Рішення № 14925459, 12.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" квітня 2011 р.

Справа № 8/5007/10/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Копач В.Л. - дов. від 21.07.08р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (м. Київ)

до Військової частини А-1796 (с. Ушомир Коростенського району)

про стягнення 648,60 грн.

Розгляд спору продовжено на підставі ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 648,60 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору №1478/8 від 20.04.05р., з яких 614,16 грн. - сума основного боргу, 20,66 грн. - інфляційні, 07,34 грн. - 3% річних та 06,44 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається на наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.05р. між сторонами був укладений договір №1478/8 на технічне обслуговування обладнання зв'язку від 20.04.05р. (а.с.16-19), відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручає, а позивач (виконавець) приймає на технічне обслуговування обладнання, яке встановлене в ЛТЦ-902 ЦТЕПМ-9 м. Коростень (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, передача обладнання для технічного обслуговування оформлюється актом прийому-передачі (додаток №1).

Слід зазначити, що позивач прийняв на технічне обслуговування передбачене договором обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі (а.с.20).

Згідно з п. 3.1 договору, плата за технічне обслуговування обладнання визначається розрахунком вартості послуги (а.с.21).

Як передбачено п. 4.8 даного договору, виконавець зобов'язаний на підставі акту виконаних робіт виставляти замовнику рахунки з оплати послуг за технічне обслуговування.

Замовник зобов'язаний здійснювати оплату за технічне обслуговування до 10 числа місяця наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків виконавця (п. 4.15 договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги, на оплату яких виставив останньому рахунки (а.с. 43-65).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем за період з січня 2010 р. по грудень 2010 р. рахується заборгованість перед позивачем в сумі 614,16 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 614,16 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 06,44 грн. пені, 07,34 грн. 3% річних та 20,66 грн. інфляційних.

Відповідно до п. 5.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати замовнику нараховується пеня за кожну добу, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'явань, суд вважає, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховані правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А-1796, 11509, Житомирська область, Коростенський район, с. Ушомир

на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ Укртелеком", 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код ЄДРПОУ 16479714

- 614,16 грн. - основного боргу;

- 07,34 грн. - 3% річних;

- 20,66 грн. - інфляційних;

- 06,44 грн. - пені;

- 102,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя

Давидюк В.К.

Дата підписання: 15.04.2011р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з повід. про вручення)