Рішення № 14925609, 29.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.11 Справа № 9/5009/958/11

Суддя Боєва О.С.

м. Запоріжжя За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7) до Житлово-будівельного кооперативу “Металург-3” (69076, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 17, кв. 46)

про стягнення суми 13681 грн. 60 коп.

Суддя Боєва О.С.

Представники сторін:

Від позивача Воропай М.І. (довіреність № 21/27 від 04.01.2011р.);

Від відповідача Ганєва Н.Є. (паспорт НОМЕР_1 від 30.12.95) голова правління; Лисенко О.В. (довіреність № б/н від 29.03.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Металург-3”, м.Запоріжжя, заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 85918,29 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/958/11, судове засідання призначено на 29.03.2011р.

У судовому засіданні 29.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 29.03.2011р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що позивачем не були враховані оплати, здійснені відповідачем за спірний період до звернення позивачем до суду на загальну суму 17775,62 грн. Крім того, після звернення позивача до суду, відповідач також частково сплатив заборгованість в сумі 54461,07 грн. В звязку з чим, позивач зменшує свої позовні вимоги на суму 72236,69 грн., просить стягнути з відповідача суму 13681 ,60 грн.

Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 13681, 60 грн. боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з вересня 2009р. по грудень 2010р. включно. Позивач просить задовольнити позовні вимоги на підставі ст.ст. 173, 193, 198, 199 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530, ч. 1 ст. 626, 629, ч. 1 ст. 903 ЦК України, ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання».

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, але у судовому засіданні 29.03.2011р. в усній формі визнав позовні вимоги в повному обсязі та представив суду акт звірки розрахунків за теплову енергію, поставлену згідно з договором № 76 від 07.08.2002р., складений 28.03.2011р.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.08.2002р. між Концерном «Міські теплові мережі»(Теплопостачальна організація, позивач у справі) та ЖБК «Металург-3»(Споживач, відповідач у справі) укладений договір № 76 на відпуск теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобовязався відпускати відповідачу теплову енергію у гарячій воді згідно з встановленим планом теплоспоживання у період з 07.08.2002р. по 07.08.2003р. (п.1.2.).

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 07.08.2002р. по 07.08.2004р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Згідно з п. 3.2. договору відповідач зобовязався здійснювати оплату платіжних документів, предявлених теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах.

Згідно з п. 4.1. договору облік відпускаємої теплової енергії здійснюється по приладах обліку і розрахунковим способом.

Розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів (п. 5.1.). Розмір тарифів неодноразово змінювався, про що свідчать відповідні додаткові угоди від 01.09.2007р., 01.08.2008р., 01.10.2009р.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.09.2007р. до договору № 76 від 07.08.2002р. на постачання теплової енергії в гарячій воді змінено порядок розрахунків -оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію на протязі календарного року здійснюється відповідачем на підставі актів приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 січня року, наступного за попереднім календарним роком.

Цією ж додатковою угодою встановлено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання.

Із матеріалів справи слідує, що позивач в період з вересня 2009р. по грудень 2010р. включно постачав теплову енергію, надавав відповідачу акти приймання-передачі теплової-енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 85918,29 грн.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, які містять підпис та печатку відповідача.

Однак, вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі не сплачена. З матеріалів справи слідує, що відповідачем здійснена лише часткова оплата в сумі 72236,69 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 76 від 07.08.2002р. складає 13681,60 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобовязаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 13681,60 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 136 грн. 82 коп. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Металург-3” (69076, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 17, кв. 46; р/р 26003329685 в Орджонікідзевському відділі № 7717 ОБУ, МФО 373061, ЄДРПОУ 20523846 ) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7; р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 13681 грн. 60 коп. основного боргу, суму 136 грн. 82 коп. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 04.04.2011р.