Рішення № 14926741, 11.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/7011.04.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САУД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінінвест-Трейд»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Станіцький В.В. –представник

від відповідача: не з’явились

11.04.2011 року у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САУД»(далі - ТОВ «САУД», позивач) звернулося із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінінвест-Трейд»заборгованості у розмірі 34755,00 грн., інфляційні втрати –8723,50 грн., 3% річних –2296,69 грн., пені –3447,93 грн., всього: 49223,12 грн.

Ухвалою від 21.02.2011р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.03.2011р.

Ухвалою від 17.03.2011р. розгляд справи відкладено на 11.04.2011р.

03.03.2011р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 48737,93 грн. з яких: основна сума заборгованості –34755,00 грн., інфляційні втрати –8271,69 грн., пеня –3505,96 та 3% річних –2205,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання договору № 36 від 29.09.2008р. позивач виконав комплекс робіт по вогнезахисній обробці на об’єкті: «Льодовий стадіон в м. Калуш, вул. Видоняка, Івано-Франківська обл.»на загальну суму 195950,40 грн. грн., а відповідач прийняв виконані роботи, що підтверджують акти приймання виконання підрядних робіт. За договором № 36 від 29.09.2008р. підрядник здійснює оплату виконаних робіт щомісячно, на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт, та довідки про вартість виконаних робіт, із врахуванням авансу вказаного в п. 3.2. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт не виконав належним чином, що стало причино звернення позивача до суду про стягнення заборгованості за договором № 36 від 29.09.2008р.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресою зазначено в позовній заяві, в тому числі і на адресу підприємства згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2008р. між ТОВ «САУД»(підрядник) та ТОВ «Фінінвест-Трейд»(замовник) був укладений договір № 36, за яким підрядник за завданням замовника зобов’язується в порядку та на умовах даного договору, на свій ризик, своїми силами і засобами виконати комплекс робіт по вогнезахисній обробці металевих конструкцій, а саме: вогнезахисна обробка металевих конструкцій на R-30 мин.; вогнезахисна обробка металевих конструкцій на R-120 мин., а також виконати вказані роботи у відповідності до пожежної безпеки по акту. Де R-30 мин та R-120 мин –це межа вогнестійкості металевих конструкцій (далі роботи) на об’єкті: «Льодовий стадіон в м. Калуш, вул. Видоняка, Івано-Франківська обл.»в термін, передбаченим даним договором, а замовник зобов’язується прийняти роботи та оплатити їх.

Попередня вартість даного договору складає 195950,40 грн. Остаточна вартість робіт та матеріалів по даному договору визначається із фактичного об’єму виконаних робіт і вартість закуплених матеріалів, що відображається в актах виконаних робіт (п.п. 2.1, 2.3).

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання за договором № 36 від 29.09.2008р. щодо оплати виконаних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Передача виконаних робіт замовнику здійснюється після здачі робіт у відповідності пожежної безпеки по акту, і здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, що передбачено п. 6.1 договору.

Приймання виконаних робіт здійснюється замовником на протязі 5 календарних днів з моменту надання підрядником акту прийому-передачі виконаних робіт по формі КБ-2в про виконання об’єму робіт (п. 6.2).

На підтвердження виконання робіт за договором № 36 від 29.09.2008р. позивач надав суду акти приймання виконаних підрядних робіт № 1 за жовтень 2008р., № 2 за грудень 2008р. Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані та скріплені печатками замовника, що підтверджує прийняття виконаних робіт останнім.

Окрім того, в матеріалах справи наявні довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень та грудень 2008р., що підписані сторонами та скріплені печатками. Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок форми КБ-3, що наявні в матеріалах справи, роботи виконані на суму 194280,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок розрахунків за договором від 29.09.2008р. сторони встановили в розділі 3 даного договору.

Відповідно до п. 3.4 договору, після підписання договору, за 5 банківських днів до початку робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 50% вартості договору, що складає –97975,20 грн. Оплата вогнезахисних робіт проводиться підряднику замовником щомісячно, на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, з урахуванням авансу вказаного в п. 3.2.

Відповідно до банківських виписок, що наявні в матеріалах справи, відповідач сплатив позивачу кошти у розмірі 159525,00 грн.

17.11.2010р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 42 про сплату заборгованості за договором № 36 від 29 вересня 2008р. у розмірі 34755,00 грн. В підтвердження направлення вказаної претензії позивач надав суду належним чином засвідчену копію поштового чеку № 0508 від 19.11.2010р. Остання отримана відповідачем 22.11.2010р., даний факт підтверджується повідомлення про вручення поштової кореспонденції (копія у справі).

Відповідно до умов договору, зокрема п. 3.4, сторони передбачили, що оплата робіт проводиться щомісячно на підставі актів КБ-2в та довідки форми КБ-3, з чого не вбачається можливим визначити дату з якої у замовника (відповідача) виникає обов’язок оплати виконані позивачем роботи.

Отже, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Оскільки вимога № 42 від 17.11.2010р. була направлена відповідачу 19.11.2010р., тому останнім обов’язок щодо сплати заборгованості мав бути виконаним до 25.11.2010р.

Строк виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт, станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Враховуючи відсутність доказів оплати виконаних робіт згідно актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок форми КБ-3 за жовтень та грудень 2008р., що наявні в матеріалах справи, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 34755,00 грн. визнаються судом обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з умов договору (п. 11.2), за порушення зобов’язань по договору, в тому числі строків оплати за виконані та прийняті роботи, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості таких робіт.

Як було встановлено судом, відповідач був зобов’язаний сплатити заборгованість до 25.11.2010р., тому починаючи з наступного дня (26.11.2010р.) відповідачем порушено зобов’язання щодо оплати за виконані роботи.

Ухвалами від 21.02.2011р. та 17.03.2011р. суд зобов’язав позивача надати обґрунтований розрахунок штрафних санкцій (інфляційних збитків, 3% річних та пені) з урахуванням настання строку виконання зобов’язання по сплаті у відповідності до ч.2 ст. 530 ЦК України, із зазначенням періодів нарахування.

Відповідно до письмових пояснень позивача, останній, враховуючи п. 3.4 договору, вважає, що відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи протягом одного місяця від дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт. Оскільки останній акт та довідка були підписані 02.12.2008р., тому відповідач повинен був розрахуватися протягом грудня 2008р. Зважаючи на зазначене, позивач розрахував штрафні санкції починаючи з наступного місяця, а саме з 05.01.2009р., що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ч. 2 ст. 530 ЦК України, а тому визнаються судом необґрунтованими.

Згідно розрахунку наданого позивачем, останній заявив пеню до стягнення у розмірі 3505,96 грн., яка розрахована за період з 05.01.2009р. по 05.06.2009р., не врахувавши строку настання у відповідача обов’язку щодо сплати заборгованості.

В даному випадку, наведений у позовній заяві розрахунок пені, судом визнаний неналежним доказом заявлених вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, в разі відсутності клопотання заінтересованої сторони, суд не має права виходити за межі позовних вимог, а тому вимога позивача щодо стягнення пені є необґрунтованою, в зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що з 26.11.2010р. відповідачем порушене зобов’язання щодо оплати робіт, за розрахунком суду, інфляційні втрати за період з 26.11.2010р. по 15.02.2011р. підлягають стягненню у розмірі 625 ,59 грн., а 3% річних за вказаний період –234,24 грн. Позивач розрахував розмір втрат від інфляції та 3 % річних за період з 05.01.2009р. по 15.02.2011р., без врахування настання строку виконання зобов’язань щодо оплати, а тому наданий розрахунок позивача (3% річних та втрат від інфляції) судом визнаний необґрунтованим.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

3475526.11.2010 - 15.02.2011823 %234.24 грн. Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

26.11.2010 - 15.02.201134 755.001.018625.59 грн. Факт прострочення виконання зобов’язань щодо оплати виконаних робіт згідно актів приймання виконаних робіт відповідачем не спростовано, доказів оплати робіт у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України та договору № 36 від 29.09.2008р.р. суду не представлено, у зв’язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 34755,00 грн. основного боргу, 234,24 грн. 3% річних, інфляційні втрати –625,59 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 356,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 170,75 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінінвест-Трейд»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 104, ідент. код 31404992, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауд»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, корп. 3, ідент. код 34530519, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 34755,00 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот п’ятдесят п’ять гривень 00 копійок) –основного боргу, 625,59 грн. (шістсот двадцять п’ять гривень 59 копійок) –втрати від інфляції, 234,24 грн. (двісті тридцять чотири гривні 24 копійки) –3% річних, 356,15 грн. (триста п’ятдесят шість гривень 15 копійок) –державного мита та 170,75 грн. (сто сімдесят гривень 75 копійок) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 14.04.2011р.