Рішення № 14926484, 25.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/2025.03.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

Простягнення 9937,39 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Волчек Н.М. дов. № 406/2010 від 28.12.2010 року;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»про стягнення 9937,39 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.

Ухвалою від 09.02.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 18.02.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 18.02.2011 року представники відповідача не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання 18.02.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 18.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 14.03.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 14.03.2011 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував та крім того, у відзиві відповідач просив суд витребувати у позивача документи.

Суд розглянув та відхилив вищезазначене клопотання як безпідставне та необґрунтоване.

Представник третьої особи в судове засідання 14.03.2011 року не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 14.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 25.03.2011 року.

В судовому засіданні 25.03.2011 року представник позивача подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 25.03.2011 року не зявилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.03.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2010 року в м. Києві на Броварському проспекті за участю автомобіля BMW 325I, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, власником якого є ОСОБА_3 та за участю автомобіля Daewoo Lanos, під керуванням власника вищезгаданого транспортного засобу ОСОБА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, сталася дорожньо транспортна пригода.

Як вбачається з довідки про дорожньо транспортну пригоду № 8576903 від 23.02.2010 року та постанови Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2010 року у адміністративній справі № 3-2094, дорожньо транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 12.1, 13.1 ПДР та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Згідно Договору страхування № 26364 від 23.06.2009 року страховиком автомобіля BMW 3251 є Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс».

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 36/10 від 18.03.2010 року та ремонтних калькуляцій, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля BMW 3251, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3 становить 9666,46 грн.

Відповідно до Договору страхування № 26364 від 23.06.2009 року розмір безумовної франшизи за завданий збиток складає 0,00 грн.

Як вбачається з страхового акту № 597\10\50\ТР25\00\2 від 22.03.2010 року загальний розмір страхового відшкодування становить 9666,46 грн.

На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно правова відповідальність водія автомобіля Daewoo Lanos була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова»згідно полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8081928.

У звязку з цим, позивач 20.10.2010 року направив на адресу відповідача заяву № 1779 з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, а саме в розмірі 9666,46 грн. до якої додав весь пакет необхідних документів, яка була вручена 22.10.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з пункту 2 Полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8081928 страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 0,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, розміру оціненої шкоди (9666,46 грн.) та франшизи, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в сумі 9666,46 грн.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивач керуючись пунктом 2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 23.11.2010 року по 27.01.2011 року пеню в сумі 270,93 грн.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням пунктів 1 та 2 статті 37 вищезазначеного Закону, дати вручення регресної вимоги та прострочення сплати страхового відшкодування, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 270,93 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(місцезнаходження: 02002, м. Київ, Дніпровський р н, вул. Марини Раскової, буд.11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Глибочицька, буд. 33 37, код ЄДРПОУ 19411125) 9 666 (девять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 46 коп. страхового відшкодування, 270 (двісті сімдесят) грн. 93 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення 28.03.2011 року