Рішення № 14926896, 13.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/7713.04.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж № 536"

до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс"

про стягнення 649 140,33 грн

Суддя Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача - Парицька Н.О.

від відповідача - Щеколдін М.Ю.

У судовому засіданні 13.04.2011 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж № 536" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс"(далі - відповідач) про стягнення 649 140,33 грн.(495632,40грн.-основного боргу, 31736,04грн.-3% річних, 121771,89грн.-інфляційне збільшення суми боргу) заборгованості за договором підряду №8-469/08 від 26.08.2008 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору підряду №8-469/08 від 26.08.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Луцьксантехмонтаж № 536" та Публічним акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс", останній за виконані роботи не розрахувався у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 порушено провадження у справі № 15/77.

Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору та зазначив, що станом на час розгляду справи основна дебіторська заборгованість становить 495632,00 грн.

Відповідач надав пояснення по суті справи та підтвердив виконання робіт.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2008 року Відкрите акціонерне товариство"Луцьксантехмонтаж № 536"-Підрядник (далі-Позивач) та Відкрите акціонерне товариство "Луцький автомобільгий завод", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс"-Замовник (далі-Відповідач) уклали Договір підряду №8-469/08 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов"язується своїми силами і засобами, на власний ризик виконати і здати роботи по облицбванню фасадів металопрофілем ТП-20 по осі А, в осях 1-14 корпусу №4 відповідно до кошторисної документації й в обумовлений цим Договором строк, а Відповідач зобов"язується надати Позивачу майданчик для виконання робіт, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчений будівництвом об"єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів.

Відповідно до п.3.2 Договору оплата робіт проводиться шляхомавансового платежу у розмірі 25% від суми, визначеної у кошторисі, протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами даного Договору; наступна частина вартості робіт-75% -протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт по КБ-2в та КБ-3.

Свої зобов"язання за Договором Позивач виконав у повному обсязі, про що свідчать Акти приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт на загальну суму 495 632,40грн.В порушення умов Договору Відповідач не розрахувався за надані йому послуги у повному обсязі.

Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала495 632,40грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 495632,40грн. і підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом і відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% процентів річних у розмірі 1 31 736,04грн. та 121 771,89грн -інфляційного збільшення суми боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 495632,40 грн. основного боргу, 3% процентів річних у розмірі 1 31 736,04грн. та 121 771,89грн -інфляційного збільшення суми боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 6491,40грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж № 536" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" (04176, м.Київ, вул. Електриків,29а, код ЄДРПОУ 05808592), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж № 536" (43005, м.Луцьк, вул.Клима Савура,29, код ЄДРПОУ 30248307) 495 632(чотириста дев"яносто п"ять тисяч шістсот тридцять дві)грн. 00 коп. - основного боргу, 31 736(тридцять одна тисяча сімсот тридцять шість)грн.04коп-3% річних, 121 771(сто двадцять одна тисяча сімсот сімдесят одна)грн.89коп.-інфляційне збільшення суми боргу, 6491(шість тисяч чотириста дев"яносто одна)грн. 40 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 15.04.2011