Рішення № 14925779, 07.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.11 Справа № 30/5009/1114/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмет-2007»(69600, м. Запоріжжя, вул. Доківська, 1)

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (69001, АДРЕСА_1)

про стягнення суми,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача Найдьонова А.Ю. (довіреність б/н від 27.01.2011 р.)

від відповідача не зявився

10.03.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмет-2007»звернулось в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 32440,65 грн., з яких: 26738,35 грн. заборгованості за договором оренди № 2009/03-3 від 04.05.2009р., 2566,89 грн. пені, 2287,66 грн. втрат від інфляції та 847,75 грн. 3% річних за порушення грошового зобовязання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 610, 611, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 285, 286 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.03.2011 р. порушено провадження у справі № 30/5009/1114/11, розгляд якої призначено на 07.04.2011 р.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 07.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що на виконання умов укладеного між сторонами договору оренди № 2009/03-3 від 04.05.2009р., позивач передав у строкове користування відповідачу нежитлове приміщення площею 300,0 м2 , за користування яким, останній зобовязався сплачувати орендну плату. На підтвердження належного виконання позивачем своїх обовязків за Договором, ним були надані двосторонні Акти надання послуг за період з листопада 2010 р. по травень 2010 р. Позивач зазначив, що відповідач, свої зобовязання за Договором належним чином не виконував, виставлені на оплату рахунки у повному обсязі не сплатив, у звязку з чим, за вказаний період, у нього утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 26738,35 грн. За прострочення грошового зобовязання, на підставі пункту 8.3 Договору відповідачу нараховано до сплати 2566,89 грн. пені, а також, відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 2287,66 грн. втрат від інфляції та 847,75 грн. 3% річних. Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 вимоги ухвали суду від 10.03..2011 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяв і .

Як свідчать матеріали справи, ухвала господарського суду від 10.03.2011 р. про порушення провадження у справі була надіслана на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, в строки, визначені ст. 87 ГПК України.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового звязку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків.

В даному випадку, ухвала, яка була відправлена господарським судом Запорізької області у звязку із незнаходженням адресата не поверталась.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмет-2007»(Орендодавцем, позивачем у справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди, за умовами якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у Орендодавця в оренду на весь строк оренди, як він зазначений у пункті 2.1. далі, складське приміщення в будівлі цеху (літ. М), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 300,0 м2 (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 строк оренди за цим Договором розпочинається від дати підписання сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта нерухомості та продовжується протягом одного року від дати початку.

Пунктом п. 3.1 Договору сторони встановили, що починаючи з дати початку, Орендар сплачує орендну плату за Об'єкт нерухомості. Орендна плата включає плату за землю (земельний податок), а також всі податки та збори будь-якого характеру. Орендна плата не включає суму комунальних та експлуатаційних витрат. Орендна плата, що підлягає сплаті Орендарем Орендодавцю за цим Договором, включає суму податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за місяць становить суму 3000,00 грн. На виключення з встановленого у цьому пункті правила, сторони домовились, що протягом періоду з 04 травня 2009 року до 30 червня 2009 року місячна орендна плата становитиме 1500,00 грн.

Згідно Додаткової угоди від 01.08.2009 р. до Договору пункт 3.2 викладено в такій редакції: Орендна плата за місяць становить 4000,00 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди сплачується Орендарем протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі, а надалі не пізніше 25-го числа кожного місяця, авансом за наступний місяць оренди, в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця або за згодою Орендодавця - іншим способом, який не заборонено чинним законодавством України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції, визначений за даними Державного комітету статистики. При цьому, при визначенні орендної плати, яка сплачується авансом враховується індекс інфляції за попередній місяць, щодо якого такий індекс офіційно визначений за даними Державного комітету статистики на дату виставлення рахунку (п. 3.3 Договору).

Згідно з п. 5.1.3 Договору Орендодавець виставляє не пізніше 20-го числа кожного місяця рахунки Орендарю за орендну плату на наступний місяць.

За умовами п. 6.1.1 Договору Орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Факт передачі позивачем відповідачу зазначеного в п. 1.1 Договору нерухомого майна підтверджується Актом прийому-передачі, підписаного сторонами одночасно із підписанням Договору.

З боку позивача зобовязання за Договором були виконані належним чином, що підтверджується двосторонніми Актами про надання послуг: Акт № 03-3/11 від 30.11.2009 р. на суму 4065,30 грн. (за листопад 2010 року); Акт № 03-1/11 від 31.12.2009 р. на суму 4101,89 грн. (за грудень 2009 року); Акт № 2009/03-3/1 від 31.01.2010 р. на суму 4147,01 грн. (за січень 2010 р.); Акт № 2009/03-3/2 від 28.02.2010 р. на суму 4184,34 грн. (за лютий 2010 р.); Акт № 2009/03-3/3 від 31.03.2010 р. на суму 4259,64 грн. (за березень 2010 р.); Акт № 2009/03-3/4 від 30.04.2010 р. на суму 4340,57 грн. (за квітень 2010 р.); Акт № 2009/03-3/5 від 31.05.2010 р. на суму 4340,57 грн. (за травень 2010 р.).

Проте, з боку відповідача, договірні зобовязання належним чином виконані не були.

Виставлені на оплату рахунки № 03-1/11 від 23.10.2009 р. на суму 4065,30 грн. (за листопад 2009 р.); № 03-1/11 від 23.11.2009 р. на суму 4101,89 грн. (за грудень 2009 р.); № 10_03-1/1 від 24.12.2009 р. на суму 4147,01 грн. (за січень 2010 р.); № 2009/03-3/2 від 22.01.2010 р. на суму 4 184,34 грн. (за лютий 2010 р.); № 2009/03-3/3 від 22.02.2010 р. на суму 4259,64 грн. (за березень 2010 р.); № 2009/03-3/4 від 17.03.2010 р. на суму 4340,57 грн. (за квітень 2010 р.); № 2009/03-3/5 від 16.04.2010 р. на суму 41340,57 грн. (за травень 2010 р.), всього на суму 29439,32 грн., були оплачені відповідачем частково.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань щодо внесення орендних платежів, у останнього утворилась заборгованість за Договором в сумі 26738,35 грн.

Як стверджує позивач, орендні відносини між відповідачем та позивачем закінчились 31.05.2010 року. Орендоване приміщення фактично було повернено позивачу у той же день, однак відповідач відмовляється підписувати необхідні документи. Усні та письмові звернення позивача (лист вих. № 39 від 08.11.2010 р.) з проханням з'явитись для підписання Акту приймання-передачі (повернення) за Договором, відповідачем проігноровано. Також, викладена у листі за вих. № 39 від 08.11.2010 р. вимога позивача погасити існуючи борги, відповідачем залишена без задоволення.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали і фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось вище, умовами Договору, а саме п. п. 3.3, 6.1.1 Договору, передбачено, що Орендар повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі, а надалі не пізніше 25-го числа кожного місяця, авансом за наступний місяць оренди, в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця.

Однак, як встановлено судом, орендна плата відповідачем в обумовленому Договором розмірі та у встановлені строки не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.

Згідно із здійсненим позивачем розрахунком, станом на 25.02.2011 р. заборгованість відповідача по орендній платі, за період з листопада 2010 р. по травень 2010 р., складає 26738,35 грн. Розрахунок судом перевірено та визнано вірним.

До того ж, листом, наданим відповідачем у відповідь на Вимогу позивача про сплату 26738,35 грн. боргу з орендної плати, наявність та розмір заборгованості ФОП ОСОБА_2 визнав.

Таким чином, враховуючи, що ФОП ОСОБА_2, в порушення умов п. п. 3.3, 6.1.1 Договору та вищенаведених норм ЦК України, свої зобовязання щодо своєчасної сплати орендних платежів не виконав, суд вважає вимоги позивача про стягнення вказаної суми боргу законними і обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Невиконання відповідачем зобовязання по сплаті грошових коштів в сумі 26738,35 грн. підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних за неналежне виконання грошового зобовязання є правомірними та обґрунтованими.

Разом з тим, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, суд відзначає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції є невірним, а тому вимоги щодо їх стягнення підлягають задоволенню частково: втрати від інфляції в сумі 1909,79 грн. та 3% річних в сумі 845,52 грн.

Крім того, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2566,89 грн. пені, виходячи з наступного.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»(далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку пунктом 8.3 Договору сторонами було обумовлено, що у випадку несвоєчасної оплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки, по-перше, ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться, а по-друге, сторонами не визначено від якої саме суми обчислюється пеня (суми невиконаного зобовязання, суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання тощо).

За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69001, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмет-2007»(69600, м. Запоріжжя, вул. Доківська, 1, ЄДРПОУ 34829514, р/р № 2600710268801 в АБ «Мета банк», м. Запоріжжя, МФО 313582) 26738 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 35 коп. основного боргу, 1909 (одну тисячу девятсот девять) грн. 79 коп. втрат від інфляції, 845 (вісімсот сорок пять) грн. 52 коп. 3% річних, 291 (двісті девяносто одну) грн. 97 коп. державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.04.2011р.