Рішення № 14925457, 14.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" квітня 2011 р.

Справа № 16/5007/43/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Юхименко О.В., дов. № 176 від 13.04.11р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально - санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради" (с.Дениші Житомирського району Житомирської області)

до Бердичівської виправної колонії №70 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (м.Бердичів Житомирської області)

про стягнення 7277,71 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 7277,71 грн. боргу за відпущений товар згідно договору купівлі-продажу № 46 від 05.03.08р. .

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі згідно поданої позовної заяви.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2008 року між сторонами укладено договір купівлі - продажу № 46 (а.с.7).

Відповідно до пп.1.1 договору, продавець зобов'язався протягом дії цього договору передати покупцеві тарілки, баранчики та іншу продукцію окремими партіями за цінами та у кількості, що погоджуються сторонами у додатку 1 та накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором. Загальний обсяг товару, що продається за цим договором визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості товару за всіма переданими відповідно до умов цього договору окремими партіями товару.

Відповідно до пп.2.1 договору, ціна на товар підтверджується протоколом узгодження ціни, накладними та іншими подібними документами.

Згідно з пп.2.3 договору загальна сума договору визначається виходячи з ціни на товар, встановленої у п.2.1 договору та кількості товару, визначеної у накладній та становить 8988,00 грн.

Відповідно пп.3.2 договору, товар вважається переданим покупцю та переходить в його власність після підписання сторонами накладних.

Згідно довіреності від 05.03.08р. серії ЯОЦ № 673832 відповідач отримав від позивача товар на суму 8988, 00 грн., що підтверджується накладною № 215 від 05.03.08р. та рахунком № 88 від 05.03.08р. (а.с.9-11).

Згідно пп.2.2 договору, розрахунки за поставлені товари здійснюються в гривнях шляхом перерахування суми вартості партії товару на поточний рахунок продавця на протязі 30 банківських днів з моменту поставки.

Згідно даних позивача, відповідач за вказаний товар розрахувався з позивачем частково на суму 1710,29 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.03.08р. (а.с.12).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 7277,71 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 11.04.11р., довідкою позивача від 13.04.11р. № 173 (а.с.24,25).

Претензії позивача від 13.11.09р. № 510 та від 12.11.10р. № 487 про сплату боргу відповідач залишив без задоволення (а.с.13-15).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 7277,71 грн. боргу за відпущений товар згідно договору № 46 від 05.03.08р.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Бердичівської виправної колонії №70 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Бердичів Житомирської області, вул.Низгірецька 1, ідентифікаційний код 08563330:

- на користь Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально - санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради", 12422, с.Дениші Житомирського району Житомирської області, ідентифікаційний код 05418448 - 7277,71 грн. боргу за відпущений товар, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 14.04.11р.

Суддя

Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч.).