Рішення № 14925816, 04.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.11 Справа № 17/5009/286/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк”,

юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а

фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект”, 69057, м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 158

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Ріел Істейт Проект”, 69057, м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 158

про стягнення 4952900,76 доларів США і 1717548, 95 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Маркова В.Є., довіреність від 08.02.11 б/н

від відповідача: Шевченко Н.Ю., довіреність від 02.02.11 б/н

від третьої особи: Войтанович О.Й., ліцензія від 10.11.09 серія НОМЕР_1

СУТЬ СПОРУ:

21.01.11 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк” (надалі Банк) з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” (надалі ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект”) про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 12.03.07 № 7.2-31 в сумі 4 913 162,48 доларів США, еквівалент 629 863,06 доларів США та 1 916 132,14 грн. з яких: 4 119 607,00 доларів США та 1 326 104,52 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 793 555,48 доларів США та 380 678,18 грн. - заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом, 39 738,28 доларів США та 10 766,25 грн. - заборгованість зі сплати адміністративної комісії, 590 124,78 доларів США та 198 583,19 грн. - пеня за порушення строків виконання зобовязання.

Ухвалою від 21.01.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/286/11, судове засідання призначено на 17.02.11. Цією ж ухвалою судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю “Ріел Істейт Проект” (надалі - ТОВ “Ріел Істейт Проект”). У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 17.02.11 розгляд справи у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено на 10.03.11.

В судовому засіданні 10.03.11 судом оголошувалась перерва до 18.03.11.

Заявою про уточнення позовних вимог за вих. від 15.03.11 № 655/116/03, проти якої не заперечили відповідач та третя особа, яка задоволена судом, позивач просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість за кредитним договором від 12.03.07 № 7.2-31 в сумі 4952900,76 доларів США і 1717548, 95 грн. з яких: 4 119 607,00 доларів США та 1 326 104,52 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 793 555,48 доларів США та 380 678,18 грн. - заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом, 39 738,28 доларів США та 10 766,25 грн. - заборгованість зі сплати адміністративної комісії.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 09.03.11, проти якого заперечили позивач та третя особа, про зупинення провадження у справі № 17/5009/286/11 до вирішення справи № 26/235/09 про визнання банкрутом ТОВ “Ріел Істейт Проект” (до ліквідації ТОВ “Ріел Істейт Проект”, продажу нерухомого майна та звернення стягнення на предмет іпотеки) з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Нормами ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Таким чином, навіть у випадку наявності рішення суду про стягнення боргу з боржника (ТОВ “Ріел Істейт Проект”) за відсутності доказів його виконання, не позбавляє права кредитора (Банку) вимагати виконання обовязку і від поручителя - ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект”. За таких обставин, клопотання ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню судом.

Ухвалою від 18.03.11 судом було задоволено клопотання відповідача, проти якого не заперечив представник позивача, а представник 3 особи віддав вирішення вказаного клопотання на розсуд суду, про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Судове засідання призначено на 04.04.11.

За заявою представників сторін та третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 04.04.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам та третій особі розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримував заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вих. від 15.03.11 № 655/116/03, пояснював наступне. 12.03.07 між позивачем та ТОВ “Ріел Істейт Проект” укладено кредитний договір № 7.2-31 з додатковими угодами до нього, за умовами якого Банк протягом строку кредитування надав ТОВ “Ріел Істейт Проект” кредит на загальну суму 4 119 607,00 доларів США та 1 326 104,52 грн. Однак, зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом відповідно до встановленого графіку ТОВ “Ріел Істейт Проект” належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за спірним договором складає 4 119 607,00 доларів США та 1 326 104,52 грн. - основний борг, 793 555,48 доларів США та 380 678,18 грн. - заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом, 39 738,28 доларів США та 10 766,25 грн. - заборгованість зі сплати адміністративної комісії. Крім того, з метою забезпечення виконання грошових зобовязань, 12.03.07 між Банком та ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” укладено договір поруки № 7.2-31/П-1, за умовами якого відповідач зобовязався відповідати перед позивачем за виконання ТОВ “Ріел Істейт Проект” зобовязань за кредитним договором від 12.03.07 № 7.2-31 у повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки. За умовами п. 1.3. договору поруки, у разі порушення зобовязань, що випливають з кредитного договору, ТОВ “Ріел Істейт Проект” та ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” відповідають перед Банком як солідарні боржники, що означає право позивача, як кредитора, вимагати виконання зобовязань у повному обсязі як від Боржника та Поручителя разом, так і від кожного з них окремо. Позивач зазначав, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами про виконання передбачених договором поруки зобовязань по сплаті кредитної заборгованості. Проте, відповідач не виконав своїх договірних зобовязань. На підставі викладеного, позивач керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 553, 554, 610, 611, 625, 1054 Цивільного кодексу України просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла за кредитним договором від 12.03.07 № 7.2-31 в сумі 4952900,76 доларів США і 1717548, 95 грн. з яких: 4 119 607,00 доларів США та 1 326 104,52 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 793 555,48 доларів США та 380 678,18 грн. - заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом, 39 738,28 доларів США та 10 766,25 грн. - заборгованість зі сплати адміністративної комісії.

Відповідач проти позову заперечив, надав суду відзив від 16.03.11, в якому зазначав, що між позивачем та ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” укладено одинадцять додаткових угод до кредитного договору від 12.03.07 № 7.2-31. Однак, відповідач письмового погодження із такими змінами не надавав. Також, з метою забезпечення виконання грошових зобовязань між Банком та ТОВ “Ріел Істейт Проект” укладено іпотечний договір від 24.06.08 № 312/071un/08, згідно з яким оціночна вартість предмета іпотеки є значно більшою ніж сума кредиту за спірним кредитним договором. У звязку з чим, відповідач вважає, що стягнення грошових коштів з ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” до звернення стягнення на предмет іпотеки є недоцільним, тобто вирішення справи № 17/5009/286/11 є неможливим до вирішення справи № 26/235/09 (до ліквідації ТОВ “Ріел Істейт Проект” та продажу нерухомого майна). Крім того, на думку відповідача, розрахунки, які проводились обома сторонами за кредитним договором в іноземній валюті, є порушенням норм чинного законодавства оскільки позивач та третя особа не мають індивідуальної ліцензії, яка видається Національним банком України, внаслідок чого, використання долару США, як засобу платежу за кредитним договором, суперечить приписам п. “г” ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. Отже, як зазначає відповідач, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) згідно зі ст. 227 ЦК України, є оспорюваним. З огляду на зазначене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Третя особа у відзиві за вих. від 16.03.11 № 03/16 зазначив, що позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вих. від 15.03.11 № 655/116/03 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.07 між закритим акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк”, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк” (Банк), і товариством з обмеженою відповідальністю “Ріел Істейт Проект” (Позичальник) укладено кредитний договір № 7.2-31 з додатковими угодами до нього, за умовами якого (в редакції додаткової угоди від 30.12.08 № 7) Банк зобовязався надати Позичальнику кредит у розмірі еквівалента 7 000 000,00 доларів США, а Позичальник зобовязався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Кредит надається Позичальнику частинами (траншами), в такому порядку та розмірах:

а) перший транш у розмірі еквівалента 3 500 000,00 доларів США - у разі виконання всіх умов, зазначених у ст. 3 цього договору, крім умов, зазначених в підпунктах 3.1.10, 3.1.11 ст. 3 цього договору;

б) другий транш у розмірі еквівалента 3 500 000,00 доларів США - після виконання всіх умов, зазначених у ст. 3 цього договору (п. 1.2. кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30.12.08 № 7).

Згідно із п. 1.3. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 30.12.08 № 7 до кредитного договору), валютами кредиту за цим договором є гривня та долар США. В залежності від потреб Позичальник має право отримати кредит в будь-якій із зазначених валют кредиту за умови дотримання вимог п. 1.4. та 1.5. цього договору. З метою обліку операцій з видачі і повернення кредитних коштів за цим договором, Банк для кожної валюти, в якій Позичальник може одержувати кредит за цим договором, відкриває відповідні Позичкові рахунки.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, шляхом сплати із позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника або шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий в банку, з наступним виконанням розрахункових документів Позичальника.

Датою видачі кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку Позичальника. Незалежно від того, в якій валюті Позичальник фактично використав кредит, повернення кредиту має здійснюватись виключно у валюті кредиту (п.п. 4.3., 4.5. договору).

Пунктом 14.5. кредитного договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобовязань згідно цього договору в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З матеріалів цієї господарської справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору, Банком перший транш в розмірі 3 500 000,00 доларів США надано Позичальнику в повному обсязі. Другий транш виданий Банком частково в сумі 619 607,00 доларів США та 1 326 104,52 грн. Факт надання коштів підтверджується заявами на продаж іноземної валюти або банківських металів з кредитних ліній на загальну суму 4 119 607,00 доларів США та меморіальними ордерами на загальну суму 1 326 104,52 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до п. 7.2.1. договору (в редакції додаткової угоди від 30.12.08 № 7), за користування кредитом до 07.03.12 включно Позичальник зобовязаний сплачувати на користь Банку проценти, розмір яких залежить від тривалості безперервної заборгованості кожної наданої частини кредиту, згідно з такими проміжками часу: якщо кредит надано у доларах США - на заборгованість, що складає до еквіваленту 3 500 000,00 доларів США включно - 11,3 % річних з розрахунку 360 днів на рік; - на заборгованість, що складає більше еквіваленту 3 500 000,00 доларів США - 13,0 % річних з розрахунку 360 днів на рік. Якщо кредит надано у гривні - 27,5% процентів річних з розрахунку 365 днів на рік. Кожна наступна підвищена ставка нараховується включно з дня, наступного за днем закінчення періоду нарахування попередньої процентної ставки, та діє до дня (включно) закінчення періоду нарахування такої процентної ставки, як передбачено наведеною вище таблицею.

Згідно із п. 7.2.7. договору (в редакції додаткової угоди від 07.04.08 № 2), період нарахування відсотків складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування відсотків є перший банківський день після 24 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата видачі кредиту та/або перший банківський день після 24 числа з його урахуванням).

Нараховані відсотки повинні сплачуватись Позичальником щомісячно протягом 3-х календарних днів, наступних за 24 числом кожного місяця (п. 7.2.9. в редакції додаткової угоди від 07.04.08 № 2).

Так, за період з 25.06.09 по 14.01.11 включно Позичальнику нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 793 555,48 доларів США та за період з 25.09.09 по 14.01.11 - 380 678,18 грн.

Відповідно до п. 7.3.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 08.07.08 № 5), Позичальник зобовязаний сплатити Банку адміністративну комісію відповідно до нижченаведеного:

- 0,5 % від фактичного розміру заборгованості станом на 01.04.09 - протягом 5-ти банківських днів наступних за 01.04.09;

- 0,5 % від фактичного розміру заборгованості станом на 01.04.10 - протягом 5-ти банківських днів наступних за 01.04.10;

- 0,5 % від фактичного розміру заборгованості станом на 01.04.11 - протягом 5-ти банківських днів наступних за 01.04.11;

- 0,5 % від фактичного розміру заборгованості станом на 01.04.12 - протягом 5-ти банківських днів наступних за 01.04.12.

Пунктом 7.3.2. договору визначено, що адміністративна комісія сплачується Позичальником у національній валюті України за курсом, встановленим Національним банком України на день здійснення платежу.

Вбачається, що згідно з розрахунком банку сума адміністративної комісії за кредитним договором від 12.03.07 № 7.2-31 станом на 14.01.11 складає 39 738,28 доларів США та 10 766,25 грн.

Матеріали справи свідчать, що свої зобовязання за кредитним договором Позичальник належним чином не виконав, сплату суми кредиту, відсотків за користування кредитом та адміністративної комісії у встановлений договором строк у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 1. п. 5.1. ст. 5 кредитного договору, несприятлива подія є несплата Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно цього договору, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обовязків за цим договором та/або обовязків за угодами про забезпечення та/або за іншими угодами, укладеними між сторонами.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що у випадку виникнення будь-якої несприятливої події Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові кредит, а Позичальник зобовязаний, незважаючи на положення п. 6.1. цього договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит у повному обсязі разом зі платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно цього договору, в строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника в порядку, встановленому цим договором, для погашення боргового зобовязання Позичальника.

Встановлено, що 22.04.10 Банком у звязку з неналежним виконанням Позичальником своїх договірних зобовязань направлено на адресу ТОВ “Ріел Істейт Проект” рекомендованим листом повідомлення про дострокове повернення кредиту за вих. від 16.04.10 № 593/119/03. Із матеріалів справи слідує, що зазначене повідомлення повернуто поштовим відділенням на адресу Банку.

Таким чином, станом на 14.01.11, заборгованість Позичальника за кредитним договором від 12.03.07 № 7.2-31 складає 4952900,76 доларів США і 1717548, 95 грн. з яких: 4 119 607,00 доларів США та 1 326 104,52 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 793 555,48 доларів США та 380 678,18 грн. - заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом, 39 738,28 доларів США та 10 766,25 грн. - заборгованість зі сплати адміністративної комісії.

Статтею 546 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Згідно із ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2).

Як вбачається з матеріалів справи № 17/5009/286/11, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 12.03.07 між закритим акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк”, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк” (Кредитор) та відкритим акціонерним товариством “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” (Поручитель) укладено договір поруки від 12.03.07 № 7.2-31/П-1 з додатковими угодами, за умовами якого (п. 1.1. договору поруки) Поручитель поручився перед Кредитором за виконання Боржником зобовязань, вказаних в ст. 2 цього договору.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобовязання Боржником у повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки (п. 1.2. договору поруки).

Згідно із п. 1.3. договору поруки, у разі порушення Боржником зобовязання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобовязання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя, так і від кожного з них окремо.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що у разі порушення зобовязання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобовязання (або певну його частину). Кредитор не зобовязаний підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання зобовязання Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати зобовязання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку з невиконанням ТОВ “Ріел Істейт Проект” своїх зобовязань за кредитним договором від 12.03.07, Банк звернувся до ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” з листами за вих. від 17.07.09 № 3295/08L, від 14.09.09 № 3417/08L, в яких просив відповідача погасити наявну заборгованість Позичальника за кредитним договором від 12.03.07 протягом 3-х банківських днів. Зазначені листи отриманні представником відповідача - 21.07.09 та 16.09.09 відповідно, про що свідчить підпис уповноваженої особи на вказаних листах.

Поручитель зобовязаний виконати предявлену йому вимогу Кредитора в валюті зобовязання в повному обсязі в строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання такої вимоги (п. 3.2. договору поруки).

Отже, враховуючи умови договору поруки від 12.03.07, у ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” виник обовязок перед Банком щодо погашення заборгованості Позичальника - ТОВ “Ріел Істейт Проект” за кредитним договором від 12.03.07 № 7.2-31. Доказів погашення вказаної заборгованості або спростування її розміру Позичальником суду не надано.

Факт наявності заборгованості в розмірі 4952900,76 доларів США і 1717548, 95 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний Позичальником повністю.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом у сумі 4952900,76 доларів США і 1717548, 95 грн. з яких: 4 119 607,00 доларів США та 1 326 104,52 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 793 555,48 доларів США та 380 678,18 грн. - заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом, 39 738,28 доларів США та 10 766,25 грн. - заборгованість зі сплати адміністративної комісії за кредитом судом визнаються документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом відхиляються, як необґрунтовані, доводи відповідача про укладення між позивачем та ТОВ “Ріел Істейт Проект” одинадцяти додаткових угод, на які відповідач письмового погодження не надавав з огляду на наступне.

Згідно із п. 2.2. договору поруки, у разі внесення змін до договору, з якого випливає зобовязання, що мають наслідком збільшення обсягу відповідальності Поручителя, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобовязання в розрізі таких змін за умови, якщо Поручитель письмово погодився із такими змінами у зобовязанні.

А п. 2.3. цього договору поруки визначено, що будь-які інші зміни у зобовязанні, які не повязані із збільшенням обсягу відповідальності Поручителя за цим договором, жодним чином не впливають на обовязки Поручителя за цим договором і не потребують його згоди.

Судом встановлено, що до кредитного договору від 12.03.07 № 7.2-31 між Банком та ТОВ “Ріел Істейт Проект” укладено одинадцять додаткових угод (від 31.03.08 № 1, від 07.04.08 № 2, від 09.06.08 № 3, від 24.06.08 № 4, від 08.07.08 № 5, від 07.11.08 № 6, від 30.12.08 № 7, від 25.02.09 № 8, від 30.04.09 № 9, від 31.07.09 № 10, від 01.12.09 № 11), якими сторони договору внесли зміни до умов кредитного договору, а саме в частині плати за кредит, прав та обовязків сторін, строку кредитування, умов надання кредиту, предмету договору, сплати процентів за користування кредитом, цільового використання кредиту, порядку та черговості виконання боргових зобовязань, запевнень та гарантій.

При цьому, додатковими угодами від 07.04.08 № 2, від 09.06.08 № 3, від 08.07.08 № 5, від 30.12.08 № 7 сторонами кредитного договору внесено зміни в частині строку кредитування та плати за кредит.

Матеріали справи свідчать, що відповідач був повідомлений про внесення змін до кредитного договору в цій частині та погодився з такими змінами до договору, про що між Банком та ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” укладено додаткові угоди до договору поруки від 12.03.07 № 7.2-31/П-1 (від 31.03.08 № 1, від 07.04.08 № 2, 09.06.08 № 3, від 08.07.08 № 4, від 30.12.08 № 5), якими сторони внесли відповідні зміни в частині зобовязань забезпечених порукою, в т.ч. щодо строку повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та адміністративної комісії.

Інші додаткові угоди (від 31.03.08 № 1, від 24.06.08 № 4, від 07.11.08 № 6, від 25.02.09 № 8, від 30.04.09 № 9, від 31.07.09 № 10 та від 01.12.09 № 11) до кредитного договору від 12.03.07 № 7.2-31, Банк та ТОВ “Ріел Істейт Проект” жодним чином не вплинули на обсяг прав, обовязків та відповідальності Поручителя за договором поруки від 12.03.07 № 7.2-31/П-1.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено факту зміни зобовязання, забезпеченого порукою без згоди поручителя, внаслідок якого було б збільшено обсяг відповідальності поручителя.

Також, твердження відповідача про наявність укладеного між Банком та ТОВ “Ріел Істейт Проект” іпотечного договору від 24.06.08 № 312/071un/08, згідно з яким оціночна вартість предмета іпотеки є значно більшою аніж сума кредиту за спірним кредитним договором, а тому стягнення грошових коштів з ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” до звернення стягнення на предмет іпотеки є недоцільним судом визнаються безпідставними оскільки забезпечення кредитного зобовязання порукою та іпотекою є правом кредитора, у т.ч. щодо реалізації права на вимогу через правовідносини з поруки та/або іпотеки.

Крім того, твердження ВАТ “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” про наявність у спірному кредитному договорі та додаткових угодах до нього положень щодо розрахунків за грошовими зобовязаннями між сторонами в доларах США за відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу не знайшли свого підтвердження оскільки в матеріалах справи міститься банківська ліцензія від 02.10.06 № 8, яка видана закритому акціонерному товариству “Перший Український міжнародний банк” на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та Дозвіл Національного банку України від 02.10.06 № 8-1, яким передбачено право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, у т.ч. залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Вбачається, що аналогічні ліцензія і дозвіл були видані правонаступнику закритого акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” - публічному акціонерному товариству “Перший Український міжнародний банк”. Доказів відкликання Національним банком України вказаних банківських ліцензій суду не надано. А згідно з п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.04 № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Отже, наявні в матеріалах справи документи підтверджують повноваження закритого акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк”, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк”, на право укладання кредитних договорів в іноземній валюті.

Доводи відповідача спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 25 500 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 27, 33, 34, 49, 69, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Проектний інститут “Запорізький Промбудпроект” (69057, м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 158, ЄДРПОУ 02494880, р/р 26001203789001 у ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313399) на користь публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а, фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57, код ЄДРПОУ 14282829, рахунок для стягнення в гривнах: р/р 290954 в філії публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк”, м. Запоріжжя;

рахунок для стягнення в доларах США: Acc.No - 001073-USD-3552-01-ZAP, Bank - First Ukrainian International Bank, SWIFT - FUIB UA 2X) - 4 119 607,00 (чотири мільйони сто девятнадцять тисяч шістсот сім) доларів США та 1 326 104 (один мільйон триста двадцять шість тисяч сто чотири) грн. 52 коп. - заборгованості за основною сумою кредиту, 793 555 (сімсот девяносто три тисячі пятсот пятдесят пять) доларів США 48 центів США та 380 678 (триста вісімдесят тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 18 коп. - заборгованості за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом, 39 738 (тридцять девять тисяч сімсот тридцять вісім) доларів США 28 центів США та 10 766 (десять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 25 коп. - заборгованості зі сплати адміністративної комісії, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 11.04.2011.