Рішення № 14925613, 07.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.11 Справа № 10/5009/718/11

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш”, смт. Мангуш Донецької області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Запоріжтрансформатор”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 379800 грн. та визнання недійсним правочину

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача – Пшенична І.С., довіреність б/н від 01.03.2011 р.

від відповідача – Сокрут М.М., довіреність № 1/05-н від 30.12.2010р.;

Рибалко О.В., довіреність № 1/05-р від 30.12.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрспецмаш” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Запоріжтрансформатор” про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 372337, 94 грн. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецмаш” та Відкритим акціонерним товариством „Запоріжтрансформатор”, оформленого заявою Відкритого акціонерного товариства „Запоріжтрансформатор” № 1/05-р-001 від 10.01.2011р.; про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Запоріжтрансформатор” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецмаш” 379800 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2011р. порушено провадження у справі № 10/5009/718/11, судове засідання призначено на 09.03.2011 р.

За клопотанням представників сторін справа розглядалася без застосування фіксації судового процессу технічними засобами.

У судовому засіданні 09.03.2011 р. та 21.03.2011 р. було оголошено перерву до 21.03.2011 р. та 07.04.2011 р. відповідно.

07.04.2011 р. оголошено рішення в повному обсязі.

У процесі розгляду справи позивач у повному обсязі підтримав позовні вимоги та пояснив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецмаш” та Відкритим акціонерним товариством „Запоріжтрансформатор” було укладено договір поставки, згідно з яким позивачем відповідачу було поставлено продукцію, за яку відповідач не розрахувався. Загальна сума боргу складає 570 600 грн., просить стягнути частину боргу в сумі 379800 грн. та визнати недійсним односторонній правочин, оформлений заявою відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 372337, 94 грн. з підстав відсутності зобов’язань позивача перед відповідачем по відшкодуванню збитків, недоведеності збитків, невідповідності правочину вимогам закону.

Відповідач позов не визнав, у відзиві зазначив, що не заперечує існування на час проведення ним зарахування заборгованості перед позивачем у сумі 570600 грн., але позивач спричинив відповідачу збитки у сумі 372337, 94 грн. поставкою неякісного товару та відмовою виконати гарантійні зобов’язання за іншим договором поставки, а тому відповідач мав право здійснити зарахування своєї заборгованості перед позивачем за поставлений товар на суму збитків, які йому мав відшкодувати позивач.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецмаш” та Відкритим акціонерним товариством „Запоріжтрансформатор” було укладено договір поставки № К 002609 від 15.02.2010р. (надалі –договір поставки). За вказаним договором поставки ТОВ „Укрспецмаш” є постачальником, а ВАТ „Запоріжтрансформатор” покупцем.

Пунктом 1.1. договору поставки передбачено, що за цим договором постачальник зобов’язується поставити в обумовлений термін покупцю товар, а покупець зобов’язуєтьcя прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму.

У пункті 2.2. договору поставки сторони погодили, що загальна кількість товару, який підлягає поставці, його дольове співвідношення (асортимент, номенклатура) по видам, типам визначається специфікацією, яка є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.5.1. договору поставки ціна товару визначається специфікаціями, які є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.4. договору поставки передбачено, що покупець здійснює оплату в наступному порядку: 30% попередня оплата від вартості відповідної погодженої специфікації, після її підписання, 70%, що залишилися, сплачуються протягом 20 календарних днів з моменту надходження товару на склад Покупця, якщо інше не передбачене в специфікаціях до цього договору.

Відповідно до Специфікації № 11 від 27.04.2010р. до договору поставки сторони обумовили поставку електронасосу МТ -100/8-У1,Е ТУ У 29.1-31424275-005:2008 в кількості 25 штук за ціною 13000 грн. без ПДВ за одиницю товару, на загальну суму 390000 грн.

На виконання умов договору поставки та Специфікації № 11 від 27.04.2010р. до договору поставки позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № ГП БФ –0000039 від 23.06.2010р. на суму 156000 грн., № ГП БФ –0000040 від 29.07.2010р. на суму 62400 грн., № ГП БФ –0000045 від 15.09.2010р. на суму 171 600 грн.

Розрахунок за поставлений за видатковими накладними № ГП БФ-0000039 від 23.06.2010р., № ГП БФ –000040 від 29.07.2010р, № ГП БФ –0000045 від 15.09.2010р. товар, керуючись п. 5.4. договору поставки відповідач мав здійснити відповідно до 13.07.2010р. включно, до 18.08.2010р. включно, до 05.10.2010р. включно.

Для оплати товару за договором поставки та Специфікацією № 11 від 27.04.2010р. позивачем були надані відповідачу рахунки –фактури № БФ - 0000061 від 11.06.2010р. на суму 156000 грн., № БФ-0000064 від 16.06.2010р. на суму 234000 грн.

Відповідно до Специфікації № 15 від 17.06.2010р. до договору поставки сторони обумовили поставку електронасосу МТ -100/8-У1,Е ТУ У 29.1-31424275-005:2008 в кількості 6 штук за ціною 13000 грн. без ПДВ за одиницю товару, на загальну суму 93600 грн.

На виконання умов договору поставки та Специфікації № 15 від 17.06.2010р. до договору поставки позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною № ГП БФ –0000057 від 30.09.2010р. на суму 46800 грн.

Розрахунок за поставлений за видатковою накладною № ГП БФ –0000057 від 30.09.2010р. товар, керуючись п. 5.4. договору поставки відповідач мав здійснити до 20.10.2010 р. включно.

Для оплати товару за договором поставки та Специфікацією № 15 від 17.06.2010р. позивачем був наданий відповідачу рахунок –фактура № БФ -0000089 від 27.09.2010р. на суму 46800 грн.

Відповідно до Специфікації № 16 від 10.06.2010р. до договору поставки сторони обумовили поставку охолоджуючого пристрою ОДЦ-180-У1 кресл. ВБИЕ.065114.017 ВБИЕ.305652.436 ТТ в кількості 4 штуки за ціною 60000 грн. без ПДВ за одиницю товару та охолоджуючого пристрою ОДЦ-180-У1 кресл. ВБИЕ.065114.017-01 ВБИЕ.305652.436 ТТ в кількості 2 штуки за ціною 60000 грн. без ПДВ за одиницю товару, на загальну суму 432000 грн.

На виконання умов договору поставки та Специфікації № 16 від 10.06.2010р. до договору поставки позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № ГП БФ –0000053 від 16.09.2010р. на суму 288000 грн., № ГП БФ –0000055 від 20.09.2010р. на суму 144000 грн.

Згідно зі Специфікацією № 16 від 10.06.2010р. до договору поставки 100% вартості товару сплачуються протягом 15 календарних днів з дня отримання товару.

Розрахунок за поставлений за видатковими накладними № ГП БФ –0000053 від 16.09.2010р., № ГП БФ –0000055 від 20.09.2010р. товар відповідач мав здійснити відповідно до 01.10.2010р. включно, до 05.10.2010 р. включно.

Для оплати товару за договором поставки та Специфікацією № 16 від 10.06.2010р. позивачем були надані відповідачу рахунки – фактури № БФ -0000085 від 16.09.2010р. на суму 288 000 грн., № БФ-0000086 від 20.09.2010р. на суму 144000 грн.

Відповідно до Специфікації № 18 від 10.06.2010р. до договору поставки сторони обумовили поставку охолоджуючого пристрою ОДЦ-180-У1 кресл. ВБИЕ.065114.017 ВБИЕ.305652.436 ТТ в кількості 5 штук за ціною 60000 грн. без ПДВ за одиницю товару, на загальну суму 360 000 грн.

На виконання умов договору поставки та Специфікації № 18 від 10.06.2010р. до договору поставки позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № ГП БФ –0000050 від 13.09.2010р. на суму 72000 грн., № ГП БФ –0000051 від 14.09.2010р. на суму 288000 грн.

Згідно зі Специфікацією № 18 від 10.06.2010р. до договору поставки 100% вартості товару сплачуються протягом 15 календарних днів з дня отримання товару.

Розрахунок за поставлений за видатковими накладними № ГП БФ –0000050 від 13.09.2010р., № ГП БФ –0000051 від 14.09.2010р.товар відповідач мав здійснити відповідно до 28.09.2010р. включно, до 29.09.2010р. включно.

Для оплати товару за договором поставки та Специфікацією № 18 від 10.06.2010р. позивачем були надані відповідачу рахунки –фактури № БФ -0000083 від 13.09.2010р. на суму 72 000 грн., № БФ-0000084 від 14.09.2010р. на суму 288000 грн

Відповідно до Специфікації № 20 від 05.08.2010р. до договору поставки сторони обумовили поставку охолоджуючого пристрою ОДЦ-180-УХЛ1 кресл. ВБИЕ.065114.017-02 ВБИЕ.305652.436 ТТ в кількості 2 штуки за ціною 60000 грн. без ПДВ за одиницю товару, на загальну суму 144 000 грн.

На виконання умов договору поставки та Специфікації № 20 від 05.08.2010р. до договору поставки позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною № ГП БФ –0000056 від 20.09.2010р. на суму 144000 грн.

Згідно зі Специфікацією № 20 від 05.08.2010р. до договору поставки 100% вартості товару сплачуються протягом 15 календарних днів з дня отримання товару.

Розрахунок за поставлений за видатковою накладною ГП БФ –0000056 від 20.09.2010р. товар відповідач мав здійснити до 05.10.2010 р. включно.

Для оплати товару за договором поставки та Специфікацією № 20 від 05.08.2010р. позивачем був наданий відповідачу рахунок –фактура № БФ -0000087 від 20.09.2010р. на суму 144000 грн.

Відповідач рахунків – фактур № БФ - 0000083 від 13.09.2010р. на суму 72 000 грн., № БФ-0000086 від 20.09.2010р. на суму 144000 грн., № БФ - 0000087 від 20.09.2010р. на суму 144000 грн., № БФ -0000089 від 27.09.2010р. на суму 46800 грн. не оплатив, а рахунок –фактуру № БФ-0000064 від 16.06.2010р. на суму 234000 грн. оплатив частково в сумі 70200 грн., що підтверджується банківською випискою АТ „Брокбізнесбанк” Донецька філія за 22.06.2010р.

Всього відповідачем не оплачено за поставлений товар 570600 грн., в тому числі за Специфікацією № 11 від 27.04.2010р. до договору поставки по рахунку –фактурі № БФ-0000064 від 16.06.2010р не оплачено 163800 грн., за Специфікацією № 15 від 17.06.2010р. до договору поставки по рахунку –фактурі № БФ -0000089 від 27.09.2010р не оплачено 46800 грн., за Специфікацією № 16 від 10.06.2010р. до договору поставки по рахунку-фактурі № БФ-0000086 від 20.09.2010р не оплачено 144000 грн., за Специфікацією № 18 від 10.06.2010р. до договору поставки по рахунку-фактурі № БФ - 0000083 від 13.09.2010р не оплачено 72000 грн., за Специфікацією № 20 від 05.08.2010р. по рахунку-фактурі № БФ-0000087 від 20.09.2010р. не оплачено 144000 грн.

Заборгованість відповідача станом на 01.01.2011р. як у загальній сумі 570600 грн., так і в розрізі рахунків –фактур позивача також підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актом звірки взаємних розрахунків з 01.01.2011р. по 09.01.2011р.

Крім того, не здійснення оплати за поставлений товар не заперечувалася відповідачем у відзиві на позовну заяву та в судових засіданнях.

Разом з тим, позивачем заявлена вимога про стягнення суми боргу частково у розмірі 379800 грн., що складається з заборгованості: 163800 грн. за Специфікацією № 11 від 27.04.2010р. до договору поставки по рахунку –фактурі № БФ-0000064 від 16.06.2010р.; 72000 грн. за Специфікацією № 18 від 10.06.2010р. до договору поставки по рахунку-фактурі № БФ - 0000083 від 13.09.2010р.; 144000 грн. за Специфікацією № 16 від 10.06.2010р. до договору поставки по рахунку-фактурі № БФ-0000086 від 20.09.2010р.

У відповідності до частини першої статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Не заперечуючи суми не оплат за поставлений товар, відповідач заперечив проти задоволення позову, так як його зобов’язання з оплати товару є припиненими внаслідок зарахування вимог на підставі складеної відповідачем Заяви про припинення зобов’язань зарахуванням (в порядку ст. 601 ЦК України та ч. 3 ст. 203 ГК України) № 1/05-р-001 від 10.01.2011р.

В обгрунтування відповідач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № К 000836 від 17.02.2006р. на поставку охолоджуючих пристроїв ОДЦ -180 в зборі, і в поставлених позивачем відповідачу відповідно до договору поставки № К 000836 від 17.02.2006р. маслоохолоджувачах типу ОДЦ-180у1, заводські №№ 535, 537, 538 виявлено приховані недоліки. Відповідач направляв позивачу претензію № 1/05-р-051 від 03.09.2010р. з проханням заміни неякісних масло- охолоджувачів на якісні. Позивач претензію не визнав, про що направив відповідачу відповідь листом вих. № 23 від 20.09.2010р. Відповідач, вважаючи, що позивач повинен відшкодувати йому збитки в розмірі 372337, 94 грн., спричинені поставкою неякісного товару та невиконанням зобов’язань із його заміни на якісний, направив позивачу письмову вимогу № 1/05-р-063 від 29.11.2010р. з проханням сплатити суму спричинених збитків. У зв’язку з відсутністю оплати збитків, відповідач направив позивачу Заяву про припинення зобов’язань зарахуванням (в порядку ст. 601 ЦК України та ч. 3 ст. 203 ГК України) № 1/05-р-001 від 10.01.2011р.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Частиною 3 ст. 203 та частиною 1 ст. 220 ГК України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

За правилами статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно щоб сторони одночасно брали участь у двох зобов’язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов’язанні був боржником в іншому зобов’язанні. Також зарахування можливе у разі однорідності вимог. Однорідність вимоги визначається однорідністю підстав виникнення зобов’язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом. Також необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року №01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»припинення зобов’язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Отже, умовою, за наявності якої можливе припинення зобов’язання зарахуванням, є прозорість (ясність) вимог, тобто відсутність між сторонами спору відносно характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Позивач заперечував щодо наявності у нього перед відповідачем зобов’язання як з виконання заміни товару, так і обов’язку з відшкодування збитків у сумі 372337, 94 грн., посилаючись на їх недоведеність; наголосив, що відсутнє рішення суду у цих правовідносинах сторін про встановлення фактів спричинення позивачем відповідачу збитків та про зобов’язання позивача відшкодувати відповідачу збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, вимогами позивача зокрема є стягнення заборгованості з оплати поставленого товару, а предметом заяви про залік зустрічних однорідних вимог є відшкодування збитків, спричинених, як вважає відповідач, поставкою позивачем неякісного товару та відмовою виконати заміну неякісного товару на якісний, тобто юридична природа даних грошових зобов’язань є різною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань покладається при наявності вини (умислу або необережності).

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Проте, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб’єкт та об’єкт правопорушення, а також суб’єктивна та об’єктивна сторони.

Суб’єктом цивільного правопорушення є боржник, а об’єктом правопорушення зобов’язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб’єктивну сторону становить вина боржника, а об’єктивну –протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов’язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. На кредитора покладається доказування факту порушення боржником зобов’язання, наявності збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Збитки та заборгованість не пов’язані між собою підставами виникнення, є такими, що мають різну юридичну природу, тому не можуть вважатися однорідними вимогами у розумінні ст. 601 ЦК України; між сторонами є спір щодо спричинення позивачем відповідачу збитків.

Заява про зарахуванням зустрічної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов’язань.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Припинення зобов’язання зарахуванням як вид правочину відноситься до оспорюваних правочинів, тобто таких, недійсність яких може визнаватися в судовому порядку.

Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає, що вчинений відповідачем правочин зарахування суперечить ст. 601 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, який судом визнаний недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 379800 грн. також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати та державне мито віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 372337, 94 грн. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» (87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Мурзи, 16, к.6; ідентифікаційний код 31424275) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор»(69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3; ідентифікаційний код 00213428), оформлений заявою Відкритого акціонерного товариства „Запоріжтрансформатор” № 1/05-р-001 від 10.01.2011р.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” (69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3; ідентифікаційний код 00213428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш” (87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Мурзи, 16, к.6; ідентифікаційний код 31424275) 379800 (триста сімдесят дев’ять тисяч вісімсот) гривень боргу. Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор” (69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3; ідентифікаційний код 00213428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмаш” (87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Мурзи, 16, к.6; ідентифікаційний код 31424275) 3883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) гривні витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова