Рішення № 14926742, 07.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/8407.04.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» До Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

Простягнення 4802,96 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаШупик О.А.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»4592,34 грн. страхового відшкодування та 210,62 грн. пені, а всього 4802,96 грн. заборгованості.

Відповідач в засідання суду не зявився, ухвали суду не виконав. Письмового відзиву, письмових заперечень по суті заявлених вимог та поліс ОСЦПВВНТЗ серії ВЕ 0342903 не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2010 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011071/4002/0000388, за яким ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Шевроле», державний номер НОМЕР_1

Згідно розгорнутої довідки ДАІ, 06.06.2010 року на просп. Маяковського, 26 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Деу», державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно Постанови Деснянського районного суду м. Києва від 25.06.2010 р., ОСОБА_2., 06.06.2010 р. на просп. Маяковського у м. Києві, керуючи автомобілем марки «Деу», державний номер НОМЕР_2, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шевроле», державний номер НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

ОСОБА_2. порушив п.п. 12.1, 12.3, 13.1, 2.3 (б) ПДР України та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

З метою встановлення вартості матеріального збитку ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у СПД Бережнюк О.В. Відповідно до Звіту № 7272 від 09.07.2010 p., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_1, складає 5 267 гривень 34 копійки.

07.06.2010 р. ОСОБА_1 було подано до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»заяву на виплату страхового відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок СТО.

Відповідно до зазначеного вище Звіту, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було виплачено страхове відшкодування в розмірі 4 592 грн. 34 коп. (за вирахуванням франшизи у розмірі 675,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 017743 від 20.07.2010 р.

Цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, винуватця ДТП ОСОБА_2 застрахована в Публічному акціонерному товариству «Страхова компанія «Універсальна», що підтверджується Інформацією №8629022 про дорожньо-транспортну пригоду надану Позивачем.

Відповідач на вимогу суду Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0342903 не надав, існування зазначеного полісу не спростував.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

30.08.2010р. Позивачем було подано Відповідачу Регресну вимогу №1270 з проханням здійснити Позивачу виплату страхового відшкодування, що підтверджується вхідною відміткою Відповідача.

Відповідач не здійснив виплати страхового відшкодування та не повідомив Позивача про результат розгляду зазначеної Регресної вимоги.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в порядку регресу, відповідно до ст. 29 ч. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у сумі 4592,34 грн. (сума страхового відшкодування) - 510 грн. (франшиза) = 4 082грн. 34 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 210,62 грн. не задовольняється судом оскільки, відповідно до ст.547 ЦК України (ст.180 ЦК УРСР) угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Сторони не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі, відповідно до ст.547 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 4082 грн.34 коп. суми страхового відшкодування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 4082 грн.34 коп. суми страхового відшкодування, в частині стягнення пені та франшизи суд відмовляє, з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, вул.. Пилипа Орлика, 24/1, код ЄДРПОУ 20113829) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул.. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн.. 34 коп. страхового відшкодування, 87 (вісімдесят сім) грн.17 коп. державного мита та 201 (двісті одну) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення франшизи та пені відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 13.04.2011р.