первісним позовом було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та посилається на те, що ним було надмірно сплачено 45337, 41 грн.

У судовому засіданні 10.02.2011р. оголошувалась перерва на 02.03.2011р.

В судовому засіданні 02.03.2011 року позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 35857, 30 грн. основного боргу, 4383, 49 грн. пені та 1828, 70 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 02.03.2011р. оголошувалась перерва на 23.03.2011р.

23.03.2011 року представником відповідача за первісним позовом було подано відзив на заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 23.03.2011р. оголошувалась перерва на 28.03.2011р.

28.03.2011 року відповідач за первісним позовом подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позов підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вік-Тан” (лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу № 474, відповідно до умов якого лізингодавець передає, а лізингоодержувач приймає в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби.

Відповідно до п. 5.1. договору за переданий в лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати відповідачем за первісним позовом лізингових платежів встановлюється в плані лізингу (додаток № 3 до договору) та інших додатках. Нарахування лізингових платежів здійснюється згідно з актами виконаних робіт, які підписуються сторонами. Підписання актів обома сторонами підтверджує досягнення згоди сторонами щодо змісту актів виконаних робіт.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу; комісію позивача за первісним позовом за наданий у лізинг транспортний засіб; інші витрати позивача за первісним позовом, що безпосередньо повязані з виконанням договору.

Відповідно до п. 5.5. договору лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження транспортного засобу або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Пунктом 5.7. договору передбачено, що лізингодавець має право змінити розмір лізингового платежу пропорційно або на одну й ту ж суму, якщо ціни, тарифи, платежі, податки, нормативи, страхування транспортного засобу, що входять до складу лізингового платежу і повязані з виконанням даного договору, змінюються внаслідок дій органів державної влади, тобто з незалежних від лізингодавця причин. Розмір лізингового платежу, належного до сплати за договором, коригується лізингодавцем на дату, коли такі зміни набули чинності. В такому випадку лізингодавець зобовязаний надати лізингоодержувачу розрахунок такого збільшення та, на вимогу лізингоодержувача, підтверджуючі документи.

На виконання умов договору між сторонами були складені та підписані плани лізингу на транспортні засоби: №474/001 від 18.09.2007 р.; №474/004 від 18.09.2007 р.; №474/005 від 18.09.2007 р.; №474/006 від 18.09.2007 р.; №474/007 від 18.09.2007 р.; №474/008 від 18.09.2007 р.; №474/009 від 18.09.2007р.; №474/010 від 18.09.2007р.; №474/011 від 18.09.2007р.; №74/012 від 20.05.2008р.; №74/013 від 20.05.2008 р.

Згідно з умовами додаткової угоди №1 від 11.05.2008 р. та додаткової угоди №2 від 28.02.2009 р. до договору сторонами було погоджено припинення дії плану лізингу № 474/003 від 18.09.2007 р., зміни до плану лізингу № 474/002 від 18.09.2007 р. та зміни до плану лізингу № 474/002 від 10.10.2007 р. з 28.02.2009р.

Додатковою угодою № 1 від 27.10.2008 р. до договору сторонами внесені зміни з 27.10.2008 р. в частині сплати лізингових платежів до наступних планів лізингу: №474/001 від 18.09.2007 р., №474/002 від 18.09.2007 р., №474/004 від 18.09.2007 р., №474/005 від 18.09.2007 р., №474/006 від 18.09.2007 р., №474/007 від 18.09.2007 р., №474/008 від 18.09.2007 р., №474/009 від 18.09.2007 р., №474/010 від 18.09.2007 р., №474/011 від 18.09.2007 р., №474/012 від 18.09.2007 р. та №474/013 від 18.09.2007 р.

На підставі договору позивачем за первісним позовом були передані відповідачеві за первісним позовом у фінансовий лізинг транспортні засоби Daewoo Lanos, що підтверджується актами приймання-передачі транспортних засобів від 11.10.2007 р. і 23.06.2008р. та не заперечується відповідачем за первісним позовом.

Отже, позивач за первісним позовом належним чином виконав взяті на себе зобовязання за договором лізингу.

Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майно, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Проте, відповідач в порушення умов договору належним чином не виконав свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, наслідок чого у останнього утворилась заборгованість за період з 20.05.2009 року по 22.06.2009 року включно, розмір якої за розрахунком суду складає 33 982, 99 грн.

Належних доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідачем не було надано.

При здійсненні розрахунку судом враховано, що 23 березня 2009 року автомобіль Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, було передано відповідачем за первісним позовом для ремонту СТО, а 29.05.2009 року працівниками СТО було відремонтовано автомобіль та передано позивачу за первісним позовом, який затримав зазначений автомобіль до повного погашення відповідачем за первісним позовом заборгованості зі сплати лізингових платежів (що підтверджується листами № 178 від 15.06.2009 року, № 7548 від 17.06.2009 року, № 186 від 23.06.2009 року).

Тобто, 29.05.2009 року вищезазначений автомобіль було вилучено з володіння та користування лізингоодержувача, в звязку з чим, у позивача за первісним позовом відсутні правові підстави для нарахування лізингових платежів з 29.05.2009 року по 22.06.2009 року включно.

Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем зі сплати лізингових платежів складає 33 982, 99 грн., яка судом задовольняється, в іншій частині позову щодо стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач порушив зобовязання щодо оплати лізингових платежів, вимоги позивача про стягнення 3% річних є обґрунтованими, однак, підлягають стягненню у розмірі 1737, 31 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснений судом відповідно до вимог закону.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 16.1. договору сторони передбачили, що при порушенні лізингоодержувачем зобовязань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом зобов'язання зі сплати лізингових платежів з відповідача підлягає стягненню пеня.

Проте, з урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязання, стану виконання відповідачем цього зобовязання, розміру прострочених сум та враховуючи клопотання відповідача за первісним позовом суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 100 грн. В позові в частині стягнення 4283, 49 грн. пені судом відмовлено.

Позивач за зустрічним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає про те, що останнім на користь відповідача за зустрічним позовом були надмірно сплачені кошти у сумі 45337, 41 грн., оскільки позивач оплачував лізингові платежі з 10.06.2008 року в більшому або меншому розмірі, ніж вони встановлені планами лізингу.

Проте належних доказів переплати позивачем за зустрічним позовом не було надано суду.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В розумінні вищезазначеної правової норми позивачем за зустрічним позовом не доведено наявність переплати та правових підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом зазначеної суми.

Крім того, судом було встановлено наявність заборгованості зі сплати лізингових платежів при розгляді первісного позову, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати, сплачені позивачем за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, сплачені позивачем за зустрічним позовом у відповідності до вимог статті 49 ГПК України відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вік-Тан” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 65, код 31513841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг” (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, код 32774741) 33982 (тридцять три тисячі девятсот вісімдесят дві) грн. 99 коп. заборгованості, 1737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 31 коп. 3% річних, 100 (сто) грн. 00 коп. пені, 358 (триста пятдесят вісім) грн. 20 коп. державного мита, 193 (сто девяносто три) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяС.Чебикіна