Рішення № 14926417, 13.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/6013.04.11 За позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»

Про           стягнення 165840,09грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Кошман А.С. по дов. № 82 від 30.08.2010р.

Від відповідача Кукла Г.М. по дов. № б/н 27.08.2010р.

В засіданні приймали участь

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»про стягнення 165840,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011р. порушено провадження у справі № 36/60, розгляд справи призначено на 23.02.2011р.

В ході розгляду справи представником позивача позовні вимоги уточнювались та збільшувались неодноразово.

06.04.2011р. представником позивача подана зава про уточнення позовних вимог (зменшення) за якими на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 159750, 73 грн., із яких: 140876, 27 грн. основний борг, 9205, 44 грн. –пеня за прострочку платежу, 5442, 73 грн.. –штраф, 5442, 73 грн. –інфляційні.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.03.2011р. надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу в розмірі 130452, 70 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

20.07.2001р. Державним підприємством «Київський механічний завод Міністерства Оборони України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(далі відповідач) був укладений договір №1/01 оренди нежитлового приміщення.

22.12.2008р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (далі позивач), відповідачем та Державним підприємством «Київський механічний завод Міністерства Оборони України» було укладено договір оренди №4149 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1/01 від 20.07.2001р.

Згідно п. 1 договору Державне підприємство «Київський механічний завод Міністерства Оборони України»(балансоутримувач) передав, а позивач , як новий орендодавець, прийняв на себе права та обов’язки балансоутримувача і стає стороною по договору оренди №1/01 від 20.07.2001р. укладеного між Державним підприємством «Київський механічний завод Міністерства Оборони України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобуд».

Відповідно до п. 1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно –нежилі приміщення площею 823, 5 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, що перебуває на балансі Державного підприємства «Київський механічний завод Міністерства Оборони України»

Майно передається в оренду з метою розміщення суб’єкта господарювання, що проводить діяльність з ремонту об’єктів нерухомості (п. 1.2 договору).

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Сторонами погоджено термін дії даного договору строком на три роки, що діє з 20.07.2001р. про 20.07.2004р., та пролонговано до 20.07.2010р. включно (п. 10.1. договору).

27 серпня 2010р. між сторонами по справі був підписаний договір №4149/01 про внесення змін до договору оренди від 22.12.2008р. №4149, відповідно до якого строк дії договору оренди сторони продовжили на 2 роки і дію договору встановили до 20 липня 2012 року.

09.02.1011р. між сторонами був підписаний договір №4149/02 про припинення договору оренди від 22.12.2008р. №4149 з 01 грудня 2010 р.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –листопад 2008р. – 52052,75 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2008р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2008 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.6 сторони встановили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 70% до 30% щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору, не виконав обов’язку орендаря, орендну плату до державного бюджету за період з серпня 2010 року по листопад 2010 року не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, складає 140 876,27 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов’язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач у зазначений період користувався нежитловим приміщенням, а тому зобов’язаний згідно Договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати до держаного бюджету України становить 140876,27 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов’язання за договором №4149 від 22.12.2008р. виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі суду не надав.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 140876,27 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п. 3.7 договору сторони передбачили, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку платежу в сумі 9205,44 грн. та інфляційні в розмірі 5442, 73 грн.

Оскільки відповідач припустився прострочки по орендним платежам з нього на підставі п. 3.7 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»підлягає стягненню пеня в сумі 9205,44 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з серпня 2010 р. по грудень 2010р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 5442,73 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з серпня 2010 р. по грудень 2010р., а отже, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 5442,73 грн.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань встановлений судом та по суті відповідачем не оспорений, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 5442,73 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 4226,29 грн. штраф відповідно до п. 3.8 договору .

Згідно п. 3. 8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар (відповідач) сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Оскільки на час розгляду справи заборгованість відповідача по орендній платі становить загалом більше трьох місяців позовні вимоги в частині стягнення штрафу відповідно до п. 3.8 договору в сумі 4226,29 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Заперечення відповідача викладені в письмовому відзив судом до уваги не приймаються з огляду на вищевикладене.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(01148,

м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к.414, код ЄДРПОУ 31482028) на користь Державного бюджету України 140 876 грн. 27 коп. основного боргу, 9 205 грн. 44 коп. пені за прострочку платежу, 5 442 грн. 73 коп. інфляційні, 4 226 грн. 29 коп. штраф на рахунок 31111094700011, одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача - ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва –плата за оренду іншого державного майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(01148,

м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к.414, код ЄДРПОУ 31482028) в доход Державного бюджету України 1 597 грн. 51 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(01148,

м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к.414, код ЄДРПОУ 31482028) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

СуддяТ.Ю. Трофименко Повний текст рішення складено 14.04.2011р.