Рішення № 14926780, 12.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/2912.04.11 За первісним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»

доПублічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

про

За зустрічним

позовом

до

про визнання правовідносин припиненими

Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»

визнання заяви про зарахування однорідних вимог недійсною та стягнення 2017367, 54 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача (від відповідача за зустрічним): Ландишева С.М. –представник за довіреністю від 25.01.2011 року; Від відповідача (від позивача за зустрічним): Федорова С.В. –представник за довіреністю від 14.09.2010 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»про визнання припиненими з 27.01.2011 року правовідносин (зобов’язань) між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег», що виникли на підставі кредитного договору № 79.1/64-К-08 від 17.11.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»на суму 1333920, 00 грн. у зв’язку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.03.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2011 року подав витребувані ухвалою суду докази та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.03.2011 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що заперечує проти позовних вимог, оскільки вимоги позивача та відповідача є неоднорідними та строк виконання зобов’язань позивача не настав.

У судовому засіданні 29.03.2011 року оголошено перерву до 04.04.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2011 року подав пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що однорідність зустрічних вимог полягає у їх грошовості, оскільки і позивач, і відповідач зобов’язані сплатити один одному грошову суму. Крім того, позивач має право повернути відповідачу кредит достроково, до спливу граничного строку погашення кредиту, що передбачено умовами кредитного договору, а тому подання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог свідчить про настання строку щодо повернення кредитних коштів.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.04.2011 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити. Крім того, відповідач зазначив, що через загальний відділ діловодства суду подав зустрічний позов про визнання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.01.2011 року недійсною та стягнення з ТОВ «Ізумрудний берег»заборгованості за кредитним договором № 79.1/64-К-08 від 17.11.2008 року у сумі 2017367, 54 грн.

У судовому засіданні 04.04.2011 року оголошено перерву до 12.04.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 року прийнято зустрічну позовну заяву ПАТ «Родовід Банк»до розгляду з первісним позовом та призначено до розгляду на 12.04.2011 року.

У судовому засіданні 12.04.2011 року представник позивача подав відзив на зустрічний позов, відповідно до якого зазначив, що між позивачем та відповідачем існують зустрічні однорідні зобов’язання, строк виконання яких настав на суму 1333920, 00 грн. З огляду на те, що ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України передбачають можливість проведення зарахування на підставі заяви однієї сторони, проведене ТОВ «Ізумрудний берег»зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви, поданої до ПАТ «Родовід Банк»27.01.2011 року вимогам чинного законодавства України не суперечить та свідчить про правомірність такого зарахування.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.04.2011 року підтримав зустрічні позовні вимоги та просив суд зустрічний позов задовольнити. Проти первісного позову заперечував у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.04.2011 року оголошено перерву до 14:30 год.

Після перерви в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк»(надалі –банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»(надалі - позивач) був укладений кредитний договір № 79.1/64-К-08 (надалі –кредитний договір), за яким банк зобов’язується надати позивачу кредит у сумі 7302500, 00 грн., а позивач зобов’язується повернути кредит згідно з графіком, вказаним у додатку № 1 до договору, не пізніше 16.11.2010 року та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах, передбачених договором.

17.11.2008 року банк надав позивачеві кредит у сумі 7302 500, 00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

01.09.2010 року сторони підписали додаткову угоду № 6 до кредитного договору згідно п. 1.1 якої передбачили, що банк зобов’язується надати позивачу кредит у сумі 2115294, 61 грн., а позивач зобов’язується повернути кредит згідно із з графіком, вказаному у додатку № 2 до договору, не пізніше 31.08.2011 року та сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених договором.

01.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»та Гончаренко Андрій Вадимович (надалі - вкладник) уклали договір № ДРД.557.ДВ+12-4086/12-2009 про строковий банківський вклад, відповідно до якого банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок № 26354000557.840.004086 грошову суму в розмірі 50000, 00 дол. США строком на 12 місяців та 2 дні та зобов’язується повернути вкладникові суму вкладу 3 грудня 2010 року.

Також, 01.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»та Гончаренко Андрій Вадимович уклали договір № ДРД.557.ДВ+12-4085/12-2009 про строковий банківський вклад, відповідно до якого банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок № 26354000557.840.004085 грошову суму в розмірі 50000, 00 дол. США строком на 12 місяців та 2 дні та зобов’язується повернути вкладникові суму вкладу 3 грудня 2010 року.

Крім того, 01.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»та Гончаренко Андрій Вадимович уклали договір № ДРД.557.ДВ+12-4088/12-2009 про строковий банківський вклад, відповідно до якого банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок № 26354000557.840.004088 грошову суму в розмірі 68000, 00 дол. США строком на 12 місяців та 2 дні та зобов’язується повернути вкладникові суму вкладу 3 грудня 2010 року.

01.12.2009 року Гончаренко Андрій Вадимович вніс вклад до ПАТ «Родовід Банк»на загальну суму 168000, 00 дол. США, що підтверджується валютними платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

25.01.2011 року між Гончаренком Андрієм Вадимовичем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»та Рухленко Тетяною Євгенівною укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1 якого Гончаренко Андрій Вадимович відступає позивачеві право вимоги грошових коштів у розмірі 168000, 00 дол. США, що були внесені Гончаренком Андрієм Вадимовичем як вклади до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», а саме:

- право вимоги грошових коштів у розмірі 68000, 00 дол. США, внесених на депозитний рахунок № 26354000557.840.004088 на підставі договору № ДРД.557.ДВ+12-4088/12-2009, укладеного 01.12.2009 року між Гончаренком Андрієм Вадимовичем та банком;

- право вимоги грошових коштів у розмірі 50000, 00 дол. США, внесених на депозитний рахунок № 26354000557.840.004085 на підставі договору № ДРД.557.ДВ+12-4085/12-2009, укладеного 01.12.2009 року між Гончаренком Андрієм Вадимовичем та банком;

- право вимоги грошових коштів у розмірі 50000, 00 дол. США, внесених на депозитний рахунок № 26354000557.840.004086 на підставі договору № ДРД.557.ДВ+12-4086/12-2009, укладеного 01.12.2009 року між Гончаренком Андрієм Вадимовичем та банком.

Позивач на підставі даного договору набуває права вимоги від банку грошових коштів на загальну суму 168000, 00 дол. США, що становить еквівалент 1333920, 00 грн. за офіційним курсом Національного банку України, встановленого на дату укладення договору.

Згідно із п. 1.5 договору про відступлення права вимоги право вимоги грошових коштів у розмірі 168000, 00 дол. США у позивача виникає з моменту підписання сторонами договору.

Відповідно до п.1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 516 цього ж кодексу встановлений порядок заміни кредитора у зобов’язанні, а саме: заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

27.01.2011 року Гончаренко А.В. повідомив відповідача про відступлення права вимоги на вклади на суму 168000, 00 дол. США позивачу та вказав відповідачеві на те, що виплата грошових коштів у розмірі 168000, 00 дол. США за договорами № ДРД.557.ДВ+12-4088/12-2009, № ДРД.557.ДВ+12-4085/12-2009 та № ДРД.557.ДВ+12-4086/12-2009 повинна здійснюватися банком новому кредитору - ТОВ «Ізумрудний берег».

Крім того, 27.01.2011 року позивач подав до банку заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою повідомив банк про дострокове погашення своєї заборгованості за кредитним договором на суму 1333920, 00 грн. та про зарахування заборгованості банку перед ТОВ «Ізумрудний берег»у розмірі 168000, 00 дол. США, що складає еквівалент 1333920 грн. за договорами № ДРД.557.ДВ+12-4088/12-2009, № ДРД.557.ДВ+12-4085/12-2009 та № ДРД.557.ДВ+12-4086/12-2009 в рахунок погашення боргу ТОВ «Ізумрудний берег»перед банком за кредитним договором на суму 1333920, 00 грн.

Згідно із ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Однак, банк кошти у сумі 168000, 00 дол. США не списав та не зарахував їх на рахунок № 20633501000031.980.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання припиненими з 27.01.2011 року правовідносин (зобов’язань) між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег», що виникли на підставі кредитного договору № 79.1/64-К-08 від 17.11.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»на суму 1333920, 00 грн. у зв’язку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Як зазначалося вище, договори № ДРД.557.ДВ+12-4088/12-2009, № ДРД.557.ДВ+12-4085/12-2009 та № ДРД.557.ДВ+12-4086/12-2009 були укладені із умовою щодо повернення банком суми вкладів 3 грудня 2010 року.

У зазначений строк банк вклади на загальну суму 168000, 00 грн., що становить 1333920, 00 грн. не повернув.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики.

Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, станом на 27.01.2011 року зобов’язання позивача щодо повернення суми кредиту за кредитним договором № 79.1./64-К-08 становить 1915294, 61 грн.

Заявою від 27.01.2011 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, позивач повідомив ТОВ «Ізумрудний берег»про дострокове погашення частини кредиту за кредитним договором на суму 1333920, 00 грн. шляхом зарахування заборгованості банку перед позивачем за договорами № ДРД.557.ДВ+12-4088/12-2009, № ДРД.557.ДВ+12-4085/12-2009 та № ДРД.557.ДВ+12-4086/12-2009 у розмірі 168000, 00 дол. США , що еквівалентно становить 1333920, 00 грн., право вимоги якої виникла у позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 25.01.2011 року.

Частиною 2 ст. 601 ЦК України встановлено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Заперечуючи проти первісних позовних вимог відповідач подав зустрічних позов, відповідно до якого просить суд визнати заяву ТОВ «Ізумрудний берег»про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.01.2011 року недійсною.

Так, відповідач зазначає, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1)          бути зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим);

2)           бути однорідними;

3)          строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги;

4)          відсутні обставини, встановлені ст. 602 ЦК України, за якими зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається.

Зобов’язання банку за договорами про строкові банківські вклади № ДРД.557.ДВ+12-4088/12-2009, № ДРД.557.ДВ+12-4085/12-2009 та № ДРД.557.ДВ+12-4086/12-2009 від 01.12.2009 року, полягають у поверненні вкладникові сум вкладів у розмірі 168000, 00 дол. США. Тобто, банк має виконати своє зобов’язання за депозитними договорами у іноземній валюті, а саме, у доларах США.

Виконання позивача за кредитним договором виражене у гривні та полягає у поверненні отриманих в кредит грошових коштів та сплати відсотків за користування такими коштами шляхом їх зарахування на визначенні у кредитному договорі рахунки.

Враховуючи те, що вимоги відповідача до позивача виражені у національній валюті України, а вимоги позивача до відповідача –у іноземній валюті, вони не відповідають критерію однорідності. Вимоги виражені у різних валютних цінностях, а тому не можуть бути зараховані як однорідні на підставі ст. 601 ЦК України.

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача враховуючи наступне.

У відповідності до частини 2 статті 524 ЦК України, грошовий еквівалент зобов'язання може визначатися в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В статті 198 Господарського кодексу України зазначено, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що однорідність зустрічних вимог полягає саме у їх грошовості, оскільки і позивач, і відповідач зобов'язані сплатити один одному грошову суму. Валюта грошового зобов'язання є лише одиницею виміру (платежу) виконання такого грошового зобов'язання.

Крім того, як на одну із підстав визнання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсною, відповідач посилається на те, що встановлений строк виконання зобов’язання позивача за кредитним договором № 79.1/64-К-08 від 17.11.2008 року (з урахуванням додаткової угоди № 6 від 01.09.2010 року), а саме 31.08.2011 року, ще не настав.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до пункту 1.1. кредитного договору № 79.1/64-К-08 від 17.11.2008 року (з урахуванням додаткової угоди № 6 від 01.09.2010 року), ТОВ «Ізумрудний берег»зобов'язане повернути ПАТ «Родовід Банк»кредит у розмірі 2 115 294, 61 грн. згідно з графіком, вказаним у додатку № 2 до цього договору, не пізніше 31 серпня 2011 року.

Таким чином, із вказаної умови вбачається, що кінцевий строк повернення кредиту -31.08.2011 року, тобто до вказаної дати ТОВ «Ізумрудний берег»повинно сплатити кредит у повному обсязі.

Графіком (додаток № 2) передбачено погашення заборгованості за кредитом щомісячно у розмірі 50 000 грн. до 31.07.2011 року та у розмірі 1 565 294, 61 грн. до 31.08.2011 року.

Статтею 531 Цивільного кодексу України передбачено право боржника виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту

У відповідності до пункту 3.2.1. кредитного договору, ТОВ «Ізумрудний берег»має право достроково погашати заборгованість за кредитом.

Отже, з урахуванням викладеного вище, ТОВ «Ізумрудний берег»має право повернути ПАТ «Родовід Банк»кредит достроково, тобто до спливу граничного строку погашення кредиту, вказаного у кредитному договорі від 17.11.2008 року № 79.1/64-К-08 (з урахуванням додаткової угоди № 6 від 01.09.2010 року), що відповідає умов зазначеного кредитного договору і не суперечить їм.

Таким чином, в момент реалізації ТОВ «Ізумрудний берег»свого права на дострокове повернення кредиту настає строк виконання зобов'язань позивача за кредитним договором від 17.11.2008 року № 79.1/64-К-08 (з урахуванням додаткової угоди № 6 від 01.09.2010 року) перед відповідачем.

З огляду на викладене вище, ТОВ «Ізумрудний берег»реалізувало своє право на дострокове повернення грошових коштів за кредитним договором від 17.11.2008 року № 79.1/64-К-08 (з урахуванням додаткової угоди № 6 від 01.09.2010 року) шляхом подання до ПАТ «Родовід Банк»заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, що свідчить про те, що строк виконання обов'язку позивача перед відповідачем за цим кредитним договором настав.

Також, відповідач зазначає, що оскільки депозитний вклад Гончаренка А.В., внесений до ПАТ «Родовід Банк»у іноземній валюті, останній зобов’язаний повернути суму вкладу та відсотки саме у цій валюті, що виключає можливість перерахування такого зобов’язання у іншу валюту.

Таким чином, здійснюючи перерахування власних зобов’язань із доларів США у національну валюту України фактично матиме місце одностороння зміна умов договору, яка не допускається згідно із ст. 525 ЦК України.

Однак суд зазначає, що згідно п. 6.4 договорів про строковий банківський вклад № ДРД.557.ДВ+12-4088/12-2009, № ДРД.557.ДВ+12-4085/12-2009 та № ДРД.557.ДВ+12-4086/12-2009 передбачено, що вкладник доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку за грошовими зобов’язаннями вкладника перед банком у будь-якій грошовій одиниці, що виникли за цим договором та іншими будь-якими договорами, укладеними між вкладником і банком. При договірному списанні коштів з рахунку до спливу строку, встановленого п. 1.1 договору, розмір процентів, встановлений п. 2.2 договору, не змінюється та проценти нараховуються на фактичний залишок коштів на рахунку.

Отже, сторони умовами договору передбачили можливість списання коштів з рахунку у будь-якій грошовій одиниці, а тому відсутній факт односторонньої зміни умов договору.

У відповідності до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених частиною першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України перелічені всі загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, це: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Будь-яких підстав, які б свідчили про те, що оспорюваний односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить чинному законодавству відповідачем не доведено та судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги щодо визнання заяви ТОВ «Ізумрудний берег»про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.01.2011 року недійсною є необґрунтованими та такими, що не підлягаю задоволенню.

Натомість, як зазначалося вище, відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зобов'язання позивача перед відповідачем за кредитним договором і зобов'язання відповідача перед позивачем за депозитним договором, з урахування договору про відступлення права вимоги, на суму 1 800 000 грн. є грошовими, отже й однорідними у розумінні їх матеріального змісту.

Як встановлено судом, строк виконання обов’язку банку щодо повернення вкладу за депозитним договором настав 3 грудня 2010 року; строк виконання обов’язку позивача перед відповідачем щодо повернення суми кредиту настав 27.01.2011 року, тобто з дня направлення позивачем відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (право на дострокове повернення коштів).

За таких обставин суд дійшов висновку про існування між позивачем і відповідачем за депозитними та кредитним договорами однорідних вимог, строк виконання яких настав, що свідчить про наявність підстав для їх зарахування.

Тому первісні позовні вимоги про визнання припиненими з 27.01.2011 року правовідносин (зобов’язань) між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег», що виникли на підставі кредитного договору № 79.1/64-К-08 від 17.11.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»на суму 1333920, 00 грн. у зв’язку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач заявив вимоги про стягнення із позивача суми заборгованості за кредитом у розмірі 1915294, 61 грн., процентів за користування кредитом у сумі 98073, 58 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1613, 709 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у розмірі 1102, 49 грн., збитків від інфляції за прострочення заборгованості по кредиту та процентам у сумі 757, 44 грн., 3% річних від суми простроченого кредиту у розмірі 312, 33 грн. та 3% річних від суми прострочених процентів у розмірі 213, 39 грн. за кредитним договором № 79.1/64-К-08 від 17.11.2008 року.

Як зазначалося вище, 17.11.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № 79.1/64-К-08 від 17.11.2008 року.

Пунктом 1.1 кредитного договору з урахуванням додаткової угоди № 6 від 01.09.2010 року встановлено, що банк зобов’язується надати позичальнику кредит у сумі 2115294, 61 грн., а позичальник зобов’язується повернути кредит згідно з графіком, вказаним у додатку № 2 до договору, не пізніше 31.08.2011 року та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно додатку № 2 до кредитного договору «Графік погашення заборгованості по кредиту», позичальник зобов’язаний повертати кредит наступним чином:

-          до 30.09.2010 року –50000, 00 грн.;

-          до 31.10.2010 року –50000, 00 грн.;

-          до 30.11.2010 року –50000, 00 грн.;

-          до 31.12.2010 року –50000, 00 грн.;

-          до 31.01.2011 року –50000, 00 грн.;

-          до 28.02.2011 року –50000, 00 грн.;

-          до 31.03.2011 року –50000, 00 грн.;

-          до 30.04.2011 року –50000, 00 грн.;

-          до 31.05.2011 року –50000, 00 грн.;

-          до 30.06.2011 року –50000, 00 грн.;

-          до 31.07.2011 року –50000, 00 грн.;

-          до 31.08.2011 року –1565294, 61 грн.

Пунктом 2.5 кредитного договору з урахуванням додаткової угоди № 6 від 01.09.2010 року передбачено, що процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 21% річних.

Проценти за користування кредитом, нараховуються банком щомісячно 25-го числа (з період з 26-го числа місця, що передує звітному, до 25-го числа звітного місяця включно), а також у день повного погашення заборгованості за кредитом, але не пізніше дати погашення кредиту, вказаної у п. 1.1 договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки, вказаної в п. 2.5 договору (п. 2.6.2 кредитного договору).

Згідно із п. 2.6.3 кредитного договору сплата нарахованих процентів за користування кредитом, протягом дії цього договору, здійснюється позичальником щомісячно, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики.

Як встановлено судом, починаючи з січня 2011 року позивач не сплачує проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 3.4.9 кредитного договору, у разі порушення умов цього договору позичальник зобов’язаний достроково погасити, на вимогу банку, всю суму заборгованості за кредитом у строк, вказаний банком, та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом.

У зв’язку із тим, що позивач порушив свої зобов’язання по сплаті процентів за користування кредитом, відповідач 25.03.2011 року направив позивачеві лист-вимогу № 84-11-б.б/7378 про дострокове повернення кредиту та сплати нарахованих штрафних санкцій протягом трьох днів.

У зазначений строк позивач суму кредиту не повернув, проценти за користування кредиту та штрафні санкції не сплатив.

Судом встановлено, що станом на 27.01.2011 року залишок кредиту становив 1915294, 6 грн. згідно наступного розрахунку:

2115294, 61 грн. (сума кредиту) –200000, 00 грн. (погашення кредиту згідно платіжних доручень № 24 від 27.09.2010 року, № 41 від 28.10.2010 року, № 61 від 26.11.2010 року та № 82 від 22.12.2010 року наявних в матеріалах справи) = 1915294, 61 грн.

Водночас, 27.01.2011 року ТОВ «Ізумрудний берег»було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1333920, 00 грн., згідно якого був погашений кредит на зазначену суму.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість позивача перед відповідачем становить 581374, 61 грн.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач докази повернення кредиту у сумі 581374, 61 грн. суду не надав, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги відповідача щодо стягнення суми кредиту підлягають частковому задоволенню у розмірі 581374, 61 грн.

У відповідності до п. 2.6.3, 2.6.4 кредитного договору сплата нарахованих процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно. При розрахунку суми процентів береться фактична кількість календарних днів користування кредитом у розрахунковому періоді та фактична кількість днів у році (за методом «факт/факт»).

Як вказувалося раніше, позивач припинив сплачувати проценти за користування процентів починаючи з січня 2011 року.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом неоплачених позивачем становить:

1915294, 61 грн. (сума кредиту) * 21% * 31 (з 26.12.2010 року по 25.01.2011 року) / 365 = 34160, 46 грн.

1915294, 61 грн. (сума кредиту) * 21% * 1 (26.01.2011 року) / 365 = 1101, 95 грн.

581 374, 61 грн. (сума кредиту після зарахування зустрічних вимог) * 21% * 30 (з 27.01.2011 року по 25.02.2011 року) / 365 = 10 034, 69 грн.

581 374, 61 грн. (сума кредиту після зарахування зустрічних вимог) * 21% * 27 (з 26.02.2011 року по 24.03.2011 року) / 365 = 9 031, 22 грн.

Отже, загальний розмір процентів за користування кредитом становить 54328, 32 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Щодо пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1613, 709 грн. за період з 01.02.2011 року по 24.03.2011 року та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у розмірі 1102, 49 грн. за період з 01.03.2011 року по 24.03.2011 року, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.4.8 кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком.

Як вказувалося вище, позивач повинен був сплачувати частину суми кредиту та процентів за користування у строк до останнього дня кожного місяця.

Так, з платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи вбачається, що за вересень 2010 року позивач погасив частину кредиту 27.09.2010 року, за жовтень 2010 року –28.10.2010 року за листопад 2010.року –26.11.2010 року, за грудень 2010 року –22.12.2010 року.

Крім того, заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.01.2011 року було погашено кредитні платежі за січень 2011 року –липень 2011 року та частково за серпень 2008 року.

Отже, позивач своєчасно здійснював повернення частини кредиту, а тому позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1613, 709 грн. за період з 01.02.2011 року по 24.03.2011 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, то розмір пені складає:

34160, 00 грн. (проценти за січень 2011 року) * 15,5% * 28 (з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року) / 365 = 406, 18 грн.

1101, 95 грн. (проценти за 26.02.2011 року) * 15,5% * 24 (з 01.03.2011 року по 24.03.2011 року) / 365 = 11, 23 грн.

10 034, 69 грн. (проценти за лютий 2011 року) * 15,5% * 24 (з 01.03.2011 року по 24.03.2011 року) / 365 = 102, 27 грн.

Таким чином, пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом становить 519, 68 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, як встановлено вище, позивач не прострочував сплату кредиту за кредитним договором № 79.1/64-К-08, а тому відсутні підстави нарахування 3% річних та збитків від інфляції.

Беручи до уваги зазначене, суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних та збитків від інфляції за прострочення повернення кредиту.

Крім того, заперечуючи проти стягнення 3% річних та збитків від інфляції за прострочення сплати проценті за користування кредитом, позивач зазначає, що чинним законодавством не передбачена можливість нарахування 3% річних та збитків від інфляції на проценти.

Однак, суд не погоджується за даними запереченнями позивача, оскільки згідно ст. 625 ЦК України боржник сплачує борг з урахуванням збитків від інфляції та 3% річних за прострочення будь-якого грошового зобов’язання.

Враховуючи те, що сплата процентів за користування кредитом є грошовим зобов’язанням, кредитор має право вимагати оплату боргу з урахування встановленого індексу інфляції та сплати 3% річних.

Таким чином, 3% річних становлять:

34160, 00 грн. (проценти за січень 2011 року) * 3% * 52 (з 01.02.2011 року по 24.03.2011 року) / 365 = 146, 00 грн.

1101, 95 грн. (проценти за 26.02.2011 року) * 3% * 24 (з 01.03.2011 року по 24.03.2011 року) / 365 = 2, 17 грн.

10 034, 69 грн. (проценти за лютий 2011 року) * 3% * 24 (з 01.03.2011 року по 24.03.2011 року) / 365 = 19, 79 грн.

Отже, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом становлять 167, 96 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Таким чином, збитки від інфляції становлять:

34160, 46 грн. * 100,9% - 34160, 46 = 307, 44 грн.

Отже, збитки від інфляції за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом підлягає задоволенню у сумі 307, 44 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 512, 516, 533, 601, 1054, 1058, 1060 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими з 27.01.2011 року правовідносини між Публічним акціонерним товариством «Родовід банк»(код ЄДРПОУ 14349442) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»(код ЄДРПОУ 32290282), що виникли на підставі кредитного договору № 79.1/64-К-08 від 17.11.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Родовід банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»на суму 1333920, 00грн. у зв’язку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» (04136, м. Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-3; код ЄДРПОУ 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»(98640, АРК, м. Ялта, вул. Крупська, 50, корп.. 1, кв. 23; код ЄДРПОУ 32290282) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізумрудний берег»(98640, АРК, м. Ялта, вул. Крупська, 50, корп. 1, кв. 23; код ЄДРПОУ 32290282), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; код ЄДРПОУ 14349442) заборгованість за кредитом у сумі 581 374 (п’ятсот вісімдесят одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 61 коп., проценти за користування кредитом у сумі 54 328 (п’ятдесят чотири тисячі триста двадцять вісім) грн. 32 коп., пеню у розмірі 519 (п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 68 коп., 3% річних у сумі 167 (сто шістдесят сім) грн. 96 коп., збитки від інфляції у розмірі 307 (триста сім) грн. 44 коп., 6 366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 74 (сімдесят чотири) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В решті зустрічних позовних вимогах відмовити.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 14.03.2011 року