Рішення № 14926823, 11.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/7611.04.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Коммерс»

про стягнення 126745,38 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД (надалі ТОВ «Ваврик і Компанія»ЛТД, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Коммерс»(надалі ТОВ «Торговий дім «Коммерс», відповідач) заборгованості в розмірі 105621,16 грн. та 21124,22 грн. штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним дистриб’юторським договором № 42/09-Д від 03.11.2009 року не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати переданого на реалізацію товару. З урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 105621,16 грн. та штраф, нарахування якого обумовлено договором.

В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 17.03.2011 року представник позивача не з’явився, однак враховуючи виконання вимог суду, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. 06.04.2011 року від позивача, через канцелярію господарського суду міста Києва надійшло клопотання, у якому останній просив розгляд справи провести без його участі при повному підтриманні позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява направлялись відповідачу на адресу зазначену у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 28.03.2011 року наявний у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 23.02.2011 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

3 листопада 2009 року між ТОВ «Ваврик і Компанія»ЛТД та ТОВ «Торговий дім «Коммерс» укладено дистриб’юторський договір № 42/09-Д згідно з яким фірма (позивач у справі) на умовах.

Передача відповідачу товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується видатковими накладними, які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи.

Згідно з п. 12.4 договору договір набирає чинності з моменту його підписання та діє на протязі одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї зі сторін з обов’язковим письмовим повідомленням іншої сторони, не пізніше, ніж за 1 (один) місяць до розірвання, при умові повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені у позовній заяві накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено (банківські виписки на підтвердження часткової оплати залучені до справи), у зв’язку з чим позивачем заявляється до стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 105621,16 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами дистриб’юторський договір за правовою природою є різновидом договору поставки, а згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як те сторони визначили у п. 4.2 договору оплата за кожну отриману партію товару здійснюється дистриб’ютором у безготівковій формі протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

З урахуванням наведеного строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних наявних у матеріалах справи станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Згідно гарантійного листа (вих. № 23 від 01.09.2010 року) відповідач гарантував проплату заборгованості в сумі 124057,40 грн. до 30.05.2011 року.

В свою чергу, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.3 договору у разі прострочення платежу більше, ніж на 20 календарних днів, дистриб’ютор, окрім пені, сплачує фірмі також штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи суму заборгованості відповідача станом на час подання позовної заяви в розмірі 105621,16 грн. та факт порушення покупцем строків розрахунків понад 20 календарних днів, штраф у розмірі 20% від суми боргу складає 21124,22 грн. та у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за дистриб’юторським договором № 42/09-Д від 03.11.2009 року у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 1267,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Коммерс»(02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1-А, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення. ідент. код 36657492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД (48500, Тернопільська область, Чортківський р-н, м. Чортків, вул. Гранична, 14 А, р/р 26005000111726 ТФ ВАТ «Укрексімбанк»м. Тернопіль, МФО 338829, ідент. код 21154931) 105621,16 грн. (сто п’ять тисяч шістсот двадцять одну гривню 16 копійок) основного боргу, 21124,22 грн. (двадцять одну тисячу сто двадцять чотири гривні 22 копійки) штрафу, 1267,46 грн. (одну тисячу двісті шістдесят сім гривень 46 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков