Рішення № 14926833, 05.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/6905.04.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноінфосервіс ЛТД” м. Києва

про стягнення безпідставно набутих коштів, ціна позову 840000 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Довганюк Р.М.,

від відповідача Сівко П.О.

СУТЬ СПОРУ:

у лютому 2011 року Відкрите акціонерне товариство “Сумиобленерго” звернулося в господарський суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем договору № 2801/2 від 28 січня 2010 р. останній після одержання попередньої оплати у загальному розмірі 840000 грн. протягом строку дії цього договору не розробив спеціалізовані комп’ютерні програми та не передав йому право на їх користування.

Посилаючись на те, що суми попередньої оплати відповідачем одержані безпідставно, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 840000 грн. безпідставно одержаних коштів, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на недоведеність та безпідставність заявлених вимог, належне виконання ним прийнятих за договором обов’язків.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 січня 2010 р. між сторонами по справі було укладено договір № 2801/2, згідно з яким відповідач за завданням позивача зобов’язався розробити спеціалізовані комп’ютерні програми та передати право на їх використання позивачу протягом 30 років та протягом дії договору здійснювати супровід програмно-інформаційного комплексу М&I EnergySuite, а останній – прийняти це право і сплатити вартість передання права та вартість супроводу відповідно умов договору.

Зокрема, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.3, 3.1 договору розробці з передачею права користування підлягали: комп’ютерна програма з оцінювання роботи персоналу “БОСС” до 30 липня 2010 р. вартістю 340000 грн.; комп’ютерна програма з автоматизації роботи з договорами на постачання електричної енергії “Контракт” до 31 березня 2010 р. вартістю 312000 грн.; комп’ютерна програма з електронного документообігу та електронного архіву документів за допомогою електронно-цифрового підпису для збутових задач до 28 лютого 2010 р. вартістю 188000 грн.

Умовами п.п. 1.1, 3.2 договору сторони погодили види комп’ютерних програм, які підлягають супроводу за цим договором, та вартість цих послуг у розмірі 90000 грн.

Оплату за передачу права користування комп’ютерних програм передбачено проводити протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору, за супровід комп’ютерних програм –протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього договору та надання рахунку (п.п. 3.3, 3.4 договору).

Строк дії договору відповідно до умов п. 8.1 договору встановлений з моменту підписання договору до 31 грудня 2010 року.

Поясненнями сторін, наявними у справі платіжними дорученнями №№ 806 від 29 січня, 1594, 1595 від 24 лютого 2010 р. стверджується факт перерахування позивачем на користь відповідача в рахунок оплати за договором 930000 грн., що становить ціну договору.

Доказів належного виконання відповідачем зобов’язання щодо розробки спеціалізованих комп’ютерних програм та передачі прав на їх використання загальною вартістю 840000 грн. суду не надано.

Доводи відповідача з цього приводу є необгрунтованими, оскільки доказами не підтверджені. Надані ним матеріали переписки з позивачем свідчать про виконання договору в частині супроводу програмно-інформаційного комплексу і не стосуються передачі прав користування комп’ютерними програмами.

Передбачений спірним договором комплекс послуг із супроводу не стосується обслуговування комп’ютерних програм, права на користування якими підлягали передачі за цим договором, тому сам по собі факт надання таких послуг не підтверджує обставин передачі належних комп’ютерних програм.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи, що строк дії спірного договору між сторонами закінчився, відповідачем не виконане зобов’язання щодо розробки спеціалізованих комп’ютерних програм та передачі прав на їх використання, підстави набуття ним попередньої оплати у розмірі 840000 грн. відпали, то з нього на користь позивача стягненню 840000 грн. безпідставно набутих коштів.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” м. Суми задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноінфосервіс ЛТД” (04655, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г, блок В, оф. 518, А/С 42, код 33306832) на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” (40035, м. Суми, вул. Д.Коротченка, 7, код 23293513) 840000 грн. безпідставно набутих коштів, 8400 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар